Вступ

Слово “економіка” бере початок від грецького “оikоnomike” “ойкономіа” (ойкос – дім, господарство; номос – правило, закон) і з самого початку економічного мислення розглядалося як наука про домашнє господарство.

Процес побудови ринкової економіки в Україні супроводжується становленням державності і, водночас, стрімким зростанням кількості суб’єктів господарювання. Саме на підприємстві, як в основній ланці та центрі економічної діяльності всієї економіки держави, здійснюється виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг для задоволення потреб населення, відбувається безпосередній зв’язок працівника із засобами виробництва, формуються доходи громадян і суспільства. Незважаючи на те, що перші кроки до ринку стали реаліями життя, реформування економіки відбувається за складних умов, коли з різних причин розірвано економічні зв’язки з традиційними партнерами, вітчизняні товаровиробники втрачають домінуючі позиції навіть на внутрішньому ринку, поступаючись імпортерам. Структурні перетворення загальмувалися: ефективний власник в Україні так і не з’явився, поєднати приватизацію з налагодженням конкурентноспромож-ного виробництва, на жаль, не вдалося. Податкова система виштовхує виробників у тіньовий сектор.

Формування ринкових відносин вимагає від кожного учасника підприємницької діяльності вміння вірно приймати виважені рішення щодо інвестування своїх ресурсів до суб’єктів господарювання з метою одержання максимального доходу. З переходом до плюралізму форм власності об’єктивною реальністю є поглиблення економічної професіоналізації власників і найманих працівників.

Економічні показники господарювання стають публічними та значно розширюється коло їх користувачів. Знання економіки та вміння оцінювати господарські процеси, що здійснюються на підприємстві в економічному аспекті стають необхідні:

власникам – з метою підвищення прибутковості капіталу та забезпечення стабільності підприємства;

кредиторам – щоб визначити свій ризик за боргами;

інвесторам – для визначення вигідності здійснення своїх вкладів у підприємницьку діяльність суб’єктів господарювання;

найманим працівникам – щоб оцінити рівень своїх доходів та визначити шляхи їх збільшення;

покупцям – щоб визначити рівень стабільності задоволення своїх потреб в особистому і господарському споживанні;

працівникам державних виконавчих органів влади – для визначення повноти розрахунків підприємства з бюджетом та оптимізації законодавства щодо регулювання господарської діяльності з метою підвищення її ефективності.

Виникнення будь-якої підприємницької ідеї (створення нового бізнесу чи вдосконалення вже наявного) повинно бути підкріплене економічними розрахунками її доцільності щодо джерел формування майна, його використання, розрахунків з працівниками, власниками і державою, визначення витрат, доходів та прибутку, оцінки привабливості суб’єкта господарювання. Господарську діяльність потрібно організувати так, щоб окупити всі витрати та ще й отримати певний прибуток. Тому високоефективну і конкурентноспроможну економіку можуть сформувати та розвивати тільки професійно компетентні в економічних питаннях кадри підприємств всіх рівнів, особливо спеціалісти.

Сучасний спеціаліст – універсальний фахівець, який максимально впли-ває на благополуччя свого підприємства. Від його здібності бачити перспек-тиву та обходити фінансові негаразди залежать долі людей. Як правило, банкрутують ті суб’єкти господарювання, спеціалісти яких допускають непоправні прорахунки. Зате у далекоглядних керівників і спеціалістів, які володіють основами економіки підприємства, господарська діяльність тримається на плаву, не піддаючись штормам підступної економіки.

Ті, хто навчатимуться за цим посібником, можуть замислитися над тим, чому автори вирішили розглядати практичну економіку суб’єктів господарювання без глибокого теоретичного обгрунтування окремих економічних закономірностей. Дійсно, може для фахівців з вищою освітою бакалавра і спеціаліста більш доцільно було б викласти теоретичні аспекти економіки підприємств? Проте, на наш погляд, по-перше, бакалаври і спеціалісти повинні забезпечити роботу безпосередньо суб’єктів господарювання, по-друге, бути співвласниками того підприємства на якому будуть працювати, а можливо, й іншого, і, по-третє, якщо в них виявиться талант підприємця мати практичні знання, організувати власний бізнес.

Успіх переходу від однієї економічної системи до іншої та ефективне функціонування ринкової економіки обумовлені кваліфікацією, компетенцією та професіоналізмом персоналу підприємств в питаннях економіки.

У всіх випадках їм не обійтися без знань питань практичної економіки, викладених в навчальному посібнику. Отже, сподіваємося, що майбутні фахівці і як посадові особи суб’єктів господарювання, і як співвласники підприємств, і як безпосередньо підприємці знайдуть в цьому посібнику відповіді на важливі для них питання.

В навчальному посібнику використані нормативні документи, що регулюють господарську діяльність підприємств у сфері економічних відносин, зокрема Закони України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про господарські товариства”, “Про власність”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість”, Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, Рекомендації щодо визначення заробітної плати працюючих в залежності від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи підприємства, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: 1. Загальні вимоги до фінансової звітності; 2. Баланс; 3. Звіт про фінансові результати; 4. Звіт про рух грошових коштів; 5. Звіт про власний капітал; 8. Нематеріальні активи; 9. Запаси; 10. Дебіторська заборгованість; 15. Дохід; 16. Витрати.

Мета даного навчального посібника – допомогти підготувати фахівців, які відповідають новим тенденціям і перспективним вимогам формування висококваліфікованих спеціалістів з ринковим мисленням і навиками в галузі підприємництва.

Автори намагалися доступно викласти актуальний і складний матеріал з економіки підприємств, який буде корисним для різних категорій читачів: студентів, викладачів, підприємців, економістів-практиків.