Вступ

Становлення суверенної України знаменує собою поглиблення процесу демократичних економічних реформ, спрямованих на ефективну інтеграцію в світове ринкове поле, яке поєднує в собі ринкові засади і механізм державного регулювання.

Сучасний ринок регулюється державою за допомогою правових актів, що закріплюють ринкові відносини, широкого використання договірних відносин, через фінансування розвитку державного сектора, науки, культури, освіти, соціального захисту населення, через податкову, кредитну, банківську системи, ціноутворення та інші регулятори з метою досягнення цілей, визначених державною соціально-економічною політикою.

У західній економічній літературі регулюючі функції держави в ринковій економіці зводяться до трьох основних - законодавчої, стабілізуючої, розподільної. Зокрема, в рамках законодавчої функції держава розробляє систему економічних, соціальних та організаційно-господарських законів і постанов, які виступають правовими засадами ринкової економіки. Сутність стабілізуючої функції полягає у підтриманні високого рівня зайнятості та цінової рівноваги, а також стимулюванні економічного зростання. Розподіляюча функція пов'язана, з одного боку, з досягненням більш справедливого розподілу доходів у суспільстві, а з іншого - більш ефективним розміщенням ресурсів у ринковій економіці.

В українській економіці перехідний період до ринку істотно змінює зміст і характер державного регулювання економіки. Від функції прямого директивного планування економіки держава переходить до функції регулювання ринкових відносин вільних рівноправних економічних суб'єктів. На перший план виступають такі економічні елементи і важелі впливу як прогнозування та індикативне планування, розробка системи цільових програм та формування принципово нової фінансово-бюджетної та грошово-кредитної політики, інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності.

Для здійснення цього процесу необхідно мати висококваліфіковані кадри перш за все кадри економістів. У формуванні високоосвічених спеціалістів-економістів, які б відповідали вимогам часу, надзвичайно важливе значення має освоєння дисципліни "Державне регулювання економіки". Вивчення даної дисципліни дасть можливість освоїти наукові основи раціонального розвитку і функціонування економіки України.

Державне регулювання економіки відноситься до дисциплін макроекономічної теорії, що розглядає економіку з точки зору єдиного цілого на основі аналізу структури та динаміки економічної системи. Це вчення про прогноз загального рівня національного обсягу виробництва, капітальних вкладень, виробничих фондів, сукупного попиту і сукупної пропозиції, про правові та економічні важелі державного регулювання економіки. Воно базується на основах економічної теорії, використовує основні положення галузевих економічних дисциплін, статистики, математики та інших.

Предметом дисципліни є вивчення:

-закономірностей соціально-економічного розвитку суспільства;

-організаційно-економічних засад становлення ринкової системи господарювання;

-системи державних актів законодавчої і виконавчої влади, а також економічних важелів впливу та механізм їх застосування;

-методологічні і нормативні основи, методи і практичні результати прогнозування планування і державного регулювання соціально-економічного розвитку народного господарства.

На основі теоретичних основ прогнозування, планування і державного регулювання здійснюється макроекономічний аналіз і прогнозне моделювання економічних явищ та процесів розвитку галузей народного господарства.

Об'єктом дисципліни є народногосподарські комплекси, галузі народного господарства, підприємства і організації всіх форм власності.

Суб'єктом дисципліни є державні законодавчі і виконавчі структури, які розробляють, затверджують і організовують виконання нормативних актів по регулюванню народного господарства.

Мета дисципліни полягає в тому, щоб надати студентам теоретичні знання та практичні навички з методологічних і методичних основ прогнозування основних показників, чинників та наслідків макроекономічного розвитку країни в умовах ринку і державного регулювання економіки у відповідності з цілями та пріоритетами економічної політики.

Для досягнення поставленої мети в процесі викладання дисципліни ставляться такі завдання:

а) показати місце державного регулювання економіки в суспільстві, розкрити їх головне завдання та понятійний аппарат;

б) висвітлити зміст окремих теоретичних положень та практичних механізмів прогнозування і регулювання економіки;

в) дати  визначення  саморегулюючої  функції  ринкового  механізму, необхідності та сутності державного втручання в економіку;

г) розкрити зміст механізму державного регулювання економіки за допомогою      заходів      фіскальної,      грошово-кредитної,       структурної, зовнішньоекономічної та соціальної політики;

д) вивчити моделі   прогнозування економічного розвитку та механізми забезпечення економічного зростання;

е) ознайомитися зі світовим досвідом державного регулювання економіки.
Особлива увага звертається на ключові питання економічної стратегії і тактики розвитку нашої держави, які викладені в Конституції України, в інших законодавчих і нормативних документах.