Вступ

Історія економіки (Історія народного господарства), що ви­никла як наука в рамках політичної економії, бере свій поча­ток від історико-економічних описань в знаменитій книзі А. Сміта "Багатство народів" (1776 р.)- Але уже в першій поло­вині XIX ст. в Західній Європі з'являється ціла низка праць, спеціально присвячених історії господарства.

Економічна історія вивчає походження і розвиток різнома­нітних типів господарства. У більшості народів, як відомо, існу­вали різні типи економіки, які із значною долею впевненості можна назвати цивілізованими. Стан економіки і визначаєть­ся характером взаємовідносин між господарськими типами.

Існує цілий ряд емпірично встановлених закономірностей, які характеризують історичну типологію економіки. Приведе­мо деякі із них. Встановлено, наприклад, що для всіх без ви­нятку типів господарства, заснованих на суспільній (державній) власності, характерна більш низька продуктивність праці, ніж для типів господарств з пануванням приватної власності. В будь-яких типах економіки в усі часи найбільш високими тем­пами розвивається виробництво військової техніки.

Майбутньому економісту необхідне знання історії різнома­нітних типів господарства — це прямо витікає із основного зав­дання вищої освіти - навчити майбутнього спеціаліста про­фесійно мислити, оскільки тільки знання історії проблеми дозволяє приймати правильні рішення. Дійсно, в процесі по­шуку правильного рішення професіонал перш за все шукає

аналог, прецедент тієї чи Іншої ситуації, і, таким чином, усві­домлює він це чи ні, постійно звертається до історії економіки. Ігнорування уроків економічної історії призводить до нега­тивних результатів.

Прийнято вважати, що економіці стільки років, скільки людині сучасного типу (кроманьйонцю), тобто приблизно 40 тис. років.

Природним способом життя людини як біологічного виду є збиральництво. Воно ж презентує собою хронологічно пер­ший тип господарства. Абсолютна більшість первісних общин в різний час перейшла від збиральництва до того чи іншого виду відтворюваного типу господарства. Це було: мисливство, кочове скотарство, рослинництво.

Тип господарства і особливості його наступного розвитку історично визначились трьома чинниками: природними задат­ками народу (особливо важливу роль відігравала самосвідомість, менталітет), середовище проживання (екологія) і відносини з сусідами (геополітика).

Економічна історія забезпечує тісний зв'язок історико-економічного пізнання з розвитком економічних знань в цілому. Як джерело фактичного матеріалу для всіх економічних наук вона допомагає у вивченні економічної теорії, економіки про­мисловості, сільського господарства, фінансів, грошового обігу тощо. Галузеві та функціональні економічні науки без обґрун­тування історико-економічними дослідженнями втрачають власний теоретичний рівень.

Необхідність вивчення історії господарства України зумов­лена пошуком закономірностей економічного життя України в контексті загальносвітових господарських процесів. Це дасть можливість усвідомити роль і місце України як суб'єкта світо­вої цивілізації. Актуальність зазначеного підходу зумовлена такс ж і тим, що досить тривалий час економічна історія Украї­ни розглядалась як складова історії Росії і Радянського Союзу.

В умовах, коли Україна стверджується як незалежна дер­жава, вивчення економічної історії України дасть можливість глибоко дослідити сучасні економічні процеси, визначити мож­ливі варіанти та альтернативні шляхи розвитку.