Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.1. Предмет і завдання історії туризму

Історія туризму — це наука, яка вивчає подорожі та туризм, чинники їх появи та розвитку в суспільстві з найдавніших часів до наших днів.

Історія туризму в своїх дослідженнях спирається на допо­міжні історичні дисципліни: археологію, палеографію, нумізма­тику, етнографію. Історія подорожей і туризму тісно пов'яза­на з історією культури, яка показує логіку розвитку культури, вивчає характерні культурні риси різних епох і відповідні ти­пи та моделі «людини, яка подорожує».

Історичний підхід до вивчення туризму здійснюється з ме­тою виявлення основних етапів його становлення і логіки роз­витку. Здійснити це можливо шляхом вивчення передісторії туризму в різних культурах і епохах, тобто розвитку систем го­стинності, історії транспорту, ментальності. Важливо прослід­кувати, як впливали подорожі на розвиток культури і науки, та як особливості духовної культури змінювали, в свою чергу, мотиви і характер подорожей.

Завдання курсу «Історія туризму»:

-       розкрити витоки туризму в історії культури, прослідку­вавши динаміку розвитку подорожей, їх мотиви, завдання та соціокультурні наслідки;

-       розглянути історію подорожей і туризму в зв'язку з певним типом культури, виявити особливості їх мотивації;

-       прослідкувати зміни в географії подорожей і туризму в різні періоди історії;

-       на основі опису традицій гостинності народів світу по­казати напрями формування системи гостинності;

-       виявити об'єктивні передумови становлення організова­ного туризму і зрозуміти тенденції його розвитку і національну специфіку;

-       розкрити особливості українського туризму, його істо­рію на різних етапах, проаналізувати сучасний стан вітчизняного туризму.

Історія подорожей і туризму як наука має свій понятійний апарат.

Основними термінами цієї науки є: подорож, мандрів­ник, прочанство, пілігрим, туризм, турист, туристична послуга, туристичні ресурси, туристична індустрія, тур, гостинність. Оскільки наука про туризм знаходиться в стадії формування, то зустрічаються різні тлумачення термінів, часу їх появи у вжитку та походження.

Розглянемо найважливіші поняття в історії туризму: «по­дорож», «прочанство», «туризм», «гостинність».

Подорож — це пересування людей у просторі та часі. Подорожі можуть мати характер військових походів, масових міграцій, наукових експедицій, туристичних мандрівок та ін­ших типів пересувань людей на значні відстані. В залежності від мотивів і особливостей подорожі, люди, які їх здійснюють, можуть називатися моряками, прочанами, комівояжерами, ту­ристами, і т. д.

В розгляді історії подорожей і туризму неможливо омину­ти явище, яке позначається терміном «прочанство».

Прочанство — це подорож з метою здійснення релігій­них призначень та поклоніння святиням певної релігії.

Термін «туризм» з'явився у Франції у ХУШ ст.; у перекла­ді з французької мови дослівно означає: «мандрівка заради за­доволення»; а турист — це людина, яка здійснює мандрівку. Деякі дослідники вважають, що цей термін має англійське по­ходження і з'явився у XIX столітті. Оскільки англійська і французька мови ґрунтуються на латині, то можна погодитися, що слово «туризм» походить від латинського tornus, що в пе­рекладі означає: «рух по колу». Підтвердженням «англійської версії» походження слова «туризм» можна вважати той факт, що на початку XIX ст. в Англії побачила світ книга «Anecdotes of English language», в якій мандрівник був названий туристом. Але приблизно в той же час у Франції вийшов друком словник французької мови, який включав визначення туризму.

Отже, якщо на початку XIX ст. слово «туризм» було введено в літературний вжиток, то у реальному житті воно з'явилось і почало використовуватись, вочевидь, ще у XVIII столітті.

Пізніше, у 1838 р. вийшли друком написані відомим французьким письменником Ф. Стендалем «Спогади туриста», що дає підстави деяким дослідникам вважати Ф. Стендаля «хреще­ним батьком» слова «турист».

У другій половині XIX ст. слово «туризм» увійшло до ба­гатьох мов народів світу. В російській мові цей термін з'явився пізніше. Так, в «Энциклопедическом словаре» Брокгауза і Ефрона (1902 р.) ще не вміщено статті «туризм», а сам термін вживається лише в розділі про історію подорожей на велосипедах.

Час появи слова в літературних джерелах може не співпадати з появою слова, яке визначає і конкретизує певне суспіль­не явище в реальному житті суспільства.

Одним із важливих понять, які застосовуються в історії по­дорожей та туризму, є «гостинність». Здійснення подорожей було б неможливим, якби мандрівникам ніде було зупинитися на ночівлю та отримати харчування. Термін «гостинність» по­ходить від давньофранцузького слова «hospise», що означає: “будинок для подорожуючих». В наш час під гостинністю розуміють сукупність засобів розміщення, харчування і роз­ваг для туристів, а також традиції прийому гостей в різ­них культурах.