1.1. Предмет і метод статистики. Основні категорії статистичної науки

В сучасних умовах термін “статистика” має три значення:

статистика  як цілеспрямована практична діяльність по планомірному та систематичному збиранню, обробці, опрацюванню та поширенню даних про суспільні явища та процеси;

статистика як чисельні дані, які всебічно характеризують різні аспекти розвитку суспільства;

статистика як суспільна наука, і, відповідно, фахова навчальна дисципліна.

З точки зору вивчення статистики у вищих навчальних закладах , цей курс включає в себе декілька частин – теорію статистики, галузеву статистику та статистику окремих процесів, наприклад, демографічна статистика, статистика праці тощо. Теорія статистики охоплює основні категорії, принципи та методи статистичної науки, вона є основоположним розділом, на якому грунтуються всі інші частини курсу.

Статистика – це суспільна наука, яка вивчає кількісний бік масових суспільних явищ і процесів із врахуванням їх якісного змісту, місця і часу перебігу.

Статистика відокремилась у самостійну галузь знань у зв'язку з тим, що має специфічний об'єкт і предмет дослідження, а саме кількісні параметри соціально-економічного розвитку суспільства. Це суспільна наука, оскільки вона вивчає явища та процеси розвитку суспільства, причому переважно ті, що мають масовий характер, тобто притаманні великій кількості об'єктів. Слід мати на увазі, що статистика досліджує якісно визначені параметри,  котрі мають певний економічний або соціальний зміст, пов'язані з відповідним показником часу та територією.

Коли мова йде про методологію конкретної науки, мається на увазі її концептуальні засади, сукупність специфічних прийомів та способів дослідження об'єкту і предмету. В процесі статистичного дослідження використовуються різноманітні методи, а саме:

загальнонаукові  методи;

методи, запозичені з інших галузей знань (наприклад, математика);

статистичні методи, розроблені в процесі наукових досліджень і практичної діяльності.

Методи статистики пристосовані до  різних стадій статистичного дослідження і відповідають їх меті. Так, на першій стадії широко застосовуються методи масового статистичного спостереження, на другій – методи зведення і групування, метод розрахунку узагальнений показників,  на третій – методи розрахунку відносних та середніх величин, методи вивчення варіації, взаємозв'язків, динаміки, індексний метод тощо.

Статистикою, як будь-якою іншою галуззю знань, вироблені специфічні категорії, тобто концептуальні поняття. До таких категорій можна віднести:

1) статистичну сукупність – достатньо велику кількість елементів або явищ суспільного життя, котрі поєднуються певними зв'язками та мають як спільні (загальні), так й індивідуальні риси або властивості;

2) одиниця сукупності  - окремий елемент або явище, котрий разом з іншими утворює статистичну сукупність;

3) ознака – властивість, характерна риса або особливість одиниці сукупності, яку можна спостерігати та вимірювати (оцінювати).

Ознаки поділяються на якісні (атрибутивні), кількісні (дискретні та інтервальні) й атрибутивні. До якісних  відносять ознаки, значення яких не мають чисельного виразу і відрізняються по суті, а не за розміром (наприклад, національність, стать, галузь економіки та ін.). Кількісні ознаки мають дискретний або інтервальний чисельний вираз, а їх значення відрізняються величиною (розміром). До таких ознак належать вік людини, ціна, заробітна плата тощо. Альтернативні ознаки можуть мати лише два взаємовиключних значення, наприклад, студент одержує стипендію або не одержує.

4) варіація – коливання, мінливість або різноманітність значень ознаки у окремих одиниць статистичної сукупності. Ознаки, яким властива варіація, мають назву варіюючих ознак, а окреме значення такої ознаки називають варіантом;

5) статистичний показник – це кількісна характеристика явища або процесу в поєднанні з його якісною визначеністю (економічним змістом);

6) статистична закономірність – це певна послідовність або повторюваність соціально-економічних явищ, яка формується та чітко проявляється в масових процесах, при дослідженні достатньо великої кількості одиниць сукупності. Доведено, що в будь-якій складній великій системі, в котрій взаємодіють багато елементів, закони проявляються тільки у формі статистичних закономірностей.

Розрізняють наступні види статистичних закономірностей:

закономірності зміни у часі (закономірності динаміки);

закономірності розподілу одиниць сукупності  за певною ознакою;

закономірності зміни складу та структури сукупності (структурні зрушення);

закономірності взаємозв'язку.

З точки зору статистики закон великих чисел можна сформулювати наступним чином: в масі індивідуальних спостережень загальна статистична закономірність виявляється тим повніше і чіткіше, чим більше одиниць сукупності охоплено спостереженням.