1.1.4. Основні функції менеджера

1.1.4. Основні функції менеджера

До основних напрямів діяльності менеджера на сільськогосподарському підприємстві можна віднести:

визначення цілей господарської діяльності;

виділення та ідентифікацію наявних проблем;

організацію заходів, спрямованих на розв’язання наявних проблем;

пошук, обробку і використання відповідної інформації;

розгляд та аналіз альтернативних напрямів діяльності;

прийняття певних специфічних і конкретних рішень;

розробку тренінгових програм для працюючих на підприємстві;

управління й оцінку діяльності працюючих;

прийняття рішень щодо купівлі й продажу певних товарів і продукції;

стратегічне й оперативне планування;

контроль виробничого процесу;

фінансовий контроль;

організацію ефективного використання виробничих ресурсів;

координацію діяльності всіх ланок виробничого процесу і маркетингу.

Основною функцією власника-менеджера є визначення цілей господарювання, а саме: одержання прибутку, накопичення коштів для купівлі будинку чи автомобіля, фінансове забезпечення на старість, досягнення певного соціального статусу в суспільстві, забезпечення себе і своєї родини роботою тощо. Однак усі вказані цілі досягаються в умовах ефективного господарювання, якого неможливо досягти без дієвого менеджменту.

Важливим елементом діяльності менеджера є його здатність чітко формулювати цілі, вміти їх викласти письмово, приймати рішення на виконання цих цілей, а також оперативно змінювати рішення відповідно до обставин. Особливо слід відзначити вміння викласти рішення письмово. Здавалося б, нічого складного тут немає. Однак це досить важливий елемент процесу менеджменту. Коли цілі чітко сформульовані та викладені на папері, вони зовсім по-іншому сприймаються менеджером, ніж якісь абстрактні задуми, що містяться лише в його уяві. Записані на папері цілі спонукають менеджера до іншого погляду на них, до аналітичного й критичного підходів, чіткішого розуміння самих цілей і шляхів їх досягнення.

Потрібно також ураховувати, що на процес прийняття рішень менеджером мають вплив чинники зовнішнього середовища, передусім природні: наявність опадів та вологи в ґрунті, можливість засухи, морозів, градобою, хвороб рослин і тварин, температура повітря й ґрунту тощо. Крім того, сільськогосподарське виробництво, як і будь-яке інше, пов’язане з діяльністю інших суб’єктів на ринку — постачальників, сервісних служб, державних та фінансових органів, страхових компаній, організацій та підприємств, яким реалізується продукція, тощо. Усі ці чинники, починаючи від природних і закінчуючи зв’язками із закордонними партнерами при міжнародній торгівлі, зумовлюють діяльність менеджера в умовах ризику та невизначеності. Тому для успішної його діяльності необхідно постійно враховувати ці чинники, співвідносити ризик з можливими результатами. Ризик — це нор­мальний стан роботи менеджера. Проте для того, щоб успішно працювати в умовах ризику і невизначеності, менеджеру необхідно мати відповідні знання й достовірну інформацію про всі процеси, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції. Хоча при прийнятті рішень не останнє місце посідає й інтуїція менеджера, проте він повинен передбачати ситуацію, що може виникнути в результаті прийнятого рішення, та її можливі наслідки.

Значною частиною діяльності менеджера є фінансовий менеджмент, адже саме у сфері фінансів закладена основна мета господарювання — отримання прибутку. Можна виділити три основ-
ні умови фінансового успіху: досягнення достатнього контролю фінансових ресурсів при забезпеченні прибутковості вироб­ництва; забезпечення адекватної фінансової безпеки у відпо-
відних економічних ситуаціях; досягнення фінансової неза­лежності.