Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.2. Категорії дисципліни та їх взаємозв`язок

1.2. Категорії дисципліни та їх взаємозв`язок

 

Результатом суспільного виробництва є продукти праці, які можуть мати матеріально-речову форму або надаватися у вигляді економічних благ.

Продукт праці призначений не для безпосереднього споживання там де він виготовлений, а для обміну (купівлі-продажу на ринку) називають товаром.

В ст. 1 Закону України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” визначено, що “товар - продукт діяльності (включаючи роботи, послуги, а також цінні папери) призначений для реалізації”.

Суспільне виробництво, в якому створюється товар, називають товарним.

При товарному виробництві задоволення потреб людини та  суб`єктів господарювання речовими чинниками (матеріальними благами) здійснюється через ринок (купівлю-продаж), а обмін продуктами праці відбувається у формі товарного обігу.

Сутність потреб досліджується в багатьох дисциплінах. Так, в політичній економії дається таке визначення: “потреба – це природний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і породжує прагнення змінити такий стан речей. Потреби – це спонукальні мотиви рушійних сил, що є об`єктивною основою ідеальних спонукань –інтересів, бажань, цілей і т.д.”

В маркетингу потребу визначають як відчуття людиною нестачі чогось необхідного, що набуло специфічної форми відповідно до культурного рівня та індивідуальності людини”. Це визначення стосується потреб головного суб`єкта суспільства – людини, чиї потреби детально класифіковані та ранжировані. Разом з тим, варто підкреслити, що категорія “потреби” характерна і для суспільного виробництва. Адже для того, щоб продукувати відповідні товари, виробництво має бути забезпеченим необхідними речовинними чинниками.

Тому в загальному вигляді, потребу можна визначити як усвідомлення споживачем (особистістю чи господарюючим суб`єктом) нестачі чогось необхідного для його життєдіяльності.

Для кожного конкретного споживача, залежно від його культурного, освітнього рівня та особистості, потреба приймає вигляд об`єктів, які здатні її задовольнити. З безлічі товарів, які пропонуються на ринку, споживач віддає перевагу тим, що на його думку, мають найвищу споживчу цінність та найкраще задовольнять його потребу. В маркетингу ця зовнішня форма вияву потреби отримала назву “бажання” або “запит”. З цих запитів (бажань) формується попит на товари. Він характеризує ту кількість товарів та послуг, які споживачі можуть та мають намір придбати за гроші та інші платіжні засоби.

Попит – це платоспроможна потреба. Найбільший вплив на попит справляє ціна. Суттєве значення мають прибутки та смаки споживачів, насиченість ринку товарами, загальна кількість покупців та ін.

Товаровиробники прикладають значні зусилля, щоб виявити запити та попит споживачів і сформувати відповідну пропозицію товарів та послуг.

Пропозиція – це сукупність товарів (послуг) певного виду з певними цінами, які готові виготовити та продати виробники.

Ціна виступає як грошовий вираз вартості та визначається на ринку.

За умов товарного виробництва саме ринок визначає, що виробляти, скільки виробляти, для кого виробляти. Розвиток товарного виробництва створив умови для формування ринку, який в свою чергу, справляє значний вплив на стан та розвиток його речовинних чинників.

Суттєве значення в цьому відіграють розподіл та обмін товарів.

Категорія “розподіл” стосовно сукупності товарів, запропонованих ринку, означає визначення частки в ній кожного споживача, як окремого індивідууму, так і господарюючого суб`єкту. Принципи розподілу, його характер відповідають умовам соціально-економічної системи.

Під обміном розуміють акт отримання бажаного об`єкту взамін на передачу іншого об`єкту. Товарний обмін, здійснюваний за участю платіжних засобів, називається товарним обігом.

Безперебійне функціонування товарного виробництва, здійснення ефективного товарного обігу вимагають чіткої взаємодії всіх елементів економічної системи. Особлива роль при цьому належить господарюючим суб`єктам, що забезпечують необхідні умови для виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів та послуг.

В своїй сукупності ці суб`єкти формують інфраструктуру соціально-економічної системи.

Економічні категорії, якими характеризується ринкова економічна система є визначальними і для її інфраструктурної складової.

Категорію “інфраструктура” частіше всього визначають як похідну від латинського “infra” – під, нижче та “structura” – будівля, розміщення. До неї відносять “основні установи та інститути необхідні для функціонування економіки й суспільства”. При цьому підкреслюється, що інфраструктура складає фундамент суспільного виробництва, забезпечує нормальний хід процесу відтворення. З огляду на кінцеві завдання функціонування економічної системи розвиток інфраструктури є головною метою соціально-економічної діяльності, оскільки вона не виробляє економічні блага в матеріально-речовій формі. Водночас, інфраструктура є важливою та необхідною передумовою стабільного та безперебійного функціонування та розвитку суспільного виробництва, всієї економічної системи.

Змістовне визначення інфраструктури можна давати лише спираючись на дослідження її ролі та призначення в конкретній економічній системі.

В залежності від функціонального призначення інфраструктури здійснюється її класифікація та виділяються окремі види, як складові частини цілісного інфраструктурного комплексу. Найбільш поширеним є поділ на: виробничу, соціально-побутову та ринкову інфраструктури. Закономірності та особливості функціонування цих складових вивчаються у відповідних економічних дисциплінах.