Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.2. Класичні теорії міжнародної торгівлі

Ці теорії виникли як заперечення меркантилістичного погляду на теорію міжнародної торгівлі. Економісти класичної школи вважали, що на міжнародну торгівлю потрібно дивитися інакше, ніж на внут­рішню, оскільки міжнародній торгівлі властива менша мобільність факторів виробництва, ніж внутрішній.

Стисло зупинимося на основних положеннях теорії економістів-класиків.

В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 673) міститься така інформація про Д. Х'юма (David Hume). Жив протягом 1711-1776 рр. Шотландський філософ, економіст та історик. Його філософія відки­дала можливість точності знань (possibility of certainty in knowledge). Він погоджувався з англійським ученим Дж. Локком у тому, що врод­жена ідея відсутня, а існує лише серія суб'єктивних сенсацій, і що всі дані свідомості запозичені з досвіду. У працях філософів-емпіриків XX ст. можна зустріти думки Д. Х'юма. У сфері економіки вчений був опонентом меркантилістів, його вважають попередником А. Смі-та. Д. Х'юм відомий як автор "Трактату про природу людини" (1739-1740 рр., A Treatise of Human Nature) та "Історії Англії" (1754-1762 рр., History of England) у п'яти томах.

Учений довів, що резерви банківських металів країни визнача­ються обсягом її економіки та її потребою у грошах як засобах пла­тежу. Основні положення теорії Д. Х'юма такі:

•  уряду не слід постійно втручатися у сферу міжнародної торгівлі;

•  якщо уряд країни хоче, щоб її економіка зростала, він мусить
зменшити бар'єри на шляху товарів з інших країн.

В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 1241) наводиться та­ка інформація про А. Сміта (AdamSmith, 1723-1790). Шотландський економіст і філософ, якого вважають засновником сучасного еконо-міксу. Його праці позначили остаточний розрив економічної науки з меркантилізмом і сприяли поширенню принц ипу невтручання держа­ви в економіку (laissez-faire). А. Сміт подав у відставку з викладацької роботи, щоб написати "Дослідження про природу і причини багатс­тва нації" (1776 р.), розробив теорії праці (labour), розподілу (distribution), заробітної плати (wages), цін (prices) та грошей (money) і обстою­вав свободу торгівлі й мінімальне втручання держави у справи еконо­міки (minimal state interference in economic matters). ­

Також А. Сміт дотримувався думки, що оскільки капітал і праця лише епізодично перетинають кордони, то на міжнародному рівні не відбувається вирівнювання зарплати та прибутку. Внаслідок цього міжнародна торгівля зумовлена затратами виробництва. Нижчі зат­рати виробництва товару у певній країні порівняно із затратами ви­робництва цього самого товару в іншій країні є абсолютними перева­гами першої країни. А. Сміт вважав, що країнам доцільно спеціалізу­ватися на виробництві товарів, щодо яких вони мають абсолютні пе­реваги, та обмінюватися ними у міжнародній торгівлі.

В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 1152) наведено такі дані про Д. Рікардо (David Ricardo, 1772-1823). Англійський еконо­міст, який разом з А. Смітом заснував англійський класичний еконо-мікс. Протягом 1819-1823 рр. був членом парламенту, підтримував вільну торгівлю, повернення до золотого стандарту, скасування за­конів про зерно. Найвідоміша праця Д. Рікардо — "Початки полі­тичної економії та оподаткування" (1817 р., Principles of Political Economy and Taxation), в якій він обґрунтував, що вартість товару пов'язана з обсягом праці, необхідної для його виготовлення. (Зго­дом це положення розвинув К. Маркс). Він також сформулював за­кон порівняльних переваг у міжнародній торгівлі.­

Д. Рікардо вважав, що затрати виробництва однакових товарів у двох країнах можуть бути однаковими, абсолютними і порівняльни­ми. Для прикладу він узяв такі товари, як сукно і вино, країни — Англію та Португалію. Вчений припускав, що вино і сукно виготов­ляються лише за рахунок одного фактора виробництва — праці. Від­носні ціни є зворотними величинами затрат країни на виготовлення одиниці продукції.

Якщо затрати в обох країнах однакові, то відсутній стимул для виникнення зовнішньої торгівлі, хоч одна з країн (Португалія) може виготовляти обидва товари дешевше. Коли Англія має абсолютні пе­реваги у вині, а Португалія — у сукні, виникає стимул для торгівлі, сформульований А. Смітом. Нарешті, якщо країни мають порівняль­ні переваги у виробництві певного товару, то їм вигідно спеціалізува­тися та брати участь у міжнародній торгівлі. Концепція порівняльних переваг визначає верхню і нижню межі взаємовигідності торгівлі між країнами. В окремо взятій країні торгівля між її регіонами базується на абсолютних перевагах регіонів. Порівняльні переваги — необхід­на умова міжнародної торгівлі, коли відсутня або значно ускладнена міграція праці та капіталу.

Інший англійський економіст Р. Торренс на два роки раніше, ніж з'явилася праця Д. Рікардо, опублікував своє дослідження про зов­нішню торгівлю зерном, в якому висловив ідею про вигідність ви­робничої спеціалізації на основі використання порівняльних пере­ваг. Тому у західній літературі існує думка, що пальму першості у за-початкуванні теорії порівняльних переваг слід віддати Р. Торренсу.

Д. Рікардо дійшов кількох значних, з наукової точки зору, вис­новків про взаємозв'язок рівнів заробітної плати і цін у різних краї­нах. Вважається, що саме Д. Рікардо розробив теорію цін у сфері міжнародної торгівлі. Учений вважав, що якби Португалія мала аб­солютну перевагу перед Англією у виготовленні вина і сукна, але більшу — у виготовленні вина, то її зовнішня торгівля з Англією бу­ла б можлива лише за умови, що заробітна плата у Португалії пере­вищує зарплату в Англії. Якщо погодинна ставка заробітної плати, виміряна золотом, однакова в обох країнах, то Португалія не імпор­туватиме сукно, оскільки її споживачі можуть придбати цей товар за меншою ціною у вітчизняних виробників. Англія для оплати імпор­ту вина муситиме відсилати золото до Португалії доти, доки пого­динна заробітна плата у золоті в Португалії не досягне того рівня, при якому португальським споживачам стане вигідним імпорт анг­лійського сукна.

Країна з нижчими затратами виробництва має вищу погодинну заробітну плату і вищі ціни на аналогічні товари.

Розподіл грошового металу, що відбувається між країнами, ба­лансує їх експорт та імпорт, а також встановлює у країнах такі від­носно однакові ціни, що стимулюють виробництво товарів з порів­няльними перевагами. Д. Рікардо дійшов висновку, що відносні рівні цін у країнах визначаються різними затратами на придбання золота. Якщо в країнах, які не мають родовищ золота, вища ефективність праці в експортних галузях, а затрати на перевезення золота зменшу­ються, то в цих країнах нижчі витрати на придбання золота, а також ціни порівняно з країнами, що експортують золото в зливках.

Для теорії міжнародної торгівлі це положення має неабияке зна­чення. Відставання певної країни за рівнем продуктивності праці не обов'язково перешкоджає її участі в міжнародній торгівлі, бо завжди можна відшукати обмінне співвідношення, яке дасть змогу такій країні експортувати товари, щодо яких її порівняльне відставання найменше, та імпортувати продукцію, де відставання найбільше.

"Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 908) про Дж. С. Міл-ля (John Stuart Mill, 1806-1873) інформує так. Шотландський філо­соф і економіст, здобув визнання як філософ, захищаючи емпіризм у праці "Система логіки" (1843 р., System of Logic). Учений відомий також завдяки своїм працям з політики та етики, особливо "Про сво­боду" (1859 р., On Liberty), де аргументував важливість особистості (importance ofindividuality), і працею "Практичність" (1861 р., Utilitarianism), в якій розвинув учення Є. Бентама про взаємозв'язок прак­тичності та права. В інших працях Дж. С. Мілль обстоював представ­ницьку демократію (representative democracy), критикував дискримі­наційне ставлення суспільства до заміжніх жінок і стверджував, що кінець економічного зростання є бажаним і неминучим. ­

Дж. С. Мілль у 1844 р. опублікував працю "Про закони обміну між країнами", в якій виклав закон міжнародної вартості. Сучасний економіст із США Дж. Чипмен вважає, що цей закон є одним з най­більших досягнень людського інтелекту, і для свого часу він виявив­ся занадто великим відкриттям, щоб його могли збагнути.

У працях Р. Торренса і Д. Рікардо теорія порівняльних переваг за­фіксувала лише принципи міжнародного поділу праці. Дж. С. Мілль сформулював ідею "конкурентної рівноваги", що допомогла теоре­тично обґрунтувати положення теорій обох учених і розкривала ме­ханізм міжнародного поділу праці. У праці Дж. С. Мілля не викорис­товувалася математика. Сучасні економетристи зазначають, що хід роздумів і аргументація ученого настільки логічні, що лише спираю­чись на нинішній математичний апарат, можна належним чином оцінити внесок Дж. С. Мілля в економічну науку.

Сформульовані Дж. С. Міллем закони міжнародної конкуренції стосуються двох основних положень:

•  міжнародна виробнича спеціалізація врівноважує вигоди, що
отримують від такої спеціалізації;

•  умови повної або часткової спеціалізації визначаються нерівніс­
тю у доходах, що одержують від виробництва товарів. Можли­
вості повної виробничої спеціалізації залежать як від еластичнос­
ті заміни у споживанні, властивої виготовленим товарам, так і від
тенденції до відносного вирівнювання абсолютних вигод країн,
що беруть участь у міжнародній торгівлі.