Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.2. Родові ознаки бізнесу

Родові ознаки бізнесу нескладно виявити в рабовласницькому, феодальному та інших способах виробництва Класичним прикладом бізнесу у ті періоди були завоювання. Всяка війна чи воєнний похід так чи інакше мали економічне підґрунтя. Кожен завойовник пере­слідував економічні цілі, він вів воєнні дії заради своєї власної вигоди. За допомогою військової сили він прагнув, нав'язувати сусідам Свої інтереси, зайняти вигідні позиції, які дали б йому змогу диктувати підлеглим країнам свої умови життя. Работорговий бізнес був типовим прикладом тієї давньої системи ділових відносин, у якій поєднувалися економічні інтереси та особисті форми панування і під­корення, так само, як і добровільний продаж у рабство себе та членів своєї сім'ї.

До родових ознак бізнесу належить те, що залишила практика роз­витку бізнесу, насамперед:

обмін діяльністю між суб'єктами економіки;

прагнення кожного учасника обміну діяльністю реалізувати свої інтереси незалежно від того, чи реалізуються при цьому інтереси контрагентів;

прагнення до нав'язування своїх інтересів у випадку, коли контр­агенти відмовляються приймати нав'язувані їм умови ділового спіл­кування (угоди);

прояв особистої чи колективної ініціативи у процесі підготовки чи укладання угоди;

здатність і готовність йти на особистий (чи колективний) ризик заради укладання угоди (операції) на вигідних умовах;

готовність і уміння проводити різні прийоми ділового спілкування, які переслідують мету досягнення найбільшої вигоди;

здатність робити різні кроки, у різних напрямах з метою забезпе­чення вигідної позиції для наступного проведення вибраних прийомів ділового спілкування;

вміння диференціювати вірогідні й справжні результати угоди, ви­значати пріоритети діяльності та підпорядкувати їм логіку ділового спілкування.

Усі зазначені родові ознаки бізнесу повною мірою виявляються у сучасній ринковій економіці, де вони мають повністю визначені видові особливості, зумовлені товарно-грошовими відносинами. Інші особли­вості притаманні бізнесу у тих формах економіки, де таких відносин немає через історичні обставини, або вони мають обмежений харак­тер розповсюдження чи існують у перекрученому вигляді, який не від­повідає їх внутрішній природі.

У період, який передував першим бартерним угодам („товар" -„товар"), ділове спілкування, пов'язане з обміном діяльністю, здійсню­валось у рамках замкнених економічних співтовариств (родів, пле­мен, стад та ін.). І саме „ділова" природа цих первісних економічних контактів, діловий інтерес учасників первісного виробництва і привів у кінцевому підсумку до розпаду цих спільностей і до диференціації населення. Одні виявили себе в своєму бізнесі, і саме вони почали захоплювати ключові економічні та інші позиції, інші терпіли крах, по­ступово потрапляючи у рабську чи іншу залежність від своїх контр­агентів.

Вважати, що в докапіталістичній економіці не було бізнесу - те са­ме, що заперечувати наявність до капіталізму економіки, як такої, хоч саме слово „бізнес" дійсно ввійшло у науковий і побутовий обіг саме при переході до капіталізму. Так само наївним було б вважати, що бізнес був повністю ліквідований у радянській доперебудовній еконо­міці. У колишньому СРСР панувала думка, що бізнесу в нашій еконо­міці бути не може, крім зовнішньоекономічних контактів, і що бізнес­мени, як особлива соціальна група, назавжди щезли. Бізнесмени сприймались хіба що як атрибут злочинного світу, причому їх наяв­ність не була постійно відтворюваним явищем.

Однак бізнес був завжди поширеним явищем у планово-розподіль­чій економіці. Бізнесом займались споживачі, які здійснювали пошук дефіцитних товарів, їх дії, включаючи диференціацію ринку за регіо­нальними, ціновими, фірмовими, товарними та іншими ознаками, для подальшого залучення до дефіциту, очевидно, могли б оснастити ха­рактерними прикладами кожного фахівця з теорії бізнесу, якби вони вирішили звернутись у цьому до радянського досвіду.

Для керівників підприємств і їхніх економічних служб бізнес зво­дився до листування з контрагентами, складання довідок для керів­ництва, суперечки з керівництвом з приводу коригування планів, „отоварювання" фондів, добування транспортних засобів, обміну де­фіцитним устаткуванням, „навішування" навантаження (неходових товарів) до дефіциту, давання та приймання хабарів, ведення подвій­них рахунків та ін. Це пояснюється тим, що замість повноцінних то­варно-грошових відносин у радянській економіці мали місце так звані планомірні товарні відносини, за яких ділові відносини між суб'єктами економіки встановлювались не за особистою ініціативою цих суб'єк­тів, а за волею плануючого і розподіляючого „об'єкти угод" керівни­цтва. Однак родові ознаки бізнесу зберігались і в таких умовах Що­правда вигода бізнесменів мала перехідний і централізовано регу­льований характер. Так, підприємства не одержували прибуток після вдало завершеної угоди (справи), а отримували його за рознарядкою зверху, виконавши планове завдання. Суть угоди полягала в отри­манні такого завдання „з створення прибутку", яке легко можна бу­ло б виконати. Добутий таким чином прибуток був одним з найважли­віших оцінкових показників роботи підприємства

У сучасній економіці прояв родових ознак бізнесу безумовно пови­нен переломлюватись через історичну специфіку нинішнього періоду економічного розвитку. Фігура бізнесмена, здатного функціонувати в умовах ринкової економіки, повинна зайняти важливе місце в еко­номічному житті суспільства