1.3. Місце і роль курсу в системі соціально-економічних наук
Економіка праці й соціально-трудові відносини є системоутворюючим курсом, який сформувався на основі фундаментальних знань про працю: політичної економії, соціології, акмеології, психології, менеджменту та т. ін.
Складність і багатоаспектність процесу праці, з одного боку, і ні з чим не зрівняне соціально-економічне значення праці, з іншого, зумовили активний інтерес до неї різних наук.
Різноманітні проблеми трудової діяльності людей стали об’єктом дослідження багатьох навчальних дисциплін (рис. 1.1)
 |
Рис. 1.1. - Взаємозв’язок дисципліни з іншими навчальними дисциплінами
Виникнення на початку ХХ віку економіки праці як методологічного напрямку в науці про працю було обумовлено соціальною потребою практики, розвитком та ускладненням виробництва, що й визначили місце і роль даного курсу в системі соціально-економічних наук.
По-перше, ЕП й СТВ є теоретичною основою для всіх інших наук про працю. В курсі розглядаються різні аспекти трудової діяльності (а також процес підготовки до неї), але лише на теоретико-методологічному рівні.
По-друге, ЕП й СТВ є найбільш „чистою” економіко-трудовою наукою. Поведінка підприємств та індивідів розглядається як економічне явище, яке характеризується співвідношенням прибутків та витрат, а не існуючими нормами і традиціями. Всі інші науки про працю містять суттєву неекономічну складову.
По-третє, ЕП й СТВ націлена в першу чергу на вивчення проблем праці на підприємстві та оточуючого його конкурентного середовища в системі ринкового господарювання. В будь-яких соціально-економічних умовах реальна трудова діяльність здійснюється саме на підприємствах, а ефективність використання людських ресурсів залежить від тенденцій розвитку суспільства.
Завдання дисципліни „Економіка праці й соціально-трудові відносини” визначається її метою.
Мета дисципліни – дослідження наукових основ, теоретичних, методологічних положень та практичного досвіду в сфері управління людськими ресурсами – формування та раціональне використання трудового потенціалу кожної людини і суспільства при створення нових соціально-трудових відносин в умовах ринкової економіки.
Завдання дисципліни:
Ø оцінка якісних та кількісних параметрів трудової діяльності та факторів їх формування;
Ø виявлення тенденцій розвитку сфери праці;
Ø аналіз і планування різних процесів в сфері праці;
Ø з’ясування особливостей мобільності робочої сили;
Ø вивчення процесів управління працею та її регулювання;
Ø визначення механізмів реалізації державної (національної, регіональної) політики та оцінка її впливу на сферу праці.
Узагальнення
Складність і багатогранність процесу праці зумовлює необхідність комплексного аналізу механізмів реалізації трудової діяльності суб’єктів соціально-трудових відносин на основі реалізації обґрунтованих методологічних положень та практичного досвіду в сфері управління людськими ресурсами.
Література для самоосвіти: [11,23,26,42,58]