1.3.1. Структурна характеристика економічних систем

1.3.1. Структурна характеристика економічних систем

Економічна система — це певним чином упорядкована система зв'язків між виробниками і споживачами матеріальних та нематеріальних благ, що існує в сфері виробництва і споживання та охоплює галузі народного господарства. В світовій практиці склалося дві групи економічних систем: ринкові і неринкові. До ринкових відносяться: ринкова економіка вільної конкуренції і сучасна ринкова економіка. До неринкових економічних систем відносяться традиційна економічна система і адміністративно-командна система.

Ринкова економіка вільної конкуренції - чистий капіталізм (19ст. - перші десятиліття 20 ст.). Її основні ознаки: приватна власність на інвестиційні ресурси; вільна конкуренція; свобода учасників економічної діяльності; ринкове ціноутворення; стихійне ринкове регулювання.

Сучасна ринкова економіка — сучасний капіталізм (друга половина 20 ст.). Її основні ознаки: колективна приватна та державна власність; державне розгулювання економіки з метою стимулювання споживчою попиту та пропозиції; маркетингова система управління виробництвом.

Традиційна економічна система (притаманна слаборозвинутим країнам). Її основні ознаки: відстала технологія; ручна праця; багатоукладність; натуральне виробництво; переважання дрібнотоварного виробництва; активна роль держави.

Адміністративно-командна система має такі основні ознаки: державна власність на засоби виробництва; монополізація та бюрократизація економіки; централізоване планування та управління виробництвом; централізований розподіл матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Об'єктом дослідження макроекономічних систем, зокрема прогнозування, планування і державного регулювання є агреговані показники, які відображають сукупність в інформаційних економічних одиниць, які складають одне ціле.

Суб'єктами макроаналізу, прогнозування, індикативного і державного регулювання економічної системи виступають:

сектор домашніх господарств, який містить усі приватні господарства країни, діяльність яких направлена на задоволення власних потреб. Домашні господарства проявляють три види економічної активності: пропонують фактори виробництва, споживають частину отриманого доходу і заощаджують;

підприємницький сектор - це сукупність усіх фірм, зареєстрованих у межах країни. Підприємницький сектор проявляє всі види економічної активності: пред'являє попит на фактори виробництва, пропонує результати своєї діяльності та інвестує;

державний сектор - усі державні інститути та установи. Держава виробляє суспільні блага, які надходять споживачам «безоплатно» (безпека, досягнення фундаментальної   науки,   послуги   державної,   соціальної   та   виробничої інфраструктур).