1.3.2. Особливості організаційних основ акціонерних товариств

1.3.2. Особливості організаційних основ акціонерних товариств

Акціонерне товариство (АТ) є юридичною особою і в своїй діяльності керується установчим договором та статутом. Воно має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій за номінальною вартістю, і несе відповідальність за зобов’язаннями лише майном товариства. Засновниками й учасниками АТ є фізичні та юридичні особи — акціонери. У випадку створення АТ на базі реструктуризованого колективного сільськогосподарського підприємства випускаються акції, які розподіляються між акціонерами, тобто колиш­німи членами КСП, в обмін на майнові паї. Загальна кількість акцій, яку отримує акціонер, визначається розміром його майнового паю.

Об’єкти права власності АТ різні. Зокрема, АТ визначається власником майна, яке засновники й учасники згідно з установчим договором передали йому у власність. Загальний розмір статутного фонду, а також номінальна вартість та кількість акцій визначаються засновниками відповідно до мети діяльності товариства. При цьому статутний фонд повинен становити не менше ніж 1250 мінімальних розмірів заробітної плати на момент реєстрації товариства. Збільшення його можливе лише за умови повної оплати акціонерами всіх раніше випущених акцій. Зменшення статутного фон­ду можливе шляхом зниження номінальної вартості випущених акцій та викупу в акціонерів акцій для їх анулювання. У разі заперечень з боку кредиторів зменшення статутного фонду неможливе.

Система управління в акціонерному товаристві така. Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори, компетенція яких докладно викладена в Законі «Про господарські товариства». Загальні збори акціонерів визначають організаційну структуру товариства, приймають рішення про випуск акцій та зміну статутного фонду товариства, визначають основні напрями діяль­ності товариства, вирішують інші питання. Кожна акція надає право одного голосу при голосуванні на загальних зборах.

Виконавчим органом АТ є правління товариства, а посадовими особами правління — його голова та члени правління. Правління виконує функції, передбачені законом, установчими документами та делеговані загальними зборами акціонерного товариства.

В АТ передбачається створення спостережної ради — органу, що реалізує законодавчі і статутні контрольні функції та повноваження акціонерів.

Акціонерне товариство має право випускати акції відповідно до вимог, встановлених Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку (далі — ДКЦПФР). Випуск акцій здійснюється у розмірі статутного фонду АТ. Товариство може випускати акції лише з моменту реєстрації випуску в цій комісії. Питання реєстрації випуску акцій закритого акціонерного товариства, яке більш поширене у сільському господарстві, ніж відкрите, регулюється «Положенням про порядок реєстрації випуску акцій закритими акціонерними товариствами».

Для реєстрації випуску акцій акціонерне товариство подає до територіального органу ДКЦПФР такі документи:

заяву встановленого зразка;

рішення про випуск акцій, підтверджене протоколом (із зазначенням наявності збитків, форми випуску акцій);

копію статуту (засвідчену нотаріально);

зразок бланка сертифіката акцій (якщо акції матимуть фор­му документа);

баланс, засвідчений товариством і аудитором; довідку про фінансовий стан товариства, засвідчену аудитором; аудиторський висновок станом на перше число поточного кварталу;

копію свідоцтва про державну реєстрацію товариства.

ДКЦПФР повинна здійснити реєстрацію протягом 30 днів з моменту надходження документів. Товариству надається відповід-
не свідоцтво про реєстрацію, яке є підставою для оформлення сертифікатів акцій.

Серед недоліків акціонерного товариства, які зумовлюють недоцільність створення АТ під час реструктуризації КСП, слід виділити такі:

залежність від правил діяльності фондового ринку, необхідність реєстрації емісії акцій та сплати при цьому мита до бюджету. В умовах сільськогосподарського виробництва виконати всі вимоги законодавства з цінних паперів надзвичайно складно. Крім того, ці вимоги пов’язані з досить значними витратами як у процесі випуску акцій, так і протягом наступної діяльності товариства. Невиконання деяких норм може спричинити накладення значних штрафів і скасування державної реєстрації товариства;

неможливість виділення в натурі майнового паю, переданого до статутного фонду АТ;

зосередження великої кількості акцій у пенсіонерів, що на практиці створює проблеми у формуванні ефективної економічної політики товариства;

складність управління, пов’язана з кількістю органів управління (загальні збори акціонерів, правління, спостережна рада, ревізійна комісія), що зумовлює значні проблеми в процесі прийняття рішень.