1.3.3. Фермерське господарство
1.3.3. Фермерське господарство
Фермерські господарства в Україні створюються і діють на підставі Закону «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 р. Згідно з цим законом ведення фермерського господарства є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, переробляти та реалізовувати її. Засновником такого господарства може виступати лише одна фізична особа. Нею може бути дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку. При цьому він повинен подати документи, які підтверджують його здатність займатися сільським господарством (документи про відповідну освіту, виписку з трудової книжки тощо). У процесі діяльності господарства його очолює засновник, який і є головою. Він представляє інтереси господарства перед державними органами, іншими юридичними та фізичними особами. Голова фермерського господарства несе відповідальність за створення безпечних умов праці для членів свого господарства і осіб, які працюють у ньому за трудовими договорами, а також за дотримання техніки безпеки, виробничої гігієни, санітарії та пожежної безпеки. У випадку неможливості виконання обов’язків голови він сам призначає свого наступника з-поміж членів господарства.
Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їхні батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, що об’єдналися для роботи в цьому господарстві. Члени фермерського господарства не вважаються його засновниками, не наділені правом обрання та зняття з посади голови господарства. Рішення про участь у діяльності фермерського господарства родичі приймають самостійно. Голова і члени фермерського господарства не можуть постійно працювати на інших підприємствах, в установах, організаціях.
Одержання земельної ділянки для ведення фермерського господарства відбувається після подання заяви до районної ради. Рада після конкурсного відбору надає земельну ділянку у власність або в користування. Ділянки надаються переважно із земель резервного фонду та земель запасу. Також можливе виділення земельної частки (паю) в натурі при виході особи з КСП для заснування фермерського господарства.
Фермерське господарство може мати у власності або у постійному користуванні земельну ділянку площею не більше ніж 50 га ріллі і 100 га всіх земель, у місцевостях з трудонедостатніми населеними пунктами — 100 га ріллі. Конкретні розміри земельних ділянок у межах цих норм визначають районні ради. За потреби селянське (фермерське) господарство може додатково орендувати земельні ділянки в розмірі, який визначається договором оренди.
Після одержання земельної ділянки фермерське господарство повинно пройти процедуру державної реєстрації. Цим воно набуває права юридичної особи, одержує печатку зі своїм найменуванням та адресою, відкриває рахунки в установах банку.
У більшості випадків, коли фермерське господарство складається з двох або більше осіб, майно належить членам господарства на праві спільної сумісної власності, але угодою між ними може бути передбачено інше. За умови спільної власності голова фермерського господарства не може розпоряджатися майном господарства без згоди інших членів. Володіння, користування та розпорядження майном здійснюються лише за взаємною домовленістю.
Фермерське господарство має право укладати договори купівлі-
продажу, оренди, міни та інші не заборонені законодавством договори з юридичними та фізичними особами. Воно може бути засновником інших підприємств і об’єднань. У разі неплатоспроможності, накладення стягнення по його зобов’язаннях фермерське господарство обмежується землею та майном, що є в його власності. Відповідальність за борги фермерського господарства не поширюється на землю і майно, що перебувають в особистій власності голови або членів.
Якщо особа бажає вийти з фермерського господарства, вона може отримати частку свого майна в спільній власності натурою чи грішми. У випадку смерті голови або члена фермерського господарства успадкування відбувається відповідно до загальних норм цивільного законодавства. Новий голова повинен отримати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку та перереєструвати фермерське господарство на своє ім’я.