2.1. Державна програма приватизації майна державних підприємств

2.1. Державна програма приватизації майна державних підприємств

Державна програма приватизації, яка була прийнята Верховною Радою України в травні 1992 року, визначила основні цілі, пріоритети, способи та порядок приватизації державного і відчуження комунального майна, групи об'єктів, що підлягають приватизації, завдання щодо обсягів приватизації майна, яке перебуває у державній власності.

Завдання і пріоритети приватизації. Головними завданнями Програми є: здійснення ринкових перетворень в економіці України; сприяння підвищенню ефективності економіки України в цілому та чутливості підприємств до вимог ринку; підвищення інвестиційної привабливості підприємств та створення умов у процесі приватизації для залучення інвестицій на їх розвиток; створення умов для формування недержавних власників, які б мали довгострокові інтереси в розвитку приватизованого об'єкта та здійснювали ефективне управління ним; забезпечення демонополізації економіки.

Класифікація об'єктів приватизації. Об'єкти приватизації, класифікуються за групами залежно від первісної (балансової) вартості основних фондів у цінах на 1 квітня 1996 року:

група А — об'єкти, вартість основних фондів яких не перевищує 1 млн гривень (крім об'єктів групи Г, науково-дослідних інститутів, науково-дослідних та проектних організацій, автотранспортних підприємств, що мають мобілізаційні резерви);

група Б — об'єкти, вартість основних фондів яких становить від 1 млн гривень до 170 млн. гривень, а частка вартості основних фондів, що припадає на одного працюючого, не перевищує номінальної вартості приватизаційного майнового сертифіката більш як у 12 разів (крім об'єктів групи Г);

група В — об'єкти, вартість основних фондів яких становить від 1 млн. гривень до 170 млн. гривень, а частка вартості основних фондів, що припадає на одного працюючого, перевищує номінальну вартість приватизаційного майнового сертифіката більш як у 12 разів (крім об'єктів групи Г);

група Г — об'єкти, вартість основних фондів яких перевищує 170 млн. гривень, а також підприємства (незалежно від вартості основних фондів), що займають монопольне становище на ринку відповідних товарів України і визнані такими у встановленому порядку; об'єкти військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії згідно з відповідною програмою; об'єкти, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України;

група Д — об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, майно ліквідованих підприємств, підприємств-банкрутів;

група Е — частки (паї, акції), що належать державі у майні суб'єктів підприємницької діяльності зі змішаною формою власності, цінні папери, паї, інше майно, що не було враховане під час проведення оцінки вартості майна об'єкта приватизації та не ввійшло до його статутного фонду.

Оцінка вартості цілісного майнового комплексу. До переліку майна об'єктів приватизації як цілісних майнових комплексів включаються: основні засоби та інші позаоборотні активи; оборотні засоби (запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки та інші активи).

Оцінка вартості цілісного майнового комплексу (масова оцінка) приводиться за формулою:

Вцмк = Оз + На + Вю + Уні + Вдв + (Зз + Фа - Кр)

де Вцмк - вартість цілісного майнового комплексу;

Оз - залишкова вартість основних засобів з урахуванням індексації балансової вартості станом на 1 квітня 1996 року;

На - залишкова вартість нематеріальних активів, відображений у балансі;

Вкі - відновна вартість незавершених капітальних вкладень; У ні - відновна вартість устаткування (невстановленого); Вдв - довгострокові фінансові вкладення; Зз - запаси і затрати, які включаються у валюту балансу; Фа - фінансові активи (інші позаоборотні активи, грошові кошти, розрахунки та інші активи);

Кр - кредиторська заборгованість (довгострокові пасиви, розрахунки та інші пасиви, резерви майбутніх витрат і платежів).

Визначення залишкової вартості основних засобів здійснюється в загальному порядку, виходячи з розрахункової відновної вартості.

Нематеріальні активи включаються до акта оцінки за ціною їх придбання. У разі,  коли сума кредиторської заборгованості  перевищує розмір оборотних засобів, вартість цілісного майнового комплексу визначається за формулою:

Вцмк = Оз +На + Вкі + Уні + Вдв

Вартість орендованого майна, що підлягає приватизації, визначається за формулою:

Вом =Оз+ На + Вкі + Уні + Вдв+ Обі + Аз,

де Вом - вартість орендованого майна (з урахуванням придбаного за державні кошти), що підлягає приватизації;

Оз - залишкова вартість основних засобів;

На - залишкова вартість нематеріальних активів, відображених у передаточному балансі;

Вкі - відновна вартість незавершених капітальних вкладень;

Уні - відновна вартість устаткування (невстановленого);

Вдв    -вартість   довгострокових   фінансових   вкладень,    що   не виключаються;

Обі - вартість оборотних засобів, зданих в   оренду, з вирахуванням кредиторської заборгованості;

Аз   -   залишок   амортизаційного   фонду   на   повне   відновлення орендованих основних засобів на дату оцінки.

У разі, коли сума кредиторської заборгованості перевищує суму запасів і затрат та фінансових активів, зданих в оренду, проіндексована вартість оборотних засобів, зданих в оренду, дорівнює нулю.

Експертна оцінка вартості нематеріальних активів. Експертна оцінка вартості нематеріальних активів може здійснюватися: шляхом визначення сучасної вартості відтворення відносно нематеріальних активів, які взято на облік в результаті проведеної інвентаризації на дату приватизації; шляхом капіталізації прибутку для визначення сумарної вартості нематеріальних активів, не відображених у бухгалтерському балансі на дату приватизації; шляхом поєднання двох способів.

Експертна оцінка вартості нематеріальних активів, не відображених у бухгалтерському балансі об'єкта приватизації, здійснюється за формулою:

Вна =Пп/Ск - Вб, де, Вна - вартість нематеріальних активів, не відображених у балансі, грн.;

Пп - балансовий прибуток об'єкта приватизації після вирахування податку на прибуток, грн.;

Ск - ставка капіталізації, яка дорівнює 0,12;

Вб - вартість цілісного майнового комплексу, яка визначається за балансом, складеним на дату приватизації, грн.

Облікові підлягає тільки позитивне значення Вна.

Використовуються три методи оцінки нематеріальних активів: за додатково одержуваним прибутком; за оцінкою різниці у вартості підприємства; за вигодою від передачі прав на власність або від відсутності необхідності такі права придбати.

Метод оцінки по додатково одержуваному прибутку використовується для підрахунку додаткового прибутку, який одержить власник нематеріального об'єкта власності крім і понад "нормальний" прибуток, який одержують подібні фірми, які не мають вигод від володіння цією нематеріальною власністю.

Наприклад, якщо матеріальним об'єктом власності є товарний знак, то додатковий прибуток може бути підрахований шляхом порівняння вартості маркованого цим знаком продукту (після віднімання затрат на сам товарний знак) з вартістю рівноцінних аналогів.

Метод оцінки за різницею вартості підприємства передбачає, що спочатку оцінюється вартість цілісного майнового комплексу, який володіє нематеріальним об'єктом власності, виходячи з його майбутнього прибутку. Після цього оцінюється те ж підприємство у випадку, якщо б воно не володіло вказаним нематеріальним об'єктом власності. Різниця між двома вартостями складає вартість нематеріальної власності.

Таблиця 1. Способи оцінки нематеріальних активів

Метод оцінки за вигодою від передачі прав на власність або від відсутності необхідності такі права придбати передбачає порівняння прибутку, який можна одержати при умові покупки нематеріальної власності і прибутку при умові передачі прав на його використання.

Друге рівнозначно визначенню величини затрат, від яких позбавлений покупець нематеріального об'єкта власності, завдяки тому, що не потрібно купляти прав на його використання. В результаті розрахунків можна визначити відповідну норму відрахувань за право користування, яка виражається в процентах від прибутку.

Визначення вартості об'єкта приватизації з урахуванням потенційної прибутковості грунтується на врахуванні таких факторів, як: особливості прибутковості підприємств різних галузей, динаміка зміни вартості основних засобів від останньої індексації і до моменту приватизації; фактичний стан майна і його придатність для подальшої експлуатації, розташування об'єкта приватизації в регіоні та в межах населеного пункту.

Розрахунок очікуваної (потенційної) суми прибутку об'єкта приватизації залежно від галузі, до якої він належить, та його спеціалізації в межах галузі здійснюється за формулою:

Пп = Ро.з. х (В1 X х І 1. +ВП х Іп) х Зо.з. х То.к. х Кзон.,

Пп - сума очікуваного (потенційного) прибутку об'єкта приватизації, млн.грн.;

Ро.з. - середньогалузева рентабельність основних засобів у 1990 році;

Ві - балансова (первісна) вартість основних засобів, що належать державі, на момент приватизації (розподіляється за періодами введення (н);

І1,п - індекс зміни вартості основних засобів з моменту останньої індексації до моменту приватизації (визначається відповідно до періодів введення основна засобів (п);

Зо.з. - коефіцієнт придатності основних засобів, що належать державі, до експлуатації на момент приватизації;

То.к. - нормативний термін окупності капіталовкладень (приймається рівним 5,0);

Кзон - зональний коефіцієнт.

Середньогалузева рентабельність основних засобів галузі (Ро.з.) визначається шляхом відношення балансового прибутку галузі до первісної вартості її основних засобів.

Розрахована за вище наведеними формулами вартість цілісного майнового комплексу становить суму приватизаційного (пайового) фонду майна, що підлягає наступній приватизації (паюванню) серед працівників підприємства.