Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.1.2. Характеристика поточних технологічних ліній очищення зерна

Для очищення зерна використовують або окремі машини, або у складі поточних технологічних ліній. Поточні лінії поділяють на: зерноочисні агрегати вороху (ЗАВ), які використовують переважно в південних областях, де на післязбиральну обробку надходить зер­нова маса вологістю до 16 %; зерноочисно-сушильні комплекси (КЗС) — у господарствах лісостепової та поліської зон; спеціальні лінії.

Для обробки насінного зерна комплекси ЗАВ і КЗС додатково обладнують насіннєочисними приставками СП-5, СП-10, СП-20.

Агрегати для очищення вороху випускають серійно таких марок: ЗАР-5, ЗАВ-10, ЗАВ-20, ЗАВ-25, ЗАВ-40, ЗАВ-50, ЗАВ-100. Вони призначені для доведення зерна до базисних норм за один пропуск і забезпечують приймання, очищення, відвантаження та зберігання зерна вологістю не вище 16 %.

Поточні лінії є універсальними оскільки змінні робочі органи їх машин забезпечують обробку насіння різних культур. Основні ма­шини та обладнання в агрегатах і комплексах уніфіковані, узго­джені між собою за продуктивністю та керуються з дистанційного пульта.

Агрегати продуктивністю 10, 20, 25 та 40 т/год і більше призна­чені для господарств з річним обсягом виробництва зерна відповід­но до 2500 - 3000, 5000 - 6000 і понад 6000 т.

Характеристика ЗАВ. Зерноочисний агрегат вороху складаєть­ся з будівельної частини, металевої арматури та машин і обладнан­ня. До будівельної частини входять: приймальне відділення зерна, приямок норії, фундамент під опору блоків бункерів, майданчик для авторозвантажувача, пандус для заїзду автомобіля на автороз­вантажувач. Металева арматура — це майданчик, де змонтовано всі машини й обладнання. Під ними розміщений блок бункерів так, щоб під кожен бункер міг під'їжджати автомобіль для вивантажен­ня в нього зерна з бункера.

Машини й обладнання складаються з авторозвантажувача, за­вальної норії (ковшовий конвеєр для вертикального переміщення зерна), повітряно-решітних машин, трієрних блоків, централізова­ної повітряної системи, передавальних конвеєрів, зернопроводів, пульта керування. Авторозвантажувачі (ГАП-2Ц або ГУ АР-15) роз­вантажують автомобіль за допомогою двох гідроциліндрів та пере-вертального механізму (МАЗ-203). Норії бувають одно- чи двопоточ-ні (останні забезпечують подачу зерна на дві лінії або роботу з дво­ма культурами). Вони різняться розмірами та способами регулю­вання натягування стрічки конвеєра. Норія має автомат для закри­вання заслінки в нижній її частині. Автомат приєднаний до загаль­ної електричної схеми агрегату і працює так: при вмиканні елект­родвигуна норії струм подається на електромагніт і якір втягується в котушку та переміщує гальмівну стрічку.

Централізована повітряна система має електровентилятор, від­центрово-інерційний відокремлювач домішок, раму, комплект пові­тропроводів, розтруб з покрівлею і труби. Використовується ця сис­тема для створення повітряного струменю в робочих каналах зерно­очисних повітряно-решітних машин, в яких немає вентилятора (ЗАВ-10 і ЗАВ-20), а також для вловлювання пилу в закритій час­тині агрегату. Всі домішки потрапляють спочатку в конічний від­стійник, потім через випускну трубу — в бункер відходів, а повітря, що пройшло крізь жалюзі, — в атмосферу. Різні централізовані по­вітряні системи відрізняються одна від одної лише комплектами повітропроводів, продуктивністю та розмірами вентилятора і відді-лювача домішок. В агрегатах ЗАВ-25 та ЗАВ-40 вітрорешітні маши­ни мають свої вентилятори, тому аспіраційна система в них працює тільки для виділення пилоподібних та легких домішок з повітря.

Технологічна схема зерноочисних агрегатів вороху має вертика­льну конструкцію. Зерно із завальної ями подається норією на дру­гий поверх і з головки норії самопливом надходить у розміщені на цьому поверсі зерноочисні машини, а з них системою конвеєрів — в трієри, з трієрів — у бункери. В зерноочисній машині виокремлю­ються легкі домішки, а зерно розділяється на три фракції: велике, середнє та дрібне (зерновідходи). Якщо у великому зерні є довгі до­мішки чи биті зернини, які відділяються важко, то його спрямову­ють у трієри, а звідти — в бункер для основного зерна та зерновід­ходів для розділення фракцій зернової маси.

Керування робочим процесом здійснюється з дистанційного пульта, на якому передбачено систему блокування та сигналізації. Блокування відбувається між окремими машинами, що дає змогу у разі аварійного чи випадкового відключення однієї з них вимкнути попередню за технологічним процесом машину, чим забезпечується надійний захист обладнання від завалів зерном та створення ава­рійних ситуацій. Сигналізація полегшує спостереження обслугову­ючого персоналу за технологічним процесом та роботою обладнання.

Технологічний процес усіх агрегатів ЗАВ принципово однаковий. Базовою є конструкція агрегату ЗАВ-10, який обслуговує один ме­ханізатор. Агрегат може працювати за трьома схемами.

Схема 1. Зерно очищається від легких, великих, дрібних, довгих чи коротких домішок. Одночасно працюють повітряно-решітна ма­шина і трієрний блок. Завантаження норії регулюється заслінкою вікна її нижньої частини (башмака). Аспіраційні канали первинно­го очищення виділяють з вороху легкі домішки, після чого ворох подається на решітний стан. Запорошене повітря через повітропро­від надходить у відцентрово-інерційний повітроочисник централі­зованої системи, де домішки залишаються в осаджувальному конусі і через клапани виводяться в секцію відходів, а очищене повітря вентилятором викидається назовні. На решітному стані виділяють­ся великі і дрібні домішки та щупле зерно. Очищене зерно спрямо­вується у поперечний шнек передавального конвеєра і далі в трієр­ний блок, який при очищенні продовольчого зерна настроюють на паралельну роботу, а при очищенні насінного — на послідовну. При очищенні насінного зерна уточнюють підбір решіт, вдвічі зменшу­ють продуктивність блока і заново регулюють аспіраційну систему.

Схема 2. Цією схемою (робота без трієрного блока) користуються тоді, коли зернова маса не містить довгих та коротких домішок. При цьому схему клапанів трієрного блока регулюють так, щоб зернова маса проходила через нього так само, як і по зернопроводу, потрап­ляючи в бункер для чистого зерна.

Схема 3 — налагоджувальна. На практиці інколи виникають си­туації, коли треба запустити будь-яку машину без блокування її з рештою обладнання для перевірки справності.

Агрегат ЗАВ-20 складається з двох паралельно змонтованих аг­регатів ЗАВ-10. Продуктивнішим є агрегат ЗАВ-40, оскільки його машини вдвічі продуктивніші за агрегат ЗАВ-10. Агрегати ЗАВ-20 і ЗАВ-40 працюють за сімома технологічними схемами: 1 — очищен­ня зерна на двох паралельних лініях повітряно-решітними маши­нами і трієрами; 2 — працює права лінія; 3 — працює ліва лінія; 4 — працюють обидві лінії без трієрних блоків; 5 — працює права лінія без трієрів; 6 — працює ліва лінія без трієрів; 7 — режим налагодження. В агрегату ЗАВ-40 є паралельні технологічні лінії, ко­жна з яких має високопродуктивний відцентровий сепаратор попе­реднього очищення, що розділяє ворох на дві (зерно, відходи) або три (велике і дрібне зерно, відходи) фракції. Із сепаратора зернова маса надходить у високопродуктивну машину первинного очищен­ня ЗВС-20 (повітряно-решітну з трієрами), яка знову розділяє її на три фракції.

Агрегат ЗАВ-25 — це вдосконалений агрегат ЗАВ-20. Він скла­дається з двох частин — відповідно для приймання та для попере­днього очищення зерновороху і бункерів місткістю 260 м3 (200 т) для тимчасового зберігання зерна з одночасним його аеруванням. Про­дуктивність частини для приймання — 50, для попереднього очищення — 25 т/год.

Технологічна схема агрегату ЗАВ-25 така: зерно з приймального бункера живильником-дозатором, конвеєром і завантажувальною норією дозами подається в машину попереднього очищення, де ви­діляються великі й легкі домішки, а зерно самопливом надходить у проміжний бункер, з якого через розподільник потрапляє на другу норію частини для приймання та норію зерноочисної частини. Піс­ля попереднього очищення основна фракція надходить у машину первинного очищення і далі в бункер для чистого зерна або після первинного очищення на проміжну норію і на трієрні блоки. Ком­плекс ЗАВ-25 може працювати і вночі, оскільки має запас зерна. Продуктивність агрегатів ЗАВ розраховують за виходом зерна пше­ниці продовольчого призначення. При очищенні насінного матеріа­лу продуктивність агрегатів зменшується в два і більше разів зале­жно від його первинної якості. Однак за допомогою агрегатів ЗАВ не завжди можна відділити від зерна всі домішки, тому промисло­вість випускає насіннєочисні приставки для цих агрегатів: для ЗАВ 10 — приставку СП-10, для ЗАВ-20 — приставку СП-20. При роботі з приставкою продуктивність агрегатів ЗАВ знижується.

Для післязбиральної обробки рису промисловість випускає агре­гат ЗАР-5 з насіннєочисною приставкою СП-5. Продуктивність його 10 т/год продовольчого та 5 т/год насінного рису. На ньому можна очищати також зерно інших культур, наприклад пшениці продо­вольчого призначення (продуктивність 20 т/год). Цей агрегат для обробки насінного зерна має дві насіннєочисні машини СВУ-5, на яких виділяють зерно першого і другого сортів та зерновідходи. Для обробки рису більш продуктивним є агрегат АЗС-30М, продук­тивність якого при обробці продовольчого зерна — 40, а насінного — 12 т/год. Цей агрегат відрізняється від інших агрегатів горизон­тальним (наземним на опорах) розміщенням обладнання і бунке­рів.

Найпродуктивнішим є агрегат ЗАВ-50, який забезпечує обробку зернових, зернобобових та інших культур до базисних кондицій, має бункери для тимчасового зберігання зерна. У великих господарст­вах з річним виробництвом зерна понад 20 тис. т з двох агрегатів ЗАВ-50 комплектують агрегат ЗАВ-100.

Характеристика зерноочисно-сушильних комплексів (КЗС). Комплекси КЗС комплектують шахтними (КЗС-10Ш, КЗС-20Ш, КЗС-25Ш, КЗС-40Ш, КЗР-5) або барабанними (КЗС-10Б, КЗС-10Б2, КЗС-20Б) сушарками. Все обладнання комплексів монтують у буді­влях з каркасом з металевої арматури. При сушінні пшениці проду­ктивність комплексів КЗС-10Б і КЗС-10Ш становить 8 т/год, КЗС-20Ш, КЗС-20Б, КЗР-5 — до 16, КЗС-25 — до 20 т/год, а при очищенні — відповідно 10, 20 і 25 т/год.

Базовою моделлю КЗС є комплекс КЗС-10. Комплекс КЗС випус­кається в трьох модифікаціях: на базі однієї барабанної сушарки СЗСБ-8 (КЗС-10Б); на базі однієї шахтної сушарки СЗШ-8 (КЗС-10Ш); на базі двох барабанних сушарок 3СПБ-4 (КЗС-10Б2).

До складу КЗС такої самої продуктивності, як і ЗАВ, додатково входить машина для попереднього очищення зерна, замість однопо-точної норії — двопоточна з двома циклами (тільки для очищення зерна або для очищення зерна і подачі його в сушарку) та завальна двосекційна яма.

Технологічна схема роботи КЗС-10Б така: з приймального бун­кера завальною норією ворох подається в машину для попереднього очищення, а далі зерно, якщо воно сухе, спрямовується на другу се­кцію завальної норії, а потім — на вторинне очищення. Вологе зер­но після попереднього очищення надходить у сушарку, а потім — на вторинне очищення. У складі КЗС-10Б2 є дві сушарки СЗСБ-4, які можуть працювати паралельно або послідовно, в останньому випад­ку продуктивність їх знижується наполовину.

Зерносушильні комплекси, як і агрегати ЗАВ для обробки насін­ного зерна, комплектуються насіннєочисними приставками відпо­відної продуктивності.

Зерноочисно-сушильний комплекс для рису КЗС-5 (можна очи­щати й сушити зерно інших культур) має шахтну сушарку, блок бу­нкерів (4 шт.) і відрізняється від агрегату ЗАР-5 тим, що комплекту­ється повітряно-решітною машиною для попереднього очищення зерна, змінним комплектом повітропроводів та пультом керування. У зерносушарці СЗШ-16Р теплоносієм є суміш топкових газів з пові­трям або тільки підігріте повітря. Бункери цього комплексу працю­ють як у поєднанні із сушаркою (використовують для проміжного витримування, тобто перерозподілу вологи), так і самостійно.

 

Характеристика спеціальних (насіннєочисних) ліній. На­сіннєочисна приставка СП-10 має дві насіннєочисні машини СВУ-5, два пневматичних сортувальних столи ПСС-2,5, дві норії, автоваги, мішкозашивальну машину, аспіраційну систему, комплект зерно-проводів та пульт керування. Залежно від стану та призначення зерна приставка може працювати за трьома технологічними схема­ми: 1) зерно надходить на решітний стан, на другу аспірацію і в ре­зультаті розділяється на 1-й і 2-й сорти, відділяються легкі та важкі домішки. Потім зерно 1-го сорту надходить на два паралельно пра­цюючі пневматичні сортувальні столи, які також розділяють зерно­ву масу на 1-й і 2-й сорти та легкі зерна. Насіння 1-го сорту надхо­дить на автоваги, ваговибійний апарат та мішкозашивну машину;

2)  поточна лінія працює без пневматичних сортувальних столів;

3) лінія працює за схемою 1 або 2, але без зважування та затарю-
вання мішків.

Рис. 5. Технологічна схема очисно-сушильної частини КОС-0,5:

1 — для приймання та вентилювання зерна; 2 — очисно-сушильна частина


Для очищення насіння трав, овочів, льону та інших дрібнонасін­них культур різної засміченості і доведення його до вимог 1-го та 2-го класів використовують спеціальну насіннєочисну лінію КОС-0,5 (рис. 5.). Вона складається з двох частин: приймально-вентиляцій­ної 1 та очисно-сушильної 2. Перша частини використовується для

приймання і тимчасового зберігання зерна із застосуванням актив­ного вентилювання. Частини для вентилювання зерна бувають двох типів: з бункерами для активного та для підлогового вентилювання. У частині з бункерами для активного вентилювання є стрічковий завантажувальний конвеєр, бункери БВ-12,5 з вібраційною розван­тажувальною системою, норії, комплект зернопроводів, металева арматура та пульт керування. Сирий матеріал вивантажується на приймальний конвеєр, а з нього — на норію, яка подає зернову масу в один з вентильованих бункерів, де вона підсушується підігрітим повітрям. З бункерів зернова маса надходить в очисно-сушильну частину.

Підлоговий тип приймально-вентиляційної частини складається з похилих жалюзійних настилів, на яких у відсіках розміщується оброблювана зернова маса, під яку знизу подається повітря для ве­нтилювання.

Очисно-сушильна частина має два завантажувальних конвеєри, два вібраційних дозатор и-лотки, машину для попереднього очи­щення К-523/02, конюшинотерку К-810А, машину вторинного очи­щення К-546А2, трієрний блок К-231А02, пневматичний сортуваль­ний стіл ПСС-2,5, дві електромагнітні насіннєочисні машини ЕМС-1А, ваговибійний апарат ДВК-25, мішкозашивальну машину, одну од-нопоточну та три двопоточні норії, конвеєри. Все обладнання роз­міщене на першому і другому поверхах, а на третьому — головки норій. Обидві частини розміщені поряд. Зернова маса з першої час­тини або, якщо сушити зерно не треба, з автомобіля стрічковим кон­веєром через дозатор спрямовується у приймальник однопоточної норії. Швидкість руху стрічки конвеєра, висота шару вороху на кон­веєрі та амплітуда коливання дозуючого лотка регулюються.

Зернова маса спочатку подається на машини для попереднього очищення або в конюшинотерку, звідки аспіраційним пристроєм відсмоктуються легкі домішки, які надходять у бункер для відходів. Основний потік вороху за допомогою норії подається на вторинне очищення. Якщо ворох дуже вологий, він спочатку подається в су­шарку, а потім — на очищення, конюшинотерку і знову на очищен­ня. Малозасмічений ворох пропускають через одну машину попере­днього очищення та сушарку, а далі подають на спеціальні машини для видалення важковідділюваних домішок.

Насіннєсушильний пункт КСПЛ-0,9 для обробки льоново-роху складається з конвеєрів для завантаження та розвантаження, молотарки-віялки МВ-2,8А, топкового агрегату ТАУ-1,5, однопото-кової норії, бункера для чистого зерна, пневмоконвеєра для відходів.

Із транспортних засобів льоноворох вивантажується на приймаль­ні стрічкові конвеєри, після чого розпушується гребінчастим конвеєром і подається на роздавальник-конвеєр, рама якого здійснює зворотно-поступальні рухи над сушильною камерою, що має вигляд каруселі. Висота вороху — до 1,8 м. У топковому блоці ТБ-1,5 повіт­ря підігрівається до 40 — 45 °С і вентилятором продуктивністю 80 тис. м3/год подається в підкарусельний простір. Сухий ворох ви­вантажується через кільцеве вікно в нижній частині камери за до­помогою скребкового конвеєра, після чого подається на молотарку-віялку МВ-2,5 або МВ-2,5А. Далі насіння надходить на основне або спеціальне очищення.

Насіннєочисно-сушильні пункти і заводи розташовують у центрі зернових масивів на провітрюваному підвищенні з невели­ким схилом для стоку поверхневих вод та рівнем ґрунтових вод ни­жче позначки підлоги приямків і підвалів з розрахунку на 1 т се­зонної продуктивності 3 — 7 м2 площі. Пункти і заводи розміщують з підвітряного боку відносно жилої зони на відстані не менше 100 м (до інших об'єктів 50 — 300 м). Крім того, влаштовують зручний про­їзд для автотранспорту та забезпечують можливість увімкнення в електромережу.

До складу заводського комплексу входять виробничий корпус, насіннєсховища, блок вентильованих бункерів, заасфальтований майданчик сезонною продуктивністю 0,4 — 1,4 м2/т. У виробничому корпусі є відділення для очищення, сушіння та сортування насіння, протруювання і пакування зерна, зберігання пестицидів, інвента­рю, лабораторія, електрощитова, кочегарка, службове приміщення , душова, компресорна, диспетчерська. Корпус має три поверхи, об­ладнані вентиляцією, водопроводом, каналізацією, опаленням.

Зернову масу зважують і подають у приймальний бункер, з якого зерно норією подається для первинного очищення. Далі воно надхо­дить у вентильований бункер, звідки самопливом у сушарку, а суха маса — у сховище. Потім кожна партія зерна надходить на повторне і спеціальне очищення. Протруювання і затарювання зерна прово­дять перед реалізацією та сівбою.

Використання сховищ силосного типу дає змогу механізувати ре­алізацію насінного матеріалу.

Насіннєочисно-сушильний пункт продуктивністю 1,5-2 тис. т зерна за сезон складається з машин об'єднання «Петкус» та машин вітчизняного виробництва. Технологічна схема обробки зерна включає попереднє і вторинне очищення, активне вентилювання, протруювання і затарювання. Пункт має два силоси місткістю по 30 т для активного вентилювання. Для первинного очищення вико­ристовується машина «Петкус-вібрант», для вторинного — «Петкус-гігант», для сушіння — сушарка шахтного типу. Пункт може пра­цювати за сімома схемами. Такі пункти побудовані, як правило, у великих елітно-насінницьких господарствах.

Нині поширений типовий проект 415-3-4 насіннєочисно-сушиль­ного цеху продуктивністю 80 т за зміну. До складу цеху входять ви­робничий корпус, приймальне обладнання для автотранспорту та приймальне обладнання для залізничного транспорту, відділення бункерів для активного вентилювання насіння, сушильне відділен­ня, бункери для відходів та пилу, насіннєсховища засікового типу з двома верхніми та двома нижніми стрічковими конвеєрами.

Цех складається з двох самостійних потоково-технологічних лі­ній, кожна з яких має авторозвантажувач ГУ АР-15, ворохоочисник 3В-50, два вентильованих бункери БВ-25 місткістю по 25 т кожний, насіннєочисну машину СВУ-5, трієрний блок ЗАВ-10.90.000, два пневмосортувальних столи БПС, автоваги Д-100-3 та шахтну зерно­сушарку СЗС-16.

Виробничий корпус — це чотириповерхове приміщення з підва­лом загальним розміром 12 х 15 х 20,6 м, в якому встановлено обла­днання. У підвалі — фундаменти опорних стояків бункерів актив­ного вентилювання і чотирьох вентиляторів з електрокалорифера-ми, башмаки норій, безроликові конвеєри та натяжні станції стріч­кових конвеєрів. На першому поверсі — побутові і службові примі­щення та розподільний пульт, на другому — чотири пневмосорту­вальних столи БПС і дві натяжні станції верхніх стрічкових конвеє­рів насіннєсховища, на третьому — два трієрних блоки, основне ас-піраційне обладнання, автоваги. На підлозі четвертого поверху та на металевих майданчиках встановлено головки норій, дві потужні ворохоочисні машини ЗВ-50, дві насіннєочисні машини СВУ-5 і час­тково аспіраційне обладнання.

Будівля сушарки обладнана з торця корпусу. Каркас металевий, а стіни обшиті азбоцементними листами розміром 6,8 х 9,4 х 14,4 м. Топка сушарки розміщена в окремому приміщенні. В цій самій бу­дівлі є охолоджувальні колонки, норії для подавання сирого зерна та обладнання для його випуску.

З виробничим корпусом сполучається насіннєсховище засікового типу, обладнане установками для активного вентилювання.

Більш продуктивним, ніж попередній, є типовий проект насіннє­очисного цеху № 515-3-7 продуктивністю 10 т/год, до складу якого входить установка А1-БЗС у комплекті з пневмостолом БПС. Ма­шина А1-БЗГ — це машина повторного очищення, яка в 4 — 5 разів продуктивніша за пневматичні сортувальні столи. Цех має ворохоо-чисники, машини для попереднього очищення, бункери для актив­ного вентилювання (4 шт. БВ-25), контрольно-нагромаджувальні бункери місткістю по 18 т кожний (три для насіння після очищення на А1-БЗГ і один для насіння після очищення на пневмосортуваль-ному столі БПС) та відділення з трьох бункерів (один для тимчасового зберігання вороху місткістю 9 т та два місткістю по 6,8 т для відвантаження побічних та некорисних відходів).

Індивідуальний проект цеху обробки насіння зернобобових куль­тур оснащений двома приймальними та однією поточно-техно­логічною лініями остаточної обробки зерна продуктивністю 10 т/год при добовій продуктивності 80 т. Цех складається з виробничої будів­лі, яка з'єднана верхньою та нижньою галереями з насіннєсхови­щем місткістю 5,5 тис. т, приймально-відпускного відділення для залізничного транспорту (вагони розвантажуються механічною ло­патою, а завантажуються телескопічними трубами), приймального обладнання для автотранспорту, обладнаного двома авторозванта­жувачами, бункера для відвантаження готової продукції та відхо­дів. Виробнича будівля має чотири поверхи, на яких встановлено таке обладнання: в підвалі — башмаки норій та привідні станції стрічкових конвеєрів для приймання зерна, доставленого для оброб­ки; на першому поверсі — службові приміщення; на другому — трі­єрні блоки та пневмосортувальний стіл БПС; на третьому — дві машини СВУ-5 і одна А1-БЗГ; на четвертому — головки норій, два ворохоочисники ЗВ-50, автоваги.

Кукурудзообробні заводи бувають продуктивністю 750, 1500, 2500 та 5000 т готового насіння за сезон. Вони розраховані на при­ймання насіння від господарств протягом 1 міс з одночасним його сушінням та очищенням. Калібрування насіння, як правило, закін­чується за 90 діб. Завод продуктивністю 1500 т готового насіння за сезон має приймальне обладнання для автотранспорту, бункер для тимчасового зберігання качанів, відділення для звільнення від об­горток та відбраковування некондиційних качанів, камерну сушар­ку з топковим відділенням, молотильно-калібрувальне відділення, склад для насіння, навіс для качанів, а також підсобні відділення. Відділення сполучаються між собою похилими конвеєрами.

Після визначення якості качани висипають або під навіс, або в бункер для тимчасового зберігання, в якому є обладнання для ак­тивного вентилювання. З бункера похилим конвеєром качани над­ходять до качаноочисника ОП-5, потім на сортувальні столи і в ка­мерну сушарку коридорного типу (має шість камер), де їх сушать до вологості 16 — 17 %. Потім качани спрямовують у молотильно-калібрувальне відділення, обмолочують на машині МКП-12, насін­ня зважують на автовагах, очищають у сепараторі ОКС-4, калібру­ють у машині КСК-1, обробляють у трієрах ТК-580 та аспіраторах БАС або на пневмосортувальному столі ССП-1,5. Завершується про­цес обробки насіння кукурудзи його протруюванням та фасуванням. Стрижні качанів збирають в окремий бункер.

На заводах продуктивністю 2500 і 5000 т схема технологічного процесу така сама, однак кількість машин та місткість бункерів для тимчасового зберігання качанів більші.

У зв'язку з тим, що обробку зерна кукурудзи на заводах прово­дять сезонно (3 — 4 міс на рік), їх реконструювали для обробки зер­нових, зернобобових та олійних культур, установивши потрібні для технологічного процесу машини. Наприклад, для очищення насін­них пшениці та ячменю на заводі є таке обладнання: ворохоочисник ВО-50, сепаратор ОКС-4, трієр ТК-580 з наборами запасних цилінд­рів, в яких діаметр отворів 4,5 — 5 мм (3 шт.), 6,3 — 7 (3 шт.), 11,2 — 11,8 мм (3 шт.), два пневматичних сортувальних столи і два венти­лятори МЦ-4. Для очищення зерна пшениці та ячменю від крупних домішок замість решета з отворами діаметром 14 мм встановлюють решето діаметром 10 мм. Після очищення ворох насіння сушать, зважують і відправляють на склад у надсепараторний бункер, з якого подають на сепаратор ОКС-4 і трієри з відповідним розміром отворів, після чого його протруюють, зважують і фасують у мішки. Насінний горох обробляють за такою самою схемою, минаючи тріє­ри, калібрують на три фракції й обробляють кожну окремо.