Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.2. Активне вентилювання зернових мас

Активне вентилювання зернової маси полягає у примусо­вому її продуванні атмосферним повітрям. Його проводять для збереження якості сирого і вологого зерна, запобігання розвиткові плі­сені та шкідників хлібних запасів. В окремих випадках його застосо­вують для прискорення процесу післязбирального дозрівання, вирів­нювання температури і вологості зернової маси. Під впливом активно­го вентилювання змінюється повітря в міжзернових проміжках наси­пу. За інтенсивністю та характером руху повітря в насипу розрізняють вентилювання пасивне й активне, безперервне й переривчасте.

Пасивне вентилювання, або провітрювання, зерна харак­теризується малим повітрообміном. Повітря в насипу перемішується переважно через його різну щільність, різницю температур, виник­нення або посилення протягів через відкриті двері сховища. Таке вентилювання малоефективне і не забезпечує збереженості зерна.

Активне, або примусове, вентилювання зерна характеризу­ється інтенсивним повітрообміном у насипу. Його проводять за до­помогою установок, обладнаних вентиляторами. Буває безперерв­ним і переривчастим. За переривчастого вентилювання період ак­тивного продування насипу чергується з періодом зберіганням зер­на без продування. Це вентилювання є технологічно перспективним для економії електроенергії та витрат на обробку зерна.

Активне вентилювання зерна використовують з профілактичною метою або для охолодження насипів, їх проморожування, сушіння, дегазації, ліквідації самозігрівання, прогрівання насіння перед сів­бою тощо. Режими його залежать від подачі повітря, його темпера­тури і вологості, тривалості продування, висоти (товщини) зернового шару.

Профілактичне вентилювання застосовують для збагачення киснем повітря міжзернового простору, вирівнювання температури і вологості в зерновому насипі, ліквідації комірного запаху, зберіган­ня життєздатності насіння, запобігання виникненню осередків са­мозігрівання та ін. При цьому питома подачу повітря невелика — ЗО — 50 м3/т за годину. Його здійснюють періодично, враховуючи те­мпературу і вологість навколишнього середовища і температуру та вологість зерна. Профілактичну обробку сухого зерна і зерна серед­ньої сухості проводять після 1 — 3 міс зберігання.

Вентилювання для охолодження зерна. При зниженні тем­ператури зерна від плюс 10 °С і нижче у ньому значно гальмуються всі фізіологічні та мікробіологічні процеси. Насипи з такою темпе­ратурою вважають охолодженими і такими, що мають підвищену стійкість при зберіганні. Спочатку зернову масу охолоджують, ви­користовуючи нічні пониження температури повітря, потім прово­дять більш глибоке повторне охолодження. Для охолодження сухого зерна і зерна середньої сухості питома подача повітря має становити 50 - 80 м3/т за годину. Загальні його витрати залежать від стану зернової маси. Як правило, для доведення зернової маси до встано­влених норм витрачається 1800 - 2000 м3 повітря на 1 т зерна.

Вентилювання для проморожування зерна. Температуру зерна знижують до мінусових значень. Зерно після цього перебуває в анабіозному стані, тобто воно має досить низький рівень життєді­яльності. Процеси обміну речовин і дихання в проморожених наси­пах знижуються до мінімуму, внаслідок чого сапрофітні мікроорга­нізми не розмножуються і частково гинуть.

Дозріле сухе насіння, проморожене до температури мінус 25 °С, повністю зберігає свої властивості і не втрачає здатності до пророс­тання. Тривалий вплив такої температури не погіршує технологіч­них властивостей зерна з підвищеною вологістю, яке призначене для продовольчих та інших цілей.

Вентилювання для сушіння зерна і насіння проводять у камерних сушарках заводів, у сховищах, обладнаних відповідними установками. Так, для уникнення травмування насіння сирої куку­рудзи при обмолочуванні качанів їх спочатку сушать, вентилюючи в насипу, а потім обмолочують. Щоб не допустити або звести до міні­муму травмування насіння бобових, соняшнику та деяких інших культур, його також часто висушують у насипу вентилюванням.

Зерно під впливом теплого атмосферного або трохи підігрітого повітря сохне повільно, оскільки температура повітря становить 15 — 25 °С і питома подача його порівняно невелика (до 200 м3/т за годину). Тому для прискорення сушіння і скорочення його тривало­сті повітря нагрівають до 35 — 50 °С і збільшують питому подачу до 500 - 600 м3/т за годину.

Вентилювання насінного зерна. Для прискорення післязби­рального дозрівання і підвищення енергії проростання та схожості свіжозібраного недозрілого насіння його вентилюють. Крім того, у процесі тривалого зберігання насіння періодично вентилюють для збереження його життєздатності. Часто для забезпечення тривалого зберігання насіння охолоджують або проморожують, а після зимово­го зберігання перед сівбою його прогрівають у полі трохи підігрітим або теплим весняним повітрям.

Як уже зазначалося, під час зберігання насіння дихає, виділяю­чи теплоту, вологу і вуглекислий газ. Як живий організм воно гине в безкисневому середовищі. Активне вентилювання насипу освіжає повітря міжзернових просторів, збагачує його на кисень, зберігає життєздатність насіння.

Вентилювання для ліквідації самозігрівання застосовують для швидкого охолодження зерна. Його проводять у будь-який час доби незалежно від погодних умов. Витрати повітря — 200 м3/т за годину і більше. Закінчують вентилювання при повній ліквідації осередку самозігрівання. Для подальшого підвищення стійкості під час зберігання зерно сушать і надалі контролюють його стан.

Вентилювання для дегазації зазвичай проводять у теплі вес­няні дні. При цьому немає потреби перемішувати зерно. Тривалість такого способу вентилювання залежить від повноти дегазації, яку контролюють за кількістю залишку фуміганту в зерні.

Отже, активне вентилювання в процесі приймання, обробки та зберігання зерна дає змогу:

•  оперативно й ефективно запобігати самозігріванню та погір­
шенню якості свіжозібраного й просушеного зерна, вирівняти його
температуру і вологість;

•  прискорити післязбиральне дозрівання свіжозібраного недозрі­
лого зерна, поліпшити його продовольчі та насінні якості, зберегти
життєздатність зерна і насіння при тривалому зберіганні;

•  поліпшити насінні якості зерна весняним прогріванням насипу
перед сівбою;

•  охолоджувати і проморожувати зерно, тобто ефективно боротися
із шкідниками хлібних запасів на всіх стадіях їх розвитку, пере­
шкоджати розвитку мікрофлори і плісені, скорочувати втрати зерна
внаслідок зниження енергії дихання, травмування і розпилення;

•  скорочувати витрати на обробку і зберігання зерна, механізува­
ти та автоматизувати процеси контролю й обробки насипу.