Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.2. Методологія науки

Методологією науки «Економіка аграрних підприємств» є діа­лектика. Вона передбачає вивчення явищ, фактів в їх тісному взаємозв’язку, в постійному розвитку від нижчого до вищого, в переході кількості до нової якості і, зрештою, в єдності та боротьбі протилежностей. Неможливо пізнати істину, якщо явища, факти розглядати ізольовано, статично, без протиріч, внутрішньо їм притаманних.

Інструментарієм діалектики є її загальні методи дослідження — індукція і дедукція. Діяльність економістів полягає у формулюванні економічних узагальнень, теорій, концепцій, методик і шляхів вирішення економічних проблем через здійснення відповідної економічної політики.

Як використовують економісти притаманні діалектиці загальні методи дослідження? Відповідь на це запитання вимагає осмис­лення тієї простої істини, що всі науки, в тому числі й економічні, є емпіричними, такими, що базуються на достовірних фактах. Тому на першому етапі діяльності (дослідження) економісти використовують індуктивний метод, яким передбачається збирання, систематизація й узагальнення фактів, причетних до проблеми, яка вимагає вирішення. При цьому не можна користуватися випадковими, сумнівними, поодинокими фактами. Адже неможливо зробити узагальнення, сформулювати економічні принципи, вивчити закономірності, не спираючись при цьому на масові типові і достовірні факти (явища), тобто на практику. Лише вона виступає критерієм істини, правильності й обґрунтованості економічної політики.

Завершальною стадією індуктивного методу, якій передують збирання і систематизація фактів (явищ), є виведення з них економічних принципів, теорій, узагальнень. Як бачимо, індукція йде від окремого (часткового) до загального, в результаті чого викристалізовується все спільне, що характерне для даних фактів (явищ), їх економічна поведінка, закономірності розвитку. Очевидно також, що дедуктивний метод не зміг би бути результативним, коли б не спирався на достовірні факти, практику. В іншому випадку виведені за його допомогою теорії, узагальнення були б безпредметними і не спроможними позитивно вплинути на економічну організацію суспільства.

Необхідність спиратися на масові факти не виключає доцільності вивчення окремих явищ, фактів, що тільки народжуються, оскільки вони можуть мати важливе значення для розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, якщо міститимуть у собі паростки нового, прогресивного. При цьому важливо осмислити, чи ці явища випереджають об’єктивно існуючу реальність, чи вже є такі виробничі й економічні умови, які могли б стати сприятливим середовищем для їх значного поширення.

У своїх дослідженнях економісти, крім індуктивного, часто засто­совують дедуктивний метод, коли вирішення проблеми починають не зі збирання фактів, а з теоретичного, абстрактного осмислення її, спираючись при цьому на логіку мислення, випадкові спостереження, інтуїцію. В результаті формулюється гіпотеза, що надає дослідницькій роботі цілеспрямованості і логіки здійснення через пошук, вивчення та систематизацію фактів, які підтверджують, чи навпаки, спростовують її. У процесі такого пошуку висунуті гіпотези уточнюються і за умови підтвердження їх стрижневих ідей фактами, практикою стають економічними теоріями, які виявляють загальні принципи економічної поведінки (рис.2.1).

Рис. 2.1. Логічна схема застосування індуктивного
та дедуктивного методів дослідження

Індуктивний і дедуктивний (гіпотетичний) методи доповнюють один одного. Результати їх застосування — теорії, економічні принципи й узагальнення, методики, рекомендації — використовуються для вироблення економічної політики. Остання являє собою сукупність конкретних заходів, механізмів, важелів, безпосередньо спрямованих на вирішення економічної проблеми. При цьому слід пам’ятати, що результати досліджень не завжди є вічними з погляду їх вірогідності. Їх треба постійно звіряти з економічним середовищем, яке не є статичним, раз і назавжди даним. Воно відзначається динамізмом через зміну реальної поведінки економічних суб’єктів у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів та послуг. Теорія, яка щойно розглядалася як вірогідна, раптом стає застарілою, що не раз мало місце в історії економічної думки.