2.2. Рушійні сили бізнесу

Бізнес відбиває відносини, що склалися в суспільстві, джерелом розвитку яких є внутрішні суперечності способу виробництва А як відомо, суперечності - рушійна сила будь-якого розвитку, в тому чис­лі і бізнесу. Суперечність між продуктивними силами і виробничими (діловими) відносинами - найбільш загальна суперечність економіч­ної системи суспільства і бізнесу, що містять у собі цілу систему су­перечностей, які виникають між різними їх елементами (між вироб­ництвом і споживанням, зростанням потреб і можливістю задоволен­ня їх, між різними формами власності, інтересами, попитом і пропо­зицією, технікою і технологією, робочою силою і засобами виробни­цтва тощо). Як рушійна сила бізнесу суперечності одночасно самі по­требують вирішення, оскільки, нагромаджуючись до „критичної маси", вони можуть виплеснутися у вигляді різних криз. Формою вирішення суперечностей, як внутрішніх чинників саморозвитку економічних процесів і явищ, виступає бізнес, який є системним явищем і має власні внутрішні імпульси розвитку (конкуренція), систему забезпе­чення і відтворення (прямі зв'язки суб'єктів ділових відносин), інфра­структуру (біржі, банки, інформаційні системи, консалтингові та ауди­торські компанії, навчальні заклади тощо), систему управління (ме­неджмент) систему вивчення контрагентів (маркетинг), систему оцін­ки діяльності (гроші). Отже, володіючи власною внутрішньою логікою і здатністю до саморозвитку, бізнес сам по собі стає рушійною силою (рис. 1).

Джерелом розвитку бізнесу є праця, творчий характер людської діяльності. І хоча розвиток бізнесу - результат свідомої діяльності людей, люди не вільні в цьому розвитку. Не можна змусити людину стати бізнесменом, можна лише створити умови для економічної сво­боди, навчити деяким навичкам маркетингу, менеджменту, дати суму економічних знань.

Діяльність людей з розвитку своєї справи (бізнесу) об'єктивно ви­значена зовнішніми та внутрішніми умовами і насамперед досягну­тим рівнем розвитку продуктивних сил, станом економічних та інших суспільних відносин.

Бізнес - це соціально-економічна і ділова творчість людини. Саме в ній, у самій людині, є її особистій ініціативі, енергії, активності, від­повідальності, порядності, винятковій працьовитості закладені рушійні

сили бізнесу. Прагнення людини реалізувати свої ідеї, винаходи, про­явити себе, задовольнити своє здорове честолюбство, залишити після себе слід на землі спонукають її до бізнесу.

історія розвитку бізнесу показує, що без ризику бізнесу не буває. Ризик - притаманний тільки людині. Це інтуїція, гра, обгрунтований розрахунок, змагання в конкурентній боротьбі. Це радість перемоги розуму і розрахунків або гіркота поразки і прорахунків, але те й інше стимулює бізнес. Одних ризик надихає, інших - загартовує, але ви­грає, як правило, суспільне виробництво, оскільки неухильно створю­ється багатство для людей і суспільства

Прагнення до створення матеріальних та духовних благ, до збіль­шення багатства також є рушійною силою бізнесу, тому що задоволь­няє потреби не тільки самого бізнесмена, а й суспільства. Потреби мають здатність випереджати рівень виробництва Це пояснюється тим, що розвиток суспільства, а отже, і бізнесу, породжує такі потре­би, які не можуть бути задоволеними наявними продуктивними си­лами. Зростання цих потреб наштовхується на вузькі рамки можли­востей задоволення їх, що зумовлює потребу в нових продуктивних силах (технологія, техніка, впровадження нових професій та ін.). От-

же, потреби виступають рушійною силою суспільства Це, звичайно, не свідчить про те, що потреби не можуть відставати від розвитку виробництва Нерозвинені потреби - головна перешкода на шляху зростання виробництва і бізнесу. Процес задоволення потреб - це і є процес споживання, а отже, і реалізація особистого економічного інтересу.

Особистий економічний інтерес винятково багатогранний, варі­ативний, як і потреби, що лежать у його основі. Людина є носієм всіх економічних інтересів - особистого, колективного, суспільного, гру­пового, сімейного та ін. Через особистий економічний інтерес можна реалізувати інтерес сім'ї', колективу, суспільства, ефективно вирішити суперечності між ними. Особистий економічний інтерес являє собою усвідомлене відображення об'єктивних економічних відносин у діяль­ності суб'єктів бізнесу. Ігнорування його є основним гальмом роз­витку бізнесу. Реалізувати свій інтерес людина може, лише включив­шись у суспільне виробництво.

 Цільова спрямованість ділової діяльності людей (бізнесу) полягає у задоволенні потреб та інтересів. У цих двох категоріях перехрещу­ються всі аспекти бізнесу, і з цього погляду вони є загальними, тобто присутні скрізь, де розвивається бізнес. Специфіка потреб та інтере­сів, а отже, і бізнесу визначається економічним та соціальним ста­новищем людей. Бізнес є одночасно реалізацією їх інтересів і задово­ленням потреб. Бажання підвищити свій добробут заохочує людину працювати ефективніше і продуктивніше, і це зрозуміло, тому що така праця, як правило, дає кращі результати. Система стимулів - надзви­чайно важлива характеристика системи бізнесу. Очікування винаго­роди виступає як рушійна сила бізнесу, вона стимулює працівників виробляти більше, а роботодавців - витрачати ресурси раціонально. Стимули, виконуючи свою роль з обслуговування бізнесу, мають вплив на відносини людей до праці по-різному. Так, матеріальні сти­мули спонукають до праці в надії на винагороду, духовні - на сус­пільне визначення, соціальні - на кращі умови. Проте, незважаючи на різні способи впливу на суб'єктів бізнесу, функція у них одна - акти­візувати трудову діяльність людей. Тут потрібно мати на увазі, що процеси впливу відбуваються одночасно і взаємопов'язано, оскільки винагорода за працю повинна передбачати її суспільне визнання і по­ліпшення соціального забезпечення людини. Специфіка бізнесу дає змогу розвивати якісно нову форму стимулювання праці, яка харак­теризується перенесенням акценту зі стимулів до праці на стимули, що містяться безпосередньо у самій праці. Саме в умовах бізнесу у людини з'являється можливість створити власну справу, зайнятися тією працею, яка їй подобається, де вона може реалізувати власні ідеї, інтереси, потреби, де праця стає стимулом її діяльності (рис. 2).

Рушійними силами розвитку бізнесу виступають ряд економічних законів ринку, зокрема закон вартості і закон попиту та пропозиції. Суть першого з них полягає в тому, що обмін товарів здійснюється на

основі суспільної вартості їх, тобто відповідно до суспільно-необхід­них затрат праці на виробництво їх. В умовах ринку закон вартості діє як закон цін. Ціна - прояв закону вартості. Коливання цін є сигналом для збільшення виробництва одних товарів і зменшення інших Ціни -це особливо могутній регулятор, який впливає одночасно на попит і пропозицію. При цьому зв'язок попиту та пропозиції з ціною товару створює механізм, за допомогою якого реалізується діл закону попи­ту та пропозиції, де попит визначає обсяг і структуру пропозиції, став­лячи свої вимоги до виробництва Пропозиція формує попит через асортимент вироблених товарів і їх ціни. Як підтверджує попит, чим вище ціна, тим менше купують товарів. Щодо пропозиції, то чим вище ціни, тим вигідніше виробляти товари і тим більше їх надходитиме на ринок. Суперечність між попитом та пропозицією є рушійною силою бізнесу.

Демократизація суспільства також виступає рушійною силою, сти­мулом розвитку бізнесу, стимулює впровадження досягнень науко­во-технічного прогресу, дає можливість громадянам, їх об'єднанням займатися бізнесом, звичайно в рамках демократичних правових норм законів, створює умови для поєднання інтересів, задоволення потреб суспільства.

У своєму прагненні до задоволення запитів споживачів бізнесмен реалізує свій економічний інтерес, лише вступаючи у змагання за споживача, намагаючись виштовхнути свого суперника зі сфери ви­робництва. Отже, неминучість конкуренції між бізнесменами зумов­лена пріоритетом споживання над виробництвом. Конкуренція є об'єк­тивною закономірністю становлення і розвитку бізнесу, важливою передумовою впорядкування цін, сприяє витісненню із виробництва неефективних підприємств, раціональному перегрупуванню ресурсів, захищає споживача від диктату виробників.

Конкуренція споживачів була типовою рисою радянської системи. Під час гострої боротьби між підприємствами за прикріплення до ви­гідних постачальників, за фонди, ліміти, індивідуальні споживачі боро­лись за місце в чергах біля прилавків магазинів, за доступ до закритих розподільників, баз, спецбуфетів, спецполіклінік. Була сформова­на система нових цінностей суспільства, основною серед яких був доступ до „дефіциту". У системі бізнесу основними конкуруючими сторонами є саме підприємці (бізнесмени). Наявність таких різнорід­них конкурентів робить конкурентну боротьбу невичерпною рушійною силою розвитку бізнесу.