2.3. Економічні методи управління діяльністю торговельного підприємства. Формати торгівлі
1) планування та прогнозування діяльності підприємства;
2) підприємницький (комерційний) розрахунок;
3) економічне стимулювання діяльності підприємства.
Планування – процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення.
Прогнозування – науково-обґрунтоване передбачення ймовірності подій або явищ на майбутнє на основі статистичних, економічних, соціальних та інших досліджень.
Сутність планування полягає в тому, що воно надає можливість вибору одного варіанту з альтернативних; реалізація вибраної альтернативи здійснюється на основі рішення, яке приймається на сьогоднішній день.
Принципи планування:
- облік та використання в процесі діяльності підприємства економічних законів потреб ринку;
- реалізація у процесі планування економічно самостійної і господарської ініціативи в рамках діючого законодавства;
- забезпечення у процесі планування орієнтації усієї діяльності ТП на покупців;
- максимально можливий облік у процесі планування умов і вимог конкретного регіонального ринку споживачів;
- підпорядкованість конкретних задач планування стратегічними цілям підприємства;
- виділення головної ланки плану;
- забезпечення багатоваріантного підходу до розробки показників плану;
- забезпечення науковості планування.
Методи планування:
1) вихідна позиція для розробки плану:
- ресурсний (за можливостями) – в основі попит на товари і послуги;
- цільовий (за потребами) – використовується при визначенні цільового прибутку, тобто виходячи з потреб виробничого розвитку;
2) принципи визначення планових показників:
- екстраполярний (перенесення висновків, одержаних в результаті вивчення частини явищ та процесів, на іншу однорідну сукупність, інший час);
- інтерполярний (спосіб за допомогою якого за таблицею, що містить деякі числові дані, можна знайти проміжні результати, не наведені в таблиці);
3) спосіб розрахунку планових показників:
- спробно-статистичний;
- чинників;
- нормативний – полягає у врахуванні норм;
4) узгодженість ресурсів і потреб:
- балансовий – взаємоузгодження між потребою в ресурсах і джерелами їх забезпечення;
- матричний – взаємозв’язок руху основних засобів, власного капіталу;
5) варіантність розроблюваних планів:
- одноваріантний (інтуїтивний);
- полі варіантний;
- метод економіко-математичної оптимізації.
Підприємницький розрахунок – це метод ведення підприємницької діяльності, що забезпечує раціональне використання ресурсів, ефективне здійснення комерційної діяльності та досягнення цільового прибутку. Підприємницький розрахунок базується на основних принципах: самоокупність, рентабельність, самофінансування, матеріальна відповідальність, матеріальне заохочення.
Економічне стимулювання – система заохочень, що надається державою з метою підтримки діяльності підприємства, забезпечення його фінансової стійкості на ринку та конкурентоспроможності.
Формати торгівлі
Оскільки, основним об’єктом торговельної мережі є магазин розглянемо детальніше класифікацію та деякі основні характеристики роздрібних торговельних форматів. Варто зазначити, що зараз використовують різні варіанти класифікації та визначення торговельних форматів, які можуть дублюватись за значенням: мінімаркет, супермаркет, дискаунтер, дисконтний магазин, магазин біля дому, магазини „крокової доступності”, кеш-енд-кері та ін. На наш погляд найбільш повною та оптимальною є класифікація магазинних форматів, запропонована Скубою Р.В. (табл. 1).
Таблиця 1
Класифікація роздрібних торговельних форматів
| Роздрібний торговельний формат | Основні характеристики роздрібного торговельного формату | Основні методи просування роздрібного торговельного формату |
| 1 | 2 | 3 |
| Універсальні магазини | Даний формат, як правило, має декілька рівнів, що відокремлені в самостійні, чітко позначені зони чи відділи за категоріями товарів, що про-даються. Тут пропонується широкий і глибо-кий асортимент, що дозволяє задовольнити майже будь-які потреби покупців, однак існу-ють і такі, які зосереджуються на декількох категоріях товарів, забезпечуючи тим не менше значний вибір в межах цих категорій. | Перелік способів просу-вання досить різнома-нітний так само, як і пропо-нований товарний асорти-мент: від різних видів рек-лами і стимулювання збуту, до багаточисленних прийомів особистого продажу і мерчендайзингу. |
| Багатопрофільні магазини | В даному форматі продають в одному примі-щенні багато самих найрізноманітніших това-рів – як продовольчих, так і непродовольчих. Вони відрізняються від універсальних мага-зинів відносно невеликим вибором товарів та цінами, невибагливим оформленням вітрин і більш низьким рівнем обслуговування. | Просування даного формату здійснюється за допомогою інформативної реклами в ЗМІ та методом директ-меіл |
| Спеціалізовані магазини | Цей формат роздрібної торгівлі характеризується обмеженим асортиментом товарів, який обслуговує певну цільову аудиторію, на яку вони орієнтовані. Вони переважно мають менші розміри, ніж універсальні, що відповідає ширині їх асортименту. | Просування базується на інформативній рекламі в ЗМІ, методі директ-меіл, особистих продажах і різ-номанітних акціях стиму-лювання, спрямованих на формування лояльних клієнтів |
| „Вбивці категорій” (термін зародився у США) | Це спеціалізований магазин роздрібної тор-гівлі, розташований зазвичай за містом або в торговому центрі на околиці міста. Асортимент товарних категорій тут обмежений, однак вели-кі розміри магазину дозволяють пропонувати відвідувачам дуже широкий вибір брендів в межах цих категорій. Економія, викликана ши-роким масштабом діяльності таких магазинів, та невисока вартість орендованих приміщень дозволяють продавцям пропонувати ціни, обумовлені тільки цінністю самих товарів. | Методи просування в цілому схожі на методи спеціалізованих магазинів |
Продовження таблиці 1
| 1 | 2 | 3 |
| „Чергові” магазини (магазини біля дому, магазини крокової доступності) | Цей формат зазвичай характеризується наступ-ними критеріями: торгова зона площею 20-200 м2, щоденний багатогодинний графік роботи, широкий асортимент товарів, але обмежений вибір брендів. В таких магазинах продаються продовольчі товари, побутові речі, ліки, що відпускаються без рецепта, алкогольні напої та канцелярські товари. Можуть пропонуватися й інші товари та послуги – „їжа на виніс”, товари типу „зроби сам”, іграшки, відео-прокат, фото-друк. Даний формат зазвичай сприяє здійс-ненню невідкладних та імпульсних покупок | Просування таких магазинів здійснюється за допомогою інформативної реклами в ЗМІ та методом директ-меіл. Досить часто за окремими видами товарів проводяться акції по стимулюванню збуту. |
| Супермаркети, суперстори і гіпермаркети | Ці магазини належать до одного і того ж „сі-мейства” форматів роздрібної торгівлі: це ма-газини самообслуговування, як правило, одно-поверхові, з безліччю прилавків і проходів все-редині. Великі площі та економія на робочій силі дозволяють пропонувати більш широкий асортимент товарів за більш низькими цінами, внаслідок чого супермаркети є основним місцем здійснення „повсякденних покупок”. Супермаркет – найменший магазин з цього „сімейства” (від 500 м2). Зазвичай він розта-шовується в центрі міста або недалеко від ньо-го, а асортимент товарів складають продукти харчування і предмети домашнього вжитку. Суперстори займають площу близько 8 тис. м2, а то і більше. Гіпермаркет – це величезний (площею понад 4,65 км2) центр роздрібної торгівлі, розміщений за містом, який пропонує широкий асортимент товарів. | Просування тут засноване на різноманітних акціях по стимулюванню збуту, прийомах мерчандайзингу і точкових рекламних кампаніях. |
| Оптові клуби | Це формат, що пропонує обмежений асортимент продовольчих товарів і товарів для дому, деякі товари домашнього вжитку і одяг. Відмінною особливістю оптового клубу є те, що для здійснення в ньому покупки покупець повинен стати його членом. Ціни в таких торгових точках низькі, торгова обстановка досить проста. Принцип роботи – „плати і забирай” (товари доводиться закуповувати у великих кількостях). | Просування таких торгових точок повʼязано в основному з друкованою рекламою і ціновим стимулюванням. |
| Магазини, які торгують за каталогами (виставки каталогів) | Особливістю даного формату є те, що в самому торговому залі товарів виста-вляється зовсім небагато – в порівнянні з повним їх асортиментом, однак споживач може скористатися каталогами, проглянути їх, якщо у нього є таке бажання. Це економічно вигідний спосіб утримання торгової точки, яка розміщена на „головній вулиці”. Однак цей формат створює деякі проблеми, повʼязані з демонстрацією товарів, оскільки він спирається не стільки на „реальні” товари, скільки на їх зображення в каталозі. | Просування в таких торго-вих точках спрямоване на те, щоб залучити покупця, а значить, без реклами в ЗМІ не обійтись, а також на те, щоб переконати його на ос-нові методів особистого продажу, друкованої рекла-ми роздаткового характеру і цінового стимулювання здійснити покупку. |
Продовження таблиці 1
| 1 | 2 | 3 |
| Магазини-дискаунтери | Це роздрібна торговельна точка, в якій про-даються товари за ціною більш низькою, ніж в „типовому магазині головної вулиці”. Такий магазин проводить повсякденну політику низь-ких цін, при якій вони залишаються низькими постійно, на відміну від політики високих цін, при якій ціни знижуються тільки на час прове-дення промо-акцій. Асортимент магазину-дискаунтера або орієнтований на потреби по-купців, або планується виходячи з того, які то-вари доцільно продавати с низьким прибутком. | В межах просування застосовується зазвичай інформативна реклама в ЗМІ і метод директ-мейл |
| Заводські магазини | В такому магазині споживачам пропонується асортимент неактуальних для даного сезону і/або не самих якісних товарів. Заводський ма-газин дозволяє виробникам розпродавати товари, які не користуються попитом, не приносячи при цьому шкоди іміджу основного товару чи бренду компанії роздрібної торгівлі. | При просуванні продукції такі магазини застосовують в основному зовнішню рекламу и методи особистих продаж.
|