2.3. Особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі

2.3. Особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі

Приватизація переробних і сервісних підприємств АПК.У відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" приватизація майна підприємств харчової промисловості, які переробляють сільськогосподарську сировину, борошномельнокруп'яної та комбікормової промисловості, сервісних, будівельних, фірмових торговельних, несільськогосподарських підприємств і організацій агропромислового комплексу незалежно від вартості об'єктів приватизації (але не менше необхідної для створення статутного фонду акціонерного товариства згідно з чинним законодавством) проводиться шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства.

Право на пільгове придбання акцій (із застосуванням приватизаційних майнових сертифікатів і власних коштів у розмірі, що не перевищує половини вартості цих сертифікатів) після використання першочергового права працівниками підприємств, що приватизуються мають члени селянських (фермерських) господарств, працівники колективних і державних сільськогосподарських підприємств та інших сільськогосподарських товаровиробників.

Члени трудових колективів підприємств, що приватизуються (крім підприємств і організацій агропромислового комплексу, які підлягають приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України, та сільськогосподарські товаровиробники, а також прирівняні до них особи мають переважне право на придбання не менше 51 відсотка акцій підприємств, що приватизуються.

При цьому розподіл акцій між сільськогосподарськими товаровиробниками, а також недержавними сільськогосподарськими підприємствами здійснюється пропорційно до обсягів сировини, зданої на об'єкт приватизації або послуг, одержаних за рік, що передує року приватизації.

Приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств і організацій (крім тих, що підлягають приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України) здійснюється шляхом перетворення їх в колективні сільськогосподарські підприємства. При цьому членам трудових колективів безплатно передається частка державного майна, розмір якої визначається як добуток вартості майна, що припадає на одного члена колективного сільськогоспадарського підприємства по області, і кількості працівників підприємства, що приватизується, та прирівняних до них осіб. Решта державного майна (понад зазначену частку) приватизується за приватизаційні майнові сертифікати. Право на першочергове придбання цього майна мають члени даного сільськогосподарського підприємства та зайняті у соціальній сфері на селі.

Паювання колгоспно-кооперативного майна. При приватизації колгоспно-кооперативного майна використано метод паювання власності. Це пов'язано з тим, що, по-перше, колгоспи за своєю природою були пайовими, по-друге існує дефіцит платіжно-покупної спроможності населення стосовно загальної вартості майна.

Об'єктом приватизації власності в колгоспі став його неподільний фонд, що представлений залишковою вартістю основних фондів і власними оборотними засобами. Неподільний фонд мав реальну вартість, він найповніше відображав масштаби власності господарства, його фактичне майно. Вартість неподільного фонду, за винятком зазначеної неприватизованої його частки (резервний фонд), становив базовий пайовий фонд підприємства, що розподілявся між суб'єктами пайових відносин, тобто громадянам, які мають право на частку колективної власності.

Для забезпечення соціальної справедливості право на частку майна надано членам господарства, які працювали на момент реформування власності, колгоспникам-пенсіонерам незалежно від їх місцезнаходження й участі в громадському виробництві, громадянам, які втратили виробничий зв'язок з господарством, але раніше були членами колгоспу і заробили в господарстві

"пенсійний стаж".

За критерій розподілу базового пайового фонду між суб'єктами -пайовиками взято їх особистий трудовий внесок, визначений за фондом оплати їхньої праці за найтриваліший період. В цьому проіндексованому за інфляційними періодами фонді враховані всі форми економічного стимулювання, включаючи грошові й натуральні виплати.

Визначена сума майнового паю кожного конкретного працівника зафіксована в його майновому сертифікаті, який є документом на право приватної власності.

Майновий пай власник може отримати у грошовому або натуральному вираженні. 3 цією метою співвласники визначають подільне і неподільне майно. До подільного майна, як правило, належать основні і оборотні засоби, які можуть ділитися рівними або еквівалентними частинами між усіма співвласниками (сільськогосподарські тварини, техніка, насіння, корми, добрива та інші матеріальні засоби). До неподільного майна належать основні засоби, які не можуть бути поділені на еквівалентні частки (будівлі, виробничі цілісні об'єкти).

Власник за згодою співвласників може отримувати майно в натурі з подільного фонду в розмірі вартості свого майнового паю. Для отримання майна з об'єктів неподільного фонду (наприклад, об'єктів, що складаються з самостійних госпрозрахункових підрозділів, ремонтно-транспортних, виробничо-технічних та інших) необхідно реформувати в самостійні підприємства і за згодою співвласників передати власникам на суму вартості паїв.

Власник майнового паю може вступити зі своїм паєм у будь-яке агроформування; створювати власне селянське (фермерське) господарство та інші приватні структури, виступати на правах орендодавача, бути орендарем майна. Майновий пай є предметом спадщини, що регулюється чинним законодавством України.