Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.3. Рішення: придбання техніки чи її використання на умовах підряду

Для обгрунтованого прийняття даного рішення насамперед слід точно визначити коло витрат, пов’язаних з утриманням техніки, а також здійснити їх обгрунтований розподіл на постійні і змінні. Ці витрати є складовою усіх витрат підприємства. Їх розмір в абсолютному і відносному виразі зростає з підвищенням ступеня забезпеченості виробництва необхідними силовими і робочими машинами, їх різким подорожчанням та подорожчанням пально-мастильних матеріалів. Щоб не допустити невиправданого зростання витрат на утримання техніки і по можливості їх мінімізувати, необхідно грунтовно знати механізм формування окремих складових елементів цих витрат і завдяки цьому здійснювати адекватний умовам підприємства режим економії.

Усі витрати на утримання техніки за характером їх виникнення поділяють на постійні  і змінні. Постійні витрати — це витрати володіння технікою, які не залежать від інтенсивності її використання: кількості годин роботи, виконаного обсягу робіт. У даний час в аграрних підприємствах України ці витрати представлені амортизацією, страховими платежами (на розсуд підприємства) і витратами на утримання приміщень, де зберігається техніка. У країнах з розвинутою ринковою економікою, крім названих, до постійних відносять і такі види витрат, як проценти і податок на майно. Процентні витрати дорівнюють процентній ставці за кредит, що був узятий для купівлі техніки. За умови, що вона придбана за власні кошти, розмір цих витрат розраховують як добуток процентної ставки на середню величину капіталовкладень, визначену як частка від ділення суми початкової і ліквідаційної вартості на два. Процентна ставка у даному випадку береться на рівні найбільш вірогідної норми прибутку на авансований капітал.

Змінні витрати на техніку безпосередньо пов’язані з її експлуатацією. До них відносять витрати на пальне і мастила, ремонт техніки, оплату праці працівників, які її обслуговують, інші витрати (наприклад, ганчірний матеріал). Сума постійних і змінних витрат дає загальні річні витрати на утримання техніки. Діленням цих витрат по машинно-тракторному парку на загальний обсяг виконаних ним робіт в умовних еталонних гектарах визначають собівартість одиниці цих робіт. По окремих тракторах доцільно визначати собівартість 1 га виконуваних ними робіт (оранка, сівба, культивація тощо). У загальні витрати при цьому включають і витрати на утримання тих причіпних і начіпних машин та знарядь, в агрегаті з якими працює той чи інший трактор. Собівартість робіт по інших видах техніки, наприклад, по зернових, бурякозбиральних, силосозбиральних, кукурудзозбиральних комбайнах визначають діленням загального обсягу витрат на зібрану площу, по сінопакувальних преспідбирачах — на кількість тонн упакованого сіна, по стаціонарних двигунах — на кількість відпрацьованих годин.

Обсяг річних витрат по утриманню техніки на одиницю робіт (продукції) залежить від трьох факторів: строку її служби, співвідношення між постійними і змінними витратами, обсягу виконуваних робіт. Із збільшенням першого і третього факторів та зменшенням частки постійних витрат у загальній їх сумі собівартість одиниці робіт (продукції) зменшується, і навпаки.

Співвідношення між постійними і змінними витратами на утримання техніки є важливим економічним параметром, за допомогою якого є можливість правильно розв’язувати важливі питання господарської діяльності. Одним з таких питань є обгрунтування обсягу робіт, за якого досягається беззбитковість роботи власної техніки порівняно з її підрядом. Важливість розв’язання цієї проблеми посилюється тим, що для багатьох фермерських господарств України, окремих колективних підприємств гострою є проблема нестачі окремих видів техніки для виконання відповідних сільськогосподарських та інших робіт. Одним з варіантів розв’язання цієї проблеми є створення спеціалізованих сервісних фірм, які надають підрядні послуги таким підприємствам за певну плату.

Із зміцненням економіки таких підприємств кожному з них слід прийняти рішення: чи продовжувати користуватися послугами підрядної фірми, чи краще придбати власну техніку для виконання заданого обсягу робіт? Щоб це рішення було обгрунтованим, необхідно розрахувати річні постійні витрати на утримання потрібної техніки, а також витрати по ній з розрахунку на одиницю виконуваних робіт. Водночас потрібно знати вартість підряду за одиницю роботи, виконуваної даним видом техніки.

Тоді обсяг робіт, за якого підприємство досягає беззбиткової роботи власної техніки порівняно з її підрядом, можна визначити за формулою

де Ор — обсяг робіт, за якого досягається беззбитковість роботи власної техніки;

Пв — постійні витрати на утримання техніки протягом року;

Вп — вартість підряду техніки за одиницю роботи;

Зв — змінні витрати на утримання техніки з розрахунку на одиницю роботи.

Наприклад, підприємство здійснювало збирання зернових культур за допомогою підрядного комбайна. Рішення про купівлю власного зернового комбайна може бути прийняте на основі аналізу такої інформації. Скажімо, ціна зернового комбайна становить 200 тис. грн., норма амортизації — 10%, процент за кредит 15% — (підприємству не вистачило власних коштів для купівлі комбайна і воно взяло кредит на 40 тис. грн.), витрати на ремонт комбайна і його технічне обслуговування з розрахунку на 1 га зібраної площі — 5,6 грн., вартість пальномастильних матеріалів і оплата праці комбайнерів на цю ж площу — відповідно 12,8 і 3,1 грн. Вартість підряду зернового комбайна за 1 га збирання — 230 грн.

Звідси постійні річні витрати на утримання комбайна становитимуть 25500 грн., в тому числі:

· амортизація (200000 ´ 10) : 100 = 20000 грн.;

· процент за кредит (40000 ´ 15 ) : 100 = 4800 грн.;

· витрати на утримання приміщення — 700 грн.

Змінні витрати в розрахунку на 1 га зібраної площі становитимуть 21,5 грн. (5,6 + 12,8 + 3,1 = 21,5). Звідси обсяг збиральних робіт, за якого придбання комбайна стає економічно вигідним порівняно з його підрядом, становитиме: 25500 : (230 — 21,5) = 122,3 га.

Одержаний результат означає, що за меншої ніж 122,3 га площі збирання зернових культур підприємству економічно вигідніше брати комбайн на підряд. Із збільшенням збиральної площі експлуатація власного комбайна господарству обходитиметься дешевше, ніж найманого (табл. 2.2).

Правомірність такого висновку підтверджується даними про середні постійні і середні сукупні витрати (постійні + змінні) з розрахунку на 1 га збиральної площі з наступним зображенням на графіку (рис. 2.1)

Таблиця 2.2

РОЗРАХУНОК ПИТОМИХ ПОСТІЙНИХ І ЗМІННИХ
ВИТРАТ НА УТРИМАННЯ ЗЕРНОВОГО КОМБАЙНА

Площа збирання, га

Постійні витрати, грн.

Сукупні (постійні + змінні)
витрати, грн.

40

25500 : 40 = 637,5

637,5 + 21,5 = 659,0

60

25500 : 60 = 425,0

425,0 + 21,5 = 446,5

80

25500 : 80 = 318,8

318,8 + 21,5 = 340,3

100

25500 : 100 = 255,0

255,0 + 21,5 = 276,5

120

25500 : 120 = 212,5

212,5 + 21,5 = 234,0

122,3

25500 : 122,3 = 208,5

208,5 + 21,5 = 230,0

140

25500 : 140 = 182,1

182,1 + 21,5 = 203,6

160

25500 : 160 = 159,4

159,4 + 21,5 = 180,9

Як бачимо, при площі збирання 122,3 га сукупні витрати на утримання власного комбайна становлять 230 грн., тобто збігаються з вартістю підрядних робіт.

Рис. 2.1. Графічне зображення механізму визначення обсягу робіт, за якого придбання власної техніки стає вигідним порівняно з її підрядом

На рис. 2.1 видно, що крива сукупних витрат перетинається з лінією вартості підрядних робіт в точці К і ця точка перетину відповідає збиральній площі 122,3 га, коли утримувати власну техніку буде не дорожче від її використання за підрядом. Неважко також помітити, що за більшої площі збирання, наприклад 140 га, сукупні витрати на утримання власного комбайна становитимуть 203,6 грн., тобто будуть на 26,4 грн. меншими від вартості підряду. З наступним збільшенням збиральної площі витрати на утримання власного комбайна істотно знижуються і при 166 га становитимуть 180,9 грн. В той же час очевидно, що при збиральній площі менше 122,3 га експлуатація власного комбайна коштуватиме підприємству значно дорожче від вартості підрядних робіт і, скажімо, при її розмірі 100 га витрати на 1 га становитимуть уже 276,5 грн.

Слід пам’ятати, що для виконання тієї самої роботи можуть використовуватися різні марки машин, що відрізняються за рівнем продуктивності. Як правило, більш продуктивні машини мають вищу ціну і для їх придбання потрібний більший власний або позичковий капітал. Тому і постійні витрати на утримання такої техніки в абсолютному і відносному виразі більші, ніж на утримання менш продуктивної. Внаслідок цього точка перетину постійних витрат з лінією вартості підряду стосовно більш продуктивних і дорожчих машин досягається пізніше. А це означає, що для підприємства придбання  такої техніки є економічно вигідним при більших обсягах виконуваних робіт.