2.4. Творчість Рафаеля
1. Народження Рафаеля в родині художника Джованні Санті. Навчання професії в батька і робота з ним у якості підмайстра. Часте зображення мадонн у роботах Д. Санті.
2. Навчання в Пьєтро Ваннуччі (Перуджино):
• поняття композиції як гармонійного сполучення частин цілого;
• принцип спрощення композиції і побудова картин за геометричною схемою в майстерні Перуджино;
• основні композиційні фігури, що застосовувалися в живописі Відродження (на прикладах полотен Рафаеля):
• хрест ("Сон лицаря");
• трикутник ("Заручення Марії");
• коло чи овал ("Мадонна Конестабіле");
• чуйність Перуджино до настрою ландшафту й архітектури, тісний зв'язок з ними фігур персонажів.
3. Флорентійський період у творчості Рафаеля ("Період мадонн");
• підмальовок (малюнок вугіллям на ґрунті) як початковий етап і конструктивна основа мальовничого полотна;
• вироблення графічної чіткості і гармонійності в лініях картини;
• принцип урівноваженості мас у композиції картини;
• урівноваженість мас на картинах Рафаеля;
• статична та динамічна композиція в живописі;
• пошуки Рафаелем прийомів динамізації композиції ("Положення в труну") і протиріччя динамічної композиції з квадратним форматом полотна;
• "тондо" як найбільш урівноважений і гармонійний формат полотен в епоху Відродження.
4. Римський період творчості Рафаеля. Робота на замовлення пап у Сікстинській капелі Ватикану (фреска "Афінська школа"). Вирішення тут специфічних задач руху образотворчого простору:
• стрімке розширення образотворчого простору вширину і всередину;
• подолання "недоторканості" переднього плану образотворчого простору;
• рух всього ілюзорного простору назустріч глядачеві разом із Платоном і Аристотелем (точкою сходження).
5. Виявлення внутрішнього світу персонажа в портретах і зіставлення його з зовнішнім виглядом ("Портрет кардинала", "Портрет графа Бальтасаре Кастільйоне", "Донна Велата").
6. Робота над "Сікстинською мадонною" за замовленням монастиря св. Сикста в Пьяченце:
• ідея жертовного принесення божественного сина зі світу абсолютного світла в земний світ;
• вертикально-глибинна композиція картини;
• реальність світу глядача ("вітер, що дує зі світу глядача");
• замкнутість композиції (фігури ангеляток на передньому плані);
• символіка колірного рішення полотна.