2.5. Розрахунки платіжними дорученнями і вимогами-дорученнями

      Платіжне доручення — письмове доручення власника рахунку перерахувати відповідну суму зі свого рахунку на рахунок отримувача коштів. Розрахунки цим документом можуть здійснюватися і по нетоварним операціям. Платежі здійснюються по такій схемі: постачальник відвантажує продукцію та виставляє за неї рахунок-фактуру; покупець подає в свій банк платіжне доручення і банк списує кошти з його рахунку; банк покупця повідомляє його про списання коштів та відсилає платіжне доручення банку постачальника; банк постачальника зараховує кошти на його рахунок та повідомляє його про це.

         Платіжне вимога-доручення складається з двох частин. Верхня — вимога постачальника покупцю сплатити вартість товару — заповнюється постачальником. Нижня — доручення покупця своєму банку перевести суму коштів з його рахунку на рахунок постачальника — заповнюється покупцем при виконанні всіх умов поставки. Таким чином, по суті, акцептується платіж покупцем. Розрахунки цим документом можуть бути з акцептом і без нього. Схема обороту аналогічна обороту платіжного доручення, тільки замість рахунку-фактури передається платіжна вимога-доручення.

         Покупець має право повністю відмовитися від акцепту в таких випадках:

·        якщо товари не було замовлено;

·        якщо товари відвантажено на непогоджену адресу;

·        коли товари доставлено достроково;

·        коли товари недоброякісні і некомплектні;

·        коли не погоджено ціну товару.

         Часткова відмова від акцепту можлива, якщо:

·        є товар “в навантаження”;

·        частина товару некомплектна або неякісна;

·        завищено ціни;

·        є арифметичні помилки в документах.

Відмова від акцепту не приймається банком, якщо її недостатньо вмотивовано або мотиви протирічать законодавству, або інструкціям банку.