2.6. Рішення: придбання техніки чи її оренда
У процесі господарської діяльності перед аграрними підприємствами може постати необхідність прийняття ще одного рішення: купувати техніку (нову або потриману) чи її орендувати. Перевагу оренді техніки віддають здебільшого у двох випадках. Перший з них — коли підприємству необхідно виконати певну разову роботу або щорічні невеликі за обсягом роботи, для яких потрібна спеціалізована техніка, а її купівля економічно недоцільна через надто високі постійні витрати на одиницю виконуваних цією технікою робіт (амортизація, податок на майно тощо). Наприклад, недоцільно господарству купувати плантажний плуг, якщо виникає потреба здійснити докорінне поліпшення природних луків, оскільки ця робота разова і в найближчі роки вказаний вид техніки не може бути використаний ні за своїм цільовим призначенням, ні для виконання інших робіт. За цих обставин підприємство нестиме збитки в сумі, адекватній постійним витратам, які щорічно нараховуються на будь-який вид техніки.
Другий випадок — коли підприємство намагається розширити масштаби виробництва, але в нього не вистачає власних коштів, звужені можливості одержання кредитів, встановились високі процентні ставки на них, наявні сприятливі умови оренди. Щоб зробити висновок про доцільність оренди техніки, потрібно здійснити порівняльний аналіз вартості придбання техніки через визначення річної суми витрат на її утримання з розрахунку на одиницю виконаних робіт із приведеною до цього ж обсягу робіт орендною платою з одночасним урахуванням інших витрат, якщо вони передбачені договором оренди.
У сільському господарстві України оренда техніки як новий тип виробничих відносин між аграрними товаровиробниками лише започатковується. В даному випадку йдеться лише про короткострокову форму оренди — до одного року. Що ж до довгострокової оренди техніки — лізингу, то цій проблемі буде присвячено спеціальний розділ. Тут лише зазначимо, що через відсутність досвіду короткострокової оренди ще не відпрацьовані такі основні ланки названих відносин, як розмір орендної плати, строки її виплати, розподіл витрат між орендарем і орендодавцем. Тому важливо врахувати зарубіжний досвід розв’язання цих важливих питань, що дасть можливість уникнути прорахунків при організації орендних відносин у сільському господарстві нашої країни. Корисним, зокрема, може стати досвід США, де оренда техніки має багату історію і де її розглядають як важливу умову зниження потреб фермерів у готівці і залучення ними у процес виробництва додаткових ресурсів, що за інших обставин було б неможливим.
Залежно від конкретних обставин фермери США можуть використовувати різні типи оренди техніки, але найбільш поширеними є короткотермінова і грошова оренда. За першого типу оренди фермер одержує в тимчасове користування техніку, обладнання терміном від кількох днів (тижнів, місяців) до одного року. Орендна плата встановлюється за фіксованою ставкою за годину, день або місяць використання техніки без права її викупу. При цьому витрати на ремонт і технічне обслуговування техніки у більшості випадків бере на себе орендодавець.
Орендодавцями сільськогосподарської техніки (обладнання) в США є виробники техніки, її продавці, спеціально створені для таких цілей фірми, комерційні банки. Як бачимо, для розвитку орендних відносин у сільському господарстві України треба створити необхідну для цього інфраструктуру.