3. 1. Велике переселення народів III-VII ст. Утворення варварських держав

УIII—VII ст. германські, сарматські, слов'янські та інші племена пересе­лялися зі своєї історичної батьківщини на територію Європи, Азії та Північної Африки. Цей процес дістав назву Великого переселення народів.

Розвиток виробничих сил зумовив у племен, що взяли участь у пере­селенні народів, дальше поглиблення майнової та соціальної нерівності, зро­стання ролі вождів, -племінної знаті та дружини. Прагнення племінної знаті до загарбання нових земель, здобичі було головною причиною переселен­ня народів. Відіграв також роль і приріст населення, що збільшив потребу у пасовиськах і орних землях.

Переселення народів розпочалося пересуванням готів із Прибалтики у Причорномор'я, де розселялися племена різного етнічного походження, зокрема східні слов'яни. Готські племена, що осіли між Дністром і пониз­зям Дунаю, дістали назву вестготів, а ті, що зайняли землі по Нижньому Дніпру, — остготів.

375 р. Північне Причорномор'я зазнало навали гунів. Оселившись тут, вони продовжували просуватися на Захід. Під їхнім тиском вестготи, скориставшись послабленням Римської імперії, перейшли р. Дунай. Рим хотів використати вестготів для боротьби проти інших племен і дозволив їм оселитися у провінції Мезії (нині територія Болгарії). Проте зловжи­вання римських урядовців спричинили повстання вестготів. Об'єднавшись з місцевими рабами і колонами, вестготи розгромили римське військо під Адріанополем.

яч

410 р. вестготи захопили Рим. У зв'язку з цим уряд Західної Римської імперії був змушений дозволити вестготам оселитися у Південно-Західній Галлії та Аквітанії. Заснувавши тут Тулузьке королівство, вестготи згодом рушили до Іспанії, де почали тіснити племена свевів, вандалів і аланів, що осіли на цій території на початку V ст. Свеви перейшли у північно-західну частину Іспанії, а вандали й алани переправилися через Гібралтарську про­току у Північну Африку, де заснували своє королівство.

Постійні напади племен, заворушення рабів і колонів призвели до послаблення Західної Римської імперії. Цим скористалися племена, що жили поблизу її кордонів. У середині V ст. бургунди захопили територію сучасної Савойї, район Верхньої Рони і Сони та утворили Бургундське королівство.

Наприкінці V ст. у Північно-Східній Галлії виникла держава франків. Одночасно племена англів, саксів і ютів, які жили на Ютландському пів­острові та західніше і південніше гирла Ельби (Лаби), завоювали Британські острови й створили там кілька англосаксонських королівств. Гуни, які оселилися в Паннонії, зробили спробу захопити Галлію, але були розбиті. 452 р. гуни спустошили Верхню Італію. 455 р. вандали пограбували Рим.

Під ударами різних племен та повстань рабів і колонів Західна Рим­ська імперія у 476 р. припинила своє існування. На її території виник ряд варварських держав. Італію підкорили остготи і створили там королівство, яке існувало до завоювання Італії Візантією.

Перші масові переселення племен у межі Східної Римської імперії (Візантії) сталися у першій половині VI ст. Болгари, склавини й анти разом з гунами майже кожного року доходили до Константинополя. У VI ст. Візантія зазнала нападів східних слов'янських племен.

У VI ст. слов'яни заселили Фракію, Македонію, Фессалію, дійшли до Пелопоннесу, а на початку VII ст. зайняли Далмацію та Істрію до узбереж­жя Адріатичного моря, Альпійських гір та районів сучасної Австрії. На середину VII ст. Балканський півострів майже весь був освоєний слов'я­нами; чимало слов'ян переселилося в Малу Азію.

На завойованих слов'янами землях у VII ст. були створені незалежні слов'янські держави — об'єднання македонських і придунайських слов'ян у Нижній Мезії, князівство Само, Перше Болгарське царство та об'єднання сербських племен (словенців, хорутанів і хорватів).

У VII ст. наступ на Візантію розпочали араби. Після розгрому візантій­ської армії Візантія втратила свої східні провінції — Сирію і Палестину. У першій половині VII ст. араби захопили Антіохію, Месопотамію і Єгипет.

Переселення народів НІ—VII ст. було останнім великим пересе­ленням в історії людства. Воно спричинило розклад Західної Римської імперії та Візантії, старих, рабовласницьких виробничих відносин, що гальмували подальший розвиток суспільства, і встановлення нових, феодальних. Переселення народів мало великий вплив на формування романських, германських і слов'янських народностей.