3.1. Економічна сутність зобов’язань банку, завдання аналізу та його інформаційна база

3.1. Економічна сутність зобов’язань банку, завдання аналізу та його інформаційна база

У загальному обсязі ресурсів, якими володіє комерційний банк, переважають зобов’язання банку.

Під зобов’язаннями банку слід розуміти вимоги до активів банківської установи, що зобов’язують її сплатити фіксовану суму коштів у визначений час у майбутньому. У бухгалтерському обліку до зобов’язань включають кошти на поточних рахунках клієнтів; кредиторську заборгованість, заборгованість за нарахованими процентами та відстрочену дебіторську заборгованість за доходами, але не включають доходи, прибуток та внутрішньо-
банківські розрахунки.

Рис. 3.1. Структура зобов’язань банку

В економічній літературі зобов’язання заведено поділяти на залучені та запозичені кошти. Залучені кошти є найбільшою части­ною зобов’язань банку. Це основне джерело формування ресурсів банку, які спрямовуються на проведення активних операцій.

До залучених коштів банку належать залишки коштів на поточ­них, бюджетних рахунках клієнтів, депозитні вклади фізичних та юридичних осіб, вклади до запитання, залишки на пластикових платіжних картах, кредиторська заборгованість тощо.

У банківській практиці залучені кошти називають депозитними зобов’язаннями.

Депозит (вклад) — це зобов’язання банку за тимчасово залученими коштами фізичних і юридичних осіб або цінними паперами за відповідну плату. Депозити утворюються за рахунок вкладу в банк суми грошей готівкою або у безготівковій формі, у вигляді цінного папера, що належить до оплати. Практично всі клієнтські рахунки в пасиві називаються депозитними. Депозитним може бути будь-який рахунок, відкритий клієнтові в банку, на якому зберігаються його грошові кошти. У світовій практиці їх частка в структурі пасивів становить від 60 до 80 %.

Депозитні операції відіграють значну роль у діяльності банку:

депозитні операції є головним джерелом проведення актив­них і, насамперед, пасивних операцій. Від характеру депозитів залежать види кредитних операцій і, відповідно, розмір доходу банку;

правильна організація депозитних операцій забезпечує ліквідність комерційних банків;

депозитні операції сприяють прискоренню безготівкових роз­рахунків;

ресурси, сформовані за рахунок депозитних операцій, зазвичай дешевші міжбанківських кредитів.

Водночас депозитні операції мають певні недоліки:

операції щодо залучення коштів у вклади пов’язані зі значними маркетинговими зусиллями, грошовими і матеріальними витратами комерційних банків. Це не дає змоги комерційному банку в разі необхідності оперативно отримувати грошові кошти для проведення активних операцій, здійснення непередбачених платежів;

мобілізація коштів у вклади (депозити) в більшості випадків залежить від вкладників, а не від комерційного банку, якому часто важко, а то й неможливо досягти додаткового залучення коштів;

загальний обсяг тимчасово вільних грошових коштів у рамках окремого банку або району об’єктивно обмежений.

Метою аналізу зобов’язань банку є оцінка та визначення шляхів оптимізації їх структури за двома критеріями:

— зниження середньої вартості ресурсів банку;

— підвищення стабільності ресурсної бази та надійності банку в цілому.

Досягнення цієї мети конкретизується у таких завданнях:

оцінювання ділової активності банку щодо залучення зовнішніх джерел фінансування своєї діяльності;

дослідження динаміки та структури зобов’язань банку;

контроль дотримання банком нормативів обов’язкового резервування коштів на коррахунку в НБУ.

визначення стабільності та оборотності зобов’язань банку в цілому та окремих їх складових;

визначення середньої вартості ресурсів банку та окремих їх складових;

аналітичне оцінювання ступеня використання залучених та запозичених коштів.

Для аналізу зобов’язань банку використовуються такі джерела інформації:

Файл 03 — Дані за оборотами про суми та процентні ставки за кредитами та депозитами;

Файл 05 — Дані за оборотами про суми та процентні ставки за депозитами;

Файл 06 — Дані про залишки за коштами до запитання, кредитними та депозитними рахунками;

Файл 17 — Дані про кредитний портфель та залишки за депозитами;

Файл 19 — Дані про залишки за депозитними зобов’я­заннями резидентів;

Файл 82 — річний балансовий звіт та звіт про прибутки та збитки;

Форма 11 «Балансовий звіт»;

Форма 2 «Звіт про прибутки та збитки»;

Форма 10 «Оборотно-сальдовий баланс»;

Форма 252 Г «Звіт про залишки за депозитними зобов’я­заннями клієнтів-резидентів України (в розрізі галузей економіки та форм власності)»;

Форма 341 «Звіт про залишки за депозитами»;

Форма 350 «Звіт про суми і процентні ставки за депо-
зитами»;

Форма 353 «Звіт про залишки за депозитними зобов’язан­нями (класифікація за галузями економіки)»;

Форма 354 «Звіт про залишки за депозитними зобов’язан­нями перед суб’єктами господарювання (класифікація за організаційно-правовими формами господарювання»);

Форма 360 «Звіт про залишки за депозитними зобов’язан­нями (класифікація за секторами економіки)»;

Форма 361 «Звіт про залишки за депозитними зобов’язан­нями (класифікація за видами економічної діяльності)»;

Форма 362 «Звіт про залишки за депозитними зобов’язан­нями (класифікація за формами власності)»;

Форма 381 «Довідка про залучені кошти та їх залишки для визначення розміру обов’язкових резервів»;

Форма 603 «Звіт про достатність капіталу»;

Форма 611 «Звіт про дотримання економічних нормативів»;

Форма 752 «Звіт про кількість клієнтів і особових рахунків»;

Дані аналітичного обліку за рахунками другого та третього класів плану рахунків;

Різні позаоблікові матеріали.