3.1. Інформація
Інформація — одне з головних понять кібернетики. Незважаючи на інтуїтивну зрозумілість терміна «інформація» та його велике значення для багатьох наукових дисциплін, не існує його загальноприйнятого визначення. У побуті слово «інформація» ототожнюється зі змістом якихось відомостей, які можуть набирати форми усного повідомлення, листа, доповіді, результатів деякого дослідження, спостереження тощо.
Залежно від галузі дослідження та від класу розв’язуваних задач користуються різними визначеннями інформації. Розглянемо кілька підходів до визначення інформації.
Інформація — це сукупність сигналів, сприйманих нашою свідомістю, які відбивають ті чи інші властивості об’єктів і явищ зовнішнього світу. Природа цих сигналів передбачає наявність принципової можливості їх зберігання, передавання та обробки [12].
Наведене визначення має суто описовий, пояснювальний характер, не претендуючи на строгість та всебічність. Наведемо інші визначення інформації.
Інформація — це позначення змісту, який здобуто із зовнішнього світу (Н. Вінер);
Інформація — це спосіб передавання різноманітності (Р. Ешбі [45]);
Інформація — це комунікація, зв’язок, у процесі якого зменшується невизначеність (К. Шенон [11]).
Останнє визначення спирається на схематичне подання процесу передавання інформації, згідно з яким можна виокремити передавач та приймач інформації. Унаслідок їх взаємодії і виникає інформація — деяке повідомлення, що тим чи іншим способом зменшує необізнаність споживача (приймача) щодо деякого факту, об’єкта, явища.
У кібернетиці, визначаючи термін «інформація», акцентують увагу на тому факті, що вона усуває невизначеність, розуміючи інформацію як повідомлення, відомості про якусь подію, чиюсь діяльність чи розвиток якогось процесу, що зменшує нашу необізнаність про зазначені явища.
Більш повно можна визначити інформацію, зіставляючи це поняття з іншими важливими поняттями того самого термінологічного ряду, а саме: «знання» і «дані».
Під даними, як правило, розуміють інформацію, подану в певних формах, адекватних можливим процесам її обробки.
Знання — це інформація, на основі якої за допомогою логічних міркувань можна дістати певні висновки.
Розглянемо взаємозв’язок між цими поняттями. У світі безперервно відбуваються події, що полягають у змінюванні станів об’єктів. Ці події (точніше, не вони самі, а люди, які планують або реєструють їх) породжують повідомлення, які можна зафіксувати на довільному носії в деякій знаковій системі. Сукупність повідомлень та фактів про реальні події, що не співвіднесені з можливостями їх використання, називають даними.
Якщо ці дані досягають певного споживача і якщо він співвідносить здобуті дані з певними можливостями їх використання (наприклад, формулює деяку нову задачу управління), то в цьому разі дані несуть певні знання. Отже, знання — це комунікація, зв’язок об’єкта і спостерігача (знання спостерігача про об’єкт).
Якщо ж спостерігач розв’язує певну задачу управління об’єктом, то повідомлення, передані за допомогою даних, які безпосередньо корисні йому під час розв’язування задачі, розглядатимуться як інформація. Таким чином, інформація існує лише в системі, що складається зі спостерігача, задачі та об’єкта дослідження.