Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.1. Криза економічної науки і необхідність вивчення конкретніших форм господарського життя

3.1. Криза економічної науки і необхідність вивчення конкретніших форм господарського життя

До першої третини ХІХ ст. зусиллями представників класичної школи економічна наука сформувалася в досить цілісну систему уявлень про те, на основі яких принципів функціонує ринкова еко­номіка. Ці знання давали можливість отримати загальну картину того середовища, у якому відбуваються господарські дії. Але всі де­талі господарського механізму і порядок його роботи залишалися не до кінця зрозумілими, а отже, не завжди придатними для прак­тичного використання. Тим часом, у міру того, як ринкова еко­номічна система утверджувалася і повною мірою розгортала свої можливості, розуміння механізму прийняття рішень ставало усе важливішою проблемою. Виникло протиріччя між потребами гос­подарської практики і можливостями, наданими економічною на­укою. Остання могла вже пояснити, що являє собою ринкова еко­номіка, але не цілком чітко могла відповісти на запитання, як вона працює. Найчіткіше це проявилося в ситуації, яка склалася навколо проблеми вартості. Намагаючись знайти внутрішню підставу обміну, класична школа так і не змогла переконливо пояснити, яким чином вартість перетворюється в ціну. Але господарську практику цікавив саме процес ціноутворення, оскільки ціни є найважливіши­ми орієнтирами для прийняття рішень економічними суб'єктами. Сміт, Рікардо і їхні найближчі послідовники були переконані, що відповісти на запитання про те, як складається ціна, можна тільки проникнувши в глибинну сутність процесу обміну, тобто знайшов­ши вартість. Однак усі запропоновані варіанти її визначення не да­вали задовільних результатів: таємниця утворення ціни на основі вартості залишалася не розкритою.

Нездатність теорії адекватно відповісти на запити господарсь­кої практики означала кризу економічної науки, вихід з якої почало шукати наступне покоління економістів. Особливість їхніх зусиль полягала у відході від пошуків глибинних основ економічних про­цесів і зосередженні уваги на більш поверхневих, але кон­кретніших і очевидніших економічних зв'язках і відповідних їм господарських формах. Такий підхід трохи спрощував ситуацію, але давав можливість отримати конкретніші результати досліджень, і був досить продуктивним. Вчені в даному випадку інтуїтивно до­тримувалися принципу, що у сучасній кібернетиці визначається як принцип «чорного ящика». Якщо ми не знаємо суті якого-небудь явища, але можемо заміряти інформацію на вході і на виході, то, навіть не розуміючи того, що відбувається в «чорному ящику», ми маємо можливість установити кореляційні зв'язки і використовува­ти ці знання для прийняття практичних рішень. Такий підхід став широко розповсюдженим у дослідженнях економістів першої поло­вини XIX ст. Відзначаючи цей факт, К. Маркс визначив його терміном «вульгаризація» (від лат. vulgaris — простий, звичайний), і пояснював його класовими інтересами буржуазії, ідеологи якої втратили інтерес до пізнання наукових істин і свідомо ухилялися від проникнення в глибинну сутність економічних процесів з ме­тою апологетики існуючого ладу. Безумовно, класові інтереси ма­ють місце і знаходять своє відображення в теоретичних концепціях. Але навряд чи справедливо на цій підставі всю економічну науку після Рікардо уявляти як продукт зусиль «найманих писак», що зай­маються  навмисним перекручуванням істини.  Звернення до дослідження більш поверхневих форм навіть за рахунок жертвуван­ня глибиною аналізу стало пошуком виходу з того тупика, у якому виявилася класична школа.

Цей пошук тривав за двома основними напрямками. Один, зали­шаючись вірним основним принципам класичної школи і продов­жуючи більшість її традицій, спробував наблизити свої досліджен­ня до нових економічних реалій і зробити їх конкретнішими. Інший — поставив під сумнів ряд основних принципів класичної школи і піддав її серйозній критиці.