Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.1. Поняття транспорту і транспортної системи України

3.1. Поняття транспорту і транспортної системи України

Транспортне право України міцно пов’язане з поняттям транспорту як галузі української економіки. Ст. 1 «Транспорт у системі суспільного виробництва» Закону України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 р.[1] визначає: «Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях».

Незважаючи на труднощі, які виникли в транспортній галузі у зв’язку з загальним послабленням у 1992—1999 роках державного управління економікою, вантажообіг та пасажирообіг в Україні за останні роки стабілізувався. При загальній тенденції зменшення основних фондів транспорт не знаходиться у найгіршому становищі у порівнянні з іншими галузями економіки. Основні фонди транспорту зараз становлять близько 12 % (у 2000 році — 11,7 %, у 1990 році — 11,6 %) від загального показника всієї економіки. Проте поступово загострюється проблема, пов’язана з ростом ступеня зносу транспортних засобів, який складає близько 50 % (50,2 % у 2001 році та 49,8 % у 2002 році)[2].

У цих умовах держава прикладає зусилля для покращення економічної ситуації на транспорті через посилення його організаційно-правових засад. Тому з метою підвищення ефективності державного управління цією галуззю відповідно до Закону Ук-
раїни від 10.10.1994 р. «Про транспорт»[3] останній в Україні об’єд-
наний в Єдину транспортну систему.

Законодавець визначив, що транспортна система повинна відповідати вимогам суспільного виробництва та національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру для надання всього комп­лексу транспортних послуг, у тому числі для складування і технологічної підготовки вантажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв’язки України.

До складу Єдиної транспортної системи України входять:

транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський елект­ротранспорт, у тому числі метрополітен);

промисловий залізничний транспорт;

відомчий транспорт;

трубопровідний транспорт;

шляхи сполучення загального користування.

Кожна підгалузь транспорту у свою чергу складається із цілого ряду матеріальних елементів, серед яких:

підприємства залізничного, морського, річкового, автомобільного, авіаційного та міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів; підприємства трубопровідного транспорту;

засоби перевезення (рухомий склад залізничного, автомобільного і міського електротранспорту, судна, літаки, транспортні засоби підприємств, установ і організацій);

залізничні, морські, автомобільні шляхи сполучення, аеродроми та землі транспорту;

вокзали, автовокзали, автостанції, порти, пристані, аеропорти;

промислові, будівельні підприємства; підприємства промис­лового залізничного транспорту; судноремонтні, суднобудівні — судноремонтні заводи; ремонтні заводи цивільної авіації; ремонт-
но-будівельні організації; ремонтно-експлуатаційні депо; заводи по ремонту рухомого складу і виготовленню запасних частин; підприємства зв’язку, споруди енергетичного господарства, сигналізації; системи управління повітряним рухом; водопостачання, каналізації;

науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, нав-
чальні заклади, технічні школи;

підприємства, установи та заклади соціально-культурної сфери (заклади охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, культури, дитячі дошкільні заклади), постачальницькі й торгівельні підприємства; інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують діяльність і розвиток транспорту.



[1] Відомості Верховної Ради (ВВР) України. — 1994. — № 51. — Ст. 446.

[2] Див. Статистичні таблиці з послання Президента України до Верховної Ради України від 15.04.2003 р. / Економіст № 6 (200) 2003.

[3] ВВР України. — 1994. — № 51. — Ст. 446.