3.1. Сутність соціально-економічної категорії "праця".
Працю справедливо вважають основним фактором виробництва, видом діяльності людини.
Праця - це діяльність, яка спрямована на виробництво суспільно корисних продуктів (суспільство споживає): матеріальних або духовних.
 |
У процесі праці людина (або група людей), як суб'єкт праці взаємодіє з предметами і засобами праці, а також із навколишнім середовищем для досягнення мети його трудової діяльності. (рис. 3.1.)
На людину впливає велика кількість факторів, які визначають рівень його працездатності та стан здоров'я. Сукупність таких факторів називають умовами праці.
Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на працездатність, здоров'я робітника, його відношення до праці.
Розрізняють 2 групи умов праці:
Ø соціально-економічні: умови, що впливають на рівень підготовки робітника до участі в процесі праці, на відтворення робочої сили (рівень освіти, можливість для повноцінного відпочинку, побутові умови…);
Ø виробничі: елементи виробничого середовища, які впливають на діяльність робітника у процесі праці (безпека, шум, ресурсозабезпеченість…).
Основні форми прояву праці:
1. Психофізіологічна - витрати людської енергії - енергії мускулів, мозку, нервів, органів почуттів. Це витрата життєвої енергії людини для перетворення предметів праці, що потребує періодичного відновлення, із чого випливає чергування праці і відпочинку, обмеження часу роботи.
2. Організаційно-технічна - взаємодія робітника з засобами виробництва: предметами і засобамипраці (технічна оснащеність, механізація, автоматизація, організація робочого місця тощо).
3. Організаційно-економічна - діяльність по зміні (перетворенню) предметів праці для задоволення потреб (одержання конкретних результатів).
4. Соціальна - взаємодія робітників у процесі трудової діяльності (адаптація, поділ, кооперація, керівництво, соціально-психологічний клімат тощо).
З економічної точки зору праця - це процес свідомої і цілеспрямованої діяльності людей, за допомогою якої вони перетворюють природну речовину (корисні копалини) та пристосовують її для задоволення своїх потреб.
Праця - це соціальне явище. В процесі праці формується система СТВ, які визначають взаємовплив суспільства та індивідуума (інтересів, потреб, поведінки). Визнання особистих інтересів працівника - це визначення важливості проблем мотивації трудової діяльності, стимулювання праці, підвищення соціального статусу робітника в системі СТВ.
Як самостійній економічній категорії „праці” притаманні кількісні й якісні характеристики. Кількісна характеристика праці полягає у тому, що вона є витратою певного обсягу енергії. З економічної точки зору кількісна характеристика проявляється в таких поняттях, як чисельність зайнятих, тривалість робочого дня, трудомісткість, інтенсивність праці. Якісна характеристика праці проявляється в таких поняттях і категоріях, як складність роботи, професійна специфіка, якість кінцевих результатів праці (продукції, послуг), ефективність витраченої праці, відповідальність за трудову діяльність.
Окрім економічної функції праці виконує інші практичні функції: соціальну (стан виробничо-технічних умов праці, матеріального, культурного рівня життя трудящих, підвищення їхнього загальноосвітнього і професійного рівня, територіальний і галузевий розподіл трудового потенціалу); участь у формуванні системи соціально-трудової діяльності (дотримання виробничої і громадської дисципліни, відповідальність за якісне і своєчасне виконання завдань); синтез факторів соціального, економічного, соціально-політичного, психологічного характеру.