3.1.3. Зміст внутрігосподарського договору

3.1.3. Зміст внутрігосподарського договору

Внутрігосподарський договір укладають на основі Положення про внутрігосподарські відносини між дирекцією (менеджером), що діє на підставі Статуту, з одного боку, і підрозділом, що діє на підставі Положення про структурний підрозділ, в особі його керівника — з іншого.

Предметом договору є регламентація взаємодії сторін, визначення їхніх прав та обов’язків і відповідальності під час виконання своїх статутних завдань у процесі виробничо-господарської діяльності. Договір вступає в дію з дня його підписання.

Для виробництва продукції та надання послуг підрозділу передаються земельні та майнові ресурси, визначаються обсяги виробництва продукції та ринкові ціни на неї, обсяги, терміни постачання матеріальних ресурсів і енергоносіїв, а також ціни на них, доводяться типові технологічні регламенти (технологічні карти) виробництва продукції.

Річний бюджет складається підрозділом спільно з економічною службою господарства і затверджується дирекцією. Витрати підрозділу на виробництво продукції плануються й обліковуються як франко-місце зберігання, а продукції, що не зберігається, —
як франко-місце використання.

У процесі виробничої діяльності підрозділ може надавати іншим підрозділам послуги за встановленим прейскурантом, а також користуватися їхніми послугами на засадах як оперативного замовлення, так і укладання двосторонніх річних контрактів.

Дирекція підприємства зобов’язується: для виконання обумов­леного сторонами обсягу виробництва продукції забезпечити
підрозділ необхідними матеріальними ресурсами, своєчасно прий-
няти від нього вироблену продукцію, забезпечити технологічне консультування підрозділу за його замовленням.

Підрозділ зобов’язується: своєчасно розробити і подати на затвердження дирекції річний бюджет доходів та витрат, передати дирекції вироблену продукцію в повному обсязі, ефективно використовувати землю й засоби виробництва, дотримуватися бюджетів витрат, аналізувати їх виконання протягом року, забезпечити ведення обліку та своєчасне подання звітності дирекції.

Заліковим оціночним показником діяльності підрозділу є умов-
ний прибуток від виробленої сільськогосподарської продукції та від надання послуг, який визначається у річному бюджеті на основі таких вихідних положень:

використовувані матеріальні ресурси, зовнішні послуги й енергоносії оцінюються за прогнозними ринковими цінами на момент складання бюджету і в такому самому розмірі включаються в його витрати;

внутрішні послуги оцінюються за погодженими (затвердженими) внутрішніми цінами;

передбачена для виробництва продукція оцінюється в прогнозних ринкових цінах на момент її оприбуткування;

умовний прибуток є позитивною різницею між вартістю виробленої продукції та витратами підрозділу.

Протягом виробничого сезону для визначення терміну виконання зведеного річного продуктового бюджету використовуються поточні ринкові ціни.

Перевищення обчисленого наприкінці року умовного прибутку над визначеним у бюджеті стимулюється за прийнятою системою стимулювання. Розподіл стимулюючих виплат за збільшення умовного прибутку між членами підрозділу здійснюється пропорційно річному заробітку. При зменшенні суми річного прибутку проти річ­ного бюджету рішення про застосування санкцій приймає дирекція.

Завданням обліку витрат і доходів є точне документальне
відображення фактично використаних на виробництво продукції ресурсів та її своєчасне і повне оприбуткування. Відповідальність за організацію обліку витрат та доходів покладається на керівника, за якісне ведення облікових реєстрів і складання звітності — на бухгалтера.

Дирекція і підрозділ несуть відповідальність за виконання умов договору. За невиконання зобов’язань підрозділу в частині складання бюджетів, ведення обліку та контролю керівника підрозділу може бути притягнуто дирекцією до дисциплінарної відповідальності на підставі невідповідності кваліфікації обійманій посаді. Обсяги відповідальності кожного працівника підрозділу визначаються в укладених з ними трудових договорах (контрактах).

Невиконання дирекцією зобов’язань у частині обсягу чи термінів матеріально-технічного постачання може бути підставою для перегляду показників бюджету та розміру умовного прибутку як бази стимулювання підрозділу.

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань за договором, якщо таке невиконання стало наслідком дії об’єктивних обставин, тобто подій, настання яких сторони були неспроможні передбачити і запобігти їм. Виникнення таких обставин має бути своєчасно зафіксоване двосторонніми актами.

Умови договору переглядаються за згодою сторін. Договір не може бути розірваний протягом господарського року. Питання, не передбачені договором, сторони вирішують відповідно до Статуту підприємства та його Положення про внутрігосподарські відносини.