3.2. Аналіз грошових потоків підприємства
3.2. Аналіз грошових потоків підприємства
Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття його поточних зобов’язань. Відповідно, відсутність такого мінімально необхідного запасу грошових коштів свідчить про фінансові труднощі підприємства. В той же час надмірна величина грошових коштів свідчить про те, що реально підприємство несе збитки, пов’язані з інфляцією і знеціненням грошей. В зв’язку з цим виникає необхідність оцінити раціональність управління грошовими коштами на підприємстві.
Аналіз грошових потоків пов’язаний із з’ясуванням причин, які вплинули на збільшення (зменшення) припливу грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відпливу. Це можна робити як за довгостроковий період (декілька років), так і за короткостроковий (квартал, рік). Такий аналіз має безперечний інтерес, якщо він буде здійснений за період, що відображає певний етап в діяльності підприємства, наприклад, з моменту створення, випуску нової продукції, закінчення реконструкції тощо.
Аналіз потоків грошових коштів повинен здійснюватись як на основі звітних, так і планових показників (платіжного календаря). При цьому останні виступають одночасно інструментом управління грошовими потоками. Це досягається шляхом контролю за відповідністю їх реального руху до планових показників та прийняттям необхідних коригуючих заходів.
Першим показником виникнення фінансових ускладнень є тенденція скорочення частки грошових коштів в складі оборотних активів підприємства при зростаючому обсязі його поточних зобов’язань. Тому щомісячний аналіз співвідношення грошових коштів і найбільш термінових зобов’язань (термін яких закінчується в поточному місяці) може надати точну інформацію про надлишок (недостачу) грошових коштів на підприємстві.
Іншим методом оцінки достатності грошових коштів є визначення тривалості періоду їх обороту. З цією метою використовується співвідношення:
(3.3)
Тривалість періоду складає 360 днів – при розрахунку значення показника за рік; 90 днів – при розрахунку за квартал; 30 днів – за місяць.
Для розрахунку використовуються внутрішні облікові дані про величину залишків на початок і кінець періоду (наприклад, місяця) на рахунках грошових коштів. З цією метою використовується формула:
(3.4)
де СЗГК – середні залишки грошових коштів, тис. грн.;
ЗГn – залишки на початок n-го місяця, тис. грн.;
n – кількість місяців в періоді.
Для розрахунку величини середнього обороту потрібно використовувати кредитовий оборот за період, що аналізується, по рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті” беручи до уваги, що більшість підприємств здійснюють безготівкові розрахунки зі своїми контрагентами, а видача грошових коштів через касу (наприклад, заробітна плата працівників або оплата господарських витрат) передбачає їх попереднє одержання в банку. Відкриття спеціальних рахунків в банку та їх використання (чекові книжки, акредитиви) за рахунок власних коштів також пов’язане з перерахуванням коштів з поточного рахунку на відповідні спеціальні рахунки. В цих випадках використання для розрахунку величини обороту суми кредитових оборотів по рахунках 30 “Каса”, 311 “Поточні рахунки в банку в національній валюті”, 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті” призвело б до подвійного рахунку і, як наслідок – до значного викривлення показника оборотності грошових коштів на підприємстві. Але якщо на підприємстві значна частина розрахунків проходить через касу і / або формування спеціальних рахунків здійснюється на позиковій основі, тобто суми, що проводяться по кредиту рахунків 30 “Каса”, 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті” не знаходять свого попереднього відображення на рахунку 311 “Поточні рахунки в банку в національній валюті”, вказані витрати грошових коштів повинні бути додані до суми кредитового обороту рахунку 31 “Рахунки в банку”. Для аналізу зміни обороту грошових коштів протягом звітного періоду, з моменту надходження грошей на поточний рахунок до моменту їх вибуття, складається наступна таблиця (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Зміна тривалості обороту грошових коштів підприємства по місяцях
| Місяць | Залишки грошових коштів (за журналом), грн. | Оборот за місяць (за журналом), грн. | Період обороту, дні (гр. 1 х 30) : гр. 2 |
| А | 1 | 2 | 3 |
| Січень Лютий Березень ... Грудень |
|
|
|
Для того, щоб зрозуміти реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити синхронність надходження і витрачання грошових коштів, а також поєднати величину одержаного фінансового результату зі станом грошових коштів на підприємстві, необхідно виділити і проаналізувати всі напрямки надходження (припливу) грошових коштів, а також їх вибуття (відпливу).
Таким чином, складання “Звіту про рух грошових коштів” з відповідними аналітичними висновками фактично і є аналізом руху грошових потоків на підприємстві.
Вказані напрямки руху грошових коштів прийнято розглядати в розрізі наступних основних видів діяльності (див. рис. 3.8).
Як вже зазначалось, аналіз руху грошових коштів проводиться прямим і непрямим методами. Відмінність у використанні прямого та непрямого методів стосується лише розділу операційної діяльності (див. табл. 3.3).
Аналіз грошових коштів прямим методом дозволяє оцінити ліквідність підприємства, оскільки детально розкриває рух грошових
Рис. 3.8. Складові грошових потоків за видами діяльності
коштів на рахунках, що дає можливість робити оперативні висновки відносно достатності коштів для сплати по рахунках поточних зобов’язань, а також про можливість здійснення інвестиційної діяльності.
В той же час цей метод має суттєвий недолік, оскільки він не розкриває взаємозв’язок одержаного фінансового результату і зміни величини грошових коштів на рахунках підприємства. Тому необхідно з’ясувати причину можливих розбіжностей. З цією метою проводиться аналіз руху грошових коштів непрямим методом (див. табл. 3.5).
Аналіз доцільно починати з оцінки тих змін, які відбулися у складі активів та капіталу підприємства. З цією метою складається таблиця 3.4.[1]
Таблиця 3.4
Зміна величини майна підприємства та капіталу за звітний період
(тис. грн.)
| Статті балансу | На початок періоду | На кінець періоду | Відхилення, +/– |
| АКТИВ: Основні активи Запаси Дебіторська заборгованість Поточні фінансові вкладення Грошові кошти та їх еквіваленти Витрати майбутніх періодів ПАСИВ: Статутний капітал Додатковий капітал Резервний капітал Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) Довгострокові зобов’язання Короткострокові кредити банків Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги Поточні зобов’язання за розрахунками: з одержаних авансів з бюджетом з позабюджетних платежів та зі страхування з оплати праці інші розрахунки Доходи майбутніх періодів |
5948,0 967,9 375,5 – 2,0 1,4
5264,4 624,9 160,2
– – 510,3
336,8
130,5 45,9
35,5 87,2 99,1 – |
6042,2 1113,5 614,0 – 7,2 2,3
5297,0 625,7 397,5
– – 420,8
470,5
110,4 112,6
54,4 151,1 112,2 – |
94,2 145,6 238,5 – 5,2 0,9
32,6 27,8 237,3
– – –89,5
133,7
–20,1 66,7
18,9 63,9 13,1 – |
Далі потрібно визначити: як зміни по кожній статті активу і пасиву вплинули на стан грошових коштів підприємства і розміри його чистого прибутку.
Таблиця 3.5
Методика розрахунку руху грошових коштів підприємства непрямим методом
Зрозуміло, що зменшення дебіторської заборгованості призведе до збільшення реального припливу грошових коштів. Це означає, що в даному випадку різниця між значенням дебіторської заборгованості на початок і кінець періоду повинна бути додана до чистого прибутку.
Вплив на чистий прибуток операцій, пов’язаних з придбанням товарно-матеріальних цінностей, характеризується тим, що збільшення залишків, наприклад, по рахунках 20 “Виробничі запаси”, 28 “Товари” тощо занижує реальний відплив коштів (сума збільшення залишку по цих рахунках повинна бути виключена із чистого прибутку); відповідно сума зменшення залишків по вказаних рахунках додається до чистого прибутку.
Операції, що відображаються на пасивних рахунках, мають зворотний механізм впливу на рух грошових коштів. Якщо залишок по рахунках зобов’язань в звітному періоді збільшується, то це означає, що по них було заплачено менше, ніж показано у витратах (собівартість реалізації завищена) і сума збільшення повинна бути додана до чистого прибутку. Якщо сальдо зменшується, відповідно, по рахунках зобов’язань було заплачено більше, ніж вказано в Звіті про фінансові результати, і сума зменшення повинна виключатися з величини чистого прибутку.
Сукупний вплив розглянутих процедур, що коригують величину чистого прибутку, повинен призвести до відображення результату зміни грошових коштів.
Узагальнююча інформація про рух грошових коштів на підприємстві наведена в табл. 3.6 та 3.7[2]. З її допомогою керівництво підприємства може контролювати поточну платоспроможність підприємства, приймати оперативні рішення по її стабілізації, оцінювати можливість здійснення додаткових інвестицій.
Акціонери (інвестори), володіючи інформацією про рух грошових потоків на підприємстві, можуть оцінювати, наскільки стабільним є фінансовий стан підприємства, в яке вони вклали свої кошти, більш обґрунтовано підійти до розробки політики розподілу і використання прибутку.
Таблиця 3.6
Рух грошових коштів на підприємстві (прямий метод)
| Показники | Сума тис. грн. |
| І. Операційна діяльність 1.1. Надходження: чистий дохід від реалізації продукції, робіт, послуг аванси отримані інші 1.2. Платежі по розрахунках з постачальниками аванси видані по розрахунках з бюджетом по розрахунках з позабюджетних платежів та зі страхування по розрахунках з оплати праці інші Разом ІІ. Інвестиційна діяльність 2.1. Надходження: реалізація фінансових інвестицій необоротних активів майнових комплексів 2.2. Платежі Інвестиції 2.3. Разом ІІІ. Фінансова діяльність 3.1.Надходження: власного капіталу позики отримані 3.2. Вибуття: погашення позик сплата дивідендів інші Разом Загальні зміни грошових коштів Грошові кошти на початок періоду Грошові кошти на кінець періоду |
3420,6 150,3 –
–1040,6 –30,0 –1510,2 –80,1 –740,4 –2,3 167,3
– 48,7 –
–89,8 –41,1
– –
–90,5 – –30,5 –121,0 5,2 2,0 7,2 |
Таким чином, на відміну від запропонованих вище підходів до оцінки фінансового стану, аналіз руху грошових коштів дає можливість зробити більш обґрунтовані висновки про те, в якому обсязі та з яких джерел відбулося надходження на підприємство грошових коштів та які основні напрямки їх використання; чи достатньо власних коштів підприємства для здійснення інвестиційної діяльності; чим пояснюються розбіжності величини одержаного прибутку та нарахування грошових коштів тощо.
Таблиця 3.7
Рух грошових коштів (непрямий метод)
| Показники | Сума тис. грн. |
| 1. Рух грошових коштів від операційної діяльності Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування Операції, коригуючі величину прибутку: амортизація необоротних активів зміна забезпечень фінансовий результат від нереалізованих курсових різниць Фінансовий результат від неопераційної діяльності зміни оборотних активів зміни витрат майбутніх періодів зміни поточних зобов’язань зміни доходів майбутніх періодів Витрати на сплату відсотків Сплачені відсотки та податок на прибуток Разом рух грошових коштів від операційної діяльності 2. Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності Надходження: реалізація фінансових інвестицій необоротних активів майнових комплексів Платежі: інвестиції Разом рух грошових коштів від інвестиційної діяльності 3. Рух грошових коштів від фінансової діяльності Надходження: власного капіталу позики отримані Вибуття: погашення позик сплати дивідендів інші Разом рух грошових коштів від фінансової діяльності Загальні зміни грошових коштів Грошові кошти на початок періоду Грошові кошти на кінець періоду |
38,5
88,1 – – –79,1 –384,1 –0,9 276,2 – 10,5 –136,1
167,3
– 48,7 –
–89,8 –41,1
– –
–90,5 – –30,5 –121,0 5,2 2,0 7,2 |
До основних формалізованих методів аналізу грошових потоків включається і розрахунок відповідних коефіцієнтів, серед яких виділяють:
(3.5)
де КДЧГП – коефіцієнт достатності чистого грошового потоку підприємства в періоді, що розглядається;
ОБ – сума виплат основного боргу по довго- і короткострокових кредитах і позиках підприємства;
ΔЗТМ – сума приросту запасів товарно-матеріальних цінностей у складі оборотних активів підприємства;
ДУ – сума дивідендів (процентів), виплачених власникам підприємства (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї тощо).
(3.6)
де КЛГП – коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства в періоді, що розглядається;
ПГП – сума валового позитивного грошового потоку (надходження грошових коштів);
ГАК – сума залишку грошових активів підприємства на кінець періоду, що розглядається;
ГАП – сума залишку грошових активів підприємства на початок періоду, що розглядається;
НГП – сума валового негативного грошового потоку (витрачання грошових коштів).
(3.7)
де КЕГП – коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства в періоді, що розглядається.
(3.8)
де КРЧГП – коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку в періоді, що розглядається;
ДУ – сума дивідендів (процентів), виплачених власникам підприємства (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї тощо);
ΔРІ – сума приросту реальних інвестицій підприємства (у всіх їх формах) в періоді, що розглядається;
ΔФІД – сума приросту довгострокових фінансових інвестицій підприємства в періоді, що розглядається.
За результатами аналізу грошових потоків фінансовий менеджер повинен отримати відповідь на основні питання: звідки надходять грошові кошти, яке значення кожного джерела і на які цілі вони використовуються. Висновки потрібно робити як в цілому по підприємству, так і по кожному виду його діяльності: операційна, фінансова та інвестиційна. На цій підставі робляться висновки про джерела і про забезпечення кожного виду діяльності необхідними грошовими коштами. В результаті приймаються рішення по питанню перевищення надходження грошових коштів над платежами, джерел оплати поточних зобов’язань та інвестиційної діяльності, достатності отримуваного прибутку тощо.