3.2. Групування, його суть, завдання та види
Статистичним групуванням називають розчленування, розподіл одиниць сукупності на класи, групи та підгрупи за суттєвими ознаками. Та ознака, що покладена в основу групування, тобто за якою утворюються групи, має назву групувальної.
У системі статистичних методів дослідження метод групувань займає дуже важливе місце. По-перше, він дозволяє дослідити склад та розподіл одиниць сукупності за певною ознакою. По-друге, на його основі базується використання інших статистичних методів (середніх величин, дисперсійний аналіз тощо).
При використанні методу групувань необхідно дотримуватись трьох основних вимог:
всебічний логічний та економічний аналіз досліджуваних процесів та явищ;
визначення суттєвих ознак;
обгрунтоване визначення числа груп та інтервалів групування.
З допомогою групувань вирішують три типи завдань:
а) виділення соціально-економічних типів явищ та процесів;
б) вивчення складу та структури сукупності, структурних зрушень та закономірностей розподілу;
в) виявлення взаємозв`язку між явищами або показниками, що їх характеризують.
Кожному з названих завдань відповідає окремий вид групування: типологічне, структурне та аналітичне. Крім цього, групування класифікуються за видом групувальної ознаки, а також у залежності від їх числа та співвідношення.
За видом групувальної ознаки групування поділяються на:
групування за атрибутивною ознакою;
групування за дискретною кількісною ознакою;
групування за інтервальною кількісною ознакою;
групування за альтернативною ознакою.
За числом групувальних ознак та співвідношенням між ними групування бувають:
а) прості (групувальна ознака одна);
б) багатомірні (ознак дві та більше, їх вагомість однакова);
в) комбінаційні (ознак дві та більше, вони розглядаються у комбінації);
г) ієрархічні (ознак дві та більше, вони мають стале співвідношення “старшості”). Наприклад, групування підприємств за галузями економіки, а кожної галузі – на підгалузі та окремі виробництва.
Використання того чи іншого виду групування обумовлюється метою дослідження, наявністю первинної інформації, можливістю використання комп'ютерної техніки тощо.