3.2. Система планування створення нової продукції
Планування нової продукції – це процес створення системи взаємопов’язаних планів, що включають комплекс заходів для досягнення інноваційної мети. Склад і зміст цієї системи зумовлюється:
— організаційною структурою підприємства;
— характером продукції, що проектується;
— рівнем кооперації;
— масштабністю та неперервністю ритму інноваційної діяльності.
Взаємопов’язні плани системи можна класифікувати таким чином:
І. За метою:
1. стратегічні;
2. оперативно-тактичні;
ІІ. За періодом планування:
1. довгострокові;
2. сердньострокові;
3. короткострокові;
ІІІ. За рівнем планування:
1. плани організації;
2. плани підрозділів;
3. проекти;
4. цільові програми;
5. плани окремих виконавців;
ІV. Залежно від предмета планування:
1. плани науково-дослідних робіт;
2. плани ДКР;
3. плани дослідницького експериментального виробництва;
V. Залежно від змісту планування:
1. продуктово-тематичні;
2. техніко-економічні;
3. об’ємно-календарні.
1. Стратегічне планування, як правило, орієнтоване на п’ять і більше років. Воно спрямоване на створення міцного фундаменту інноваційної діяльності підприємства.
2. Оперативно-тактичне планування здійснюється для пошуку ефективних шляхів і засобів реалізації прийнятої стратегії. Воно передбачає формування продуктово-тематичного портфеля підприємства:
- розроблення календарних планів;
- складання бізнес-планів для окремих проектів;
- планів забезпечення ресурсами.
3. Оперативно-тактичне планування спрямоване на реалізацію потенціалу підприємства чи організації.
Стратегічне та оперативно-тактичне планування знаходяться в діалектичній взаємодії і доповнюють одне одного при створенні нової продукції.
Продуктово-тематичне планування створення нової продукції полягає у формуванні перспективних напрямів і тематики НДіДКР, підготовці програм оновлення продукції, вдосконалення технології та організації виробництва. На виробничій стадії процесу створення нової продукції передбачається розроблення виробничих програм підприємства та окремих цехів.
Техніко-економічне планування включає розрахунки потреб у матеріальних, трудових і фінансових ресурсах, необхідних для створення нової продукції.
Об’ємно-календарне планування полягає у плануванні обсягу робіт і завантаження підрозділів та виконавців, побудові календарних графіків виконання робіт за окремими проектами, всієї сукупності робіт, завантаження обладнання та виконавців, розподілу робіт за окремими календарними періодами.
Залежно від періоду планування, розрізняють:
— довгострокові (орієнтовані на п’ять і більше років);
— середньострокові (до п’яти років);
— короткострокові плани, що розраховані на термін менший ніж рік.
Ефективність планових рішень зі створення нової продукції забезпечується раціональною орієнтацією процесу планування. Організація планування інновацій передбачає вирішення 3-х питань:
— якими повинні бути склад і характер спеціалізації органів планування;
— як координувати роботи з планування інноваційних процесів;
— як формалізувати процеси планування.
Склад і характер спеціалізації підрозділів із планування створення нової продукції визначається залежно від рівня централізації планування:
— типу системи управління;
— форми організації інновацій.
Розрізняють централізовані і децентралізовані системи планування нової продукції.
Централізована найчастіше реалізується на великих підприємствах зі стабільним профілем діяльності.
При децентралізованій системі планування здійснюється плановими службами та керівниками підрозділів, що спеціалізуються за тематичним принципом чи відповідають за окремі стадії процесу оновлення (науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи, виробництво, постачання, збут).
Залежно від діючої на підприємстві загальної системи управління структура системи планування може бути лінійною, лінійно-функціональною, матричною чи проектною.
При лінійній плановий підрозділ повністю підпорядкований лінійному керівникові.
При лінійно-функціональній у формуванні планових рішень крім лінійних керівників беруть участь відповідні функціональні підрозділи (виробничий, маркетингу та інші).
Матрична структура передбачає, що виділяється керівник проекту створення нової продукції і планування здійснюється закріпленими до виконання проекту працівниками відповідних функціональних підрозділів.