3.2.4. Аналіз функціонування варіантів матеріального стимулювання
3.2.4. Аналіз функціонування варіантів матеріального стимулювання
Розглянемо функціонування всіх чотирьох варіантів матеріального стимулювання на прикладі виробничого підрозділу молочнотоварної ферми (табл. 3.4). Цифрами I, ІІ, ІІІ, IV позначені відповідні варіанти: визначення фонду оплати праці як різниці між вартістю валової продукції, обчисленої за допомогою розрахункових цін, і матеріальними витратами на їх виробництво, розрахованими за єдиними планово-обліковими цінами; оплата праці за розцінками (нормативами) від валового доходу; залишковий метод матеріального стимулювання; оплата праці за комплексними розцінками. Їхнє функціонування проаналізуємо в умовах змін (збільшення — А та зменшення — Б) обсягу виробництва продукції відповідно на 10 %.
Таблиця 3.4
АНАЛІЗ ВПЛИВУ ВАРІАНТІВ
МАТЕРІАЛЬНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ПРИ ГОСПРОЗРАХУНКОВОМУ
ПІДРЯДІ НА РІВЕНЬ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ
№ з/п | Показник | Базова | Варіанти матеріального стимулювання | |||||||
I | ІІ | ІІІ | IV | |||||||
А | Б | А | Б | А | Б | А | Б | |||
1 | Удій молока, ц | 40 | 44 | 36 | 44 | 36 | 44 | 36 | 44 | 36 |
2 | Виробничі витрати, грн | 1000 | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ |
3 | У тому числі: постійні | 200 | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ |
4 | змінні | 800 | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ |
5 | З них: матеріальні | 750 | 750 | 750 | 750 | 750 | 750 | 750 | 750 | 750 |
6 | оплата праці | 250 | ´ | ´ | ´ | ´ | 250 | 250 | 275 | 225 |
7 | Товарна продукція, ц | 36 | ´ | ´ | 39,6 | 32,4 | ´ | ´ | 39,6 | 32,4 |
8 | Ціна центнера, грн |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
реалізаційна | 60 | ´ | ´ | 60 | 60 | ´ | ´ | 60 | 60 | |
9 | розрахункова (п. 2 : п. 1) | 25 | 25 | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ |
10 | Норматив оплати праці від валового доходу [(п. 7 ´ ´ п. 8) – п. 5], грн | 0,177 | ´ | ´ | 0,177 | 0,177 | ´ | ´ | ´ | ´ |
11 | Рівень виробничих витрат [(п. 5 + | 25 | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | 23,3 | 27,1 |
12 | Рівень вартості реалізованої продукції [(п. 7 ´ п. 8) : | 54 | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | 54 | 54 |
13 | Базова комплексна розцінка | 6,25 | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ | ´ |
14 | Оплата праці за кінцевими резуль-татами, грн | ´ | 350 | 150 | 287,8 | 211,3 | 320 | 150 | 313,5 | 170 |
15 | Фактична собівартість продукції (п. 5 + п. 14), грн | ´ | 1100 | 900 | 1037,8 | 961,3 | 1070 | 900 | 1063,5 | 920 |
16 | У % до базового рівня, % | ´ | 110,0 | 90,0 | 103,8 | 96,1 | 107,0 | 90,0 | 106,4 | 92,0 |
У даному випадку сума матеріальних витрат і реалізаційна ціна центнера молока залишаються постійними. Тут ми абстрагуємося від можливих змін цих показників для спрощення схеми функціонування різних варіантів матеріального стимулювання й з’ясування основних принципів їх дії. Хоч такі фактори, як зміни реалізаційної ціни і рівня товарності продукції, особливо у другому та четвертому варіантах, відіграють важливу роль у стимулюванні виробництва і формуванні фонду оплати праці.
З табл. 3.4 видно, що найвищу кінцеву оплату праці і відповід-но собівартість продукції при зростанні її виробництва забезпечує перший варіант матеріального стимулювання, адже вся заощаджена в результаті цього зростання сума матеріальних витрат направлена на оплату праці [(25 грн ´ 44 ц) - 750 грн = 350 грн]. Найнижчими є показники, одержані у другому варіанті, причиною чого стало направлення на оплату праці лише 17,7 %
економії матеріальних засобів [0,177 ´ (60 дол. ´ 44 ц) - 750 грн = = 287,8 грн]. У третьому варіанті (як і в четвертому) на оплату праці направлено 70 % заощаджених коштів. Унаслідок цього оплата праці й собівартість тут нижчі, ніж у першому варіанті: (25 грн ´ 44 ц) - (750 грн + 250 грн) = 100 грн; 100 грн ´ 0,7 = = 70 грн; 70 грн + 250 грн = 320 грн.
І лише четвертий варіант матеріального стимулювання забезпечує найбільш адекватне колективній формі власності й економічно обґрунтоване формування як фонду оплати праці за кінцевими результатами виробництва, так і всієї собівартості. По-перше, він дає можливість (що не забезпечується жодним з інших трьох варіантів) установлювати фактичний фонд оплати праці за вироблену продукцію (44 ц ´ 6,25 грн = 275 грн) і таким чином визначати собівартість продукції з метою виявлення економії чи перевитрат за всіма виробничими витратами, а не тільки за матеріальними. По-друге, з поділом витрат на постійні й змінні забезпечується економічно обґрунтований розрахунок кінцевих результатів роботи підрозділів. Адже зі зростанням виробництва молока не можуть і не повинні збільшуватися суми амортизаційних відрахувань на корівник, машини, обладнання та інші постійні витрати. Ці величини є постійними, не залежать від обсягів виробництва продукції і змінюються при списанні чи придбанні основних засобів та в інших аналогічних випадках.
Оплату праці за кінцевими результатами виробництва у четвертому варіанті визначають так. Сп