3.3. Державне регулювання форм ділового підприємництва

3.3. Державне регулювання форм ділового підприємництва

Для багатоукладної економіки характерним є існування різних форм власності і різноманітних організаційних форм господарювання. Відповідно до закону "Про підприємства в Україні" в нашій державі можуть діяти такі види підприємств:

Індивідуальне підприємство, яке грунтується на особистій власності фізичної особи і функціонує виключно за рахунок її власної праці.

Сімейне підприємство, що створюється і функціонує за рахунок власності сім'ї і праці її членів, які проживають спільно і є громадянами України.

Приватне підприємство, що як і індивідуальне підприємство, засновується на власності окремого громадянина України, але при цьому використовує право найму робочої сили.

Колективне підприємство, яке грунтується на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації. Продукція на такому підприємстві виробляється його трудовим колективом. Водночас для забезпечення окремих ділянок роботи можливий найм робочої сили на контрактній або іншій основі.

Державне підприємство,яке засноване на державній власності, а тому члени трудового колективу такого підприємства не є власниками його майна і продукції, що виробляється. Розрізняють два типи державних підприємств:

а) державне комунальне підприємство, що грунтується на власності
адміністративно-територіальних одиниць (муніципальне підприємство);

б) державне підприємство, що грунтується на загальнодержавній власності.
З подальшим розвитком ринкових відносин і приватизації власності відбувається глибоке структурне розмежування державного сектора на дві групи. До першої групи віднесені підприємства, яким надається статус казенних, до другої — корпоратизовані державні підприємства, в яких не менше ніж 51 % акцій належить державі. Внаслідок цього впроваджується нове поняття — державне акціонерне товариство. Виникають і такі групи корпоратизованих підприємств, в яких державна частка в статутному капіталі буде меншою за 50 %. Управління такими підприємствами відбуватиметься за участю представників державних органів у наглядових радах. Завдяки такій структурній перебудові державного сектора буде розв'язано проблему розмежування бюджету держави і фінансів підприємств, досягатиметься більш швидке залучення останніх до ринку капіталів. Водночас важливо забезпечити їх інтеграцію в системі ринкових відносин, підвищити рівень управління ним.

Спільне підприємство створюється через об'єднання майна різних власників. Засновниками його можуть бути громадяни і юридичні особи України та інших держав. 3 огляду на сказане розрізняють спільні підприємств, засновники яких належать до різних країн, і спільні підприємства, засновники яких є юридичними і фізичними особами України, що об'єднують своє майно з різною формою власності для організації спільної діяльності.

У сільському господарстві України створені і діють підприємства, що мають бути віднесені майже до кожного з названих видів наприклад, фермерські господарства можуть бути заснованими і функціювати як індивідуальні або як сімейні підприємства. Більше того, їм надається право найму робочої сили в періоди найбільшої інтенсивності сільськогосподарських робіт. Слід зазначити, що більшість згаданих організаційних форм господарювання, що зараз набувають поширення в сільському господарстві України вже давно довели свою життєздатність і ефективність.