Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.3. Суб’єкти права власності і їх роль в господарській діяльності

 3.3. Суб’єкти права власності і їх роль в господарській діяльності

 

Відповідно до законодавства суб’єктами права власності в Україні визнаються народ України, громадяни, юридичні особи та держава.

Національне багатство України: земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, основні засоби виробництва у промисловості, будівництві, сільському господарстві, транспорті, зв’язку, житловий фонд, будівлі та споруди, фінансові ресурси, наукові досягнення, створена завдяки зусиллям народу України частка в загальносоюзному багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, національні, культурні та історичні цінності, в тому числі й ті, що знаходяться за її межами, є власністю народу України.

Національне багатство України забезпечує право кожного громадянина на одержання частки з суспільних фондів споживання, на соціальний захист, зокрема, у разі непрацездатності та безробіття, а також право працівника на особисту участь в управлінні народним господарством.

Суб’єктами права власності в Україні можуть бути інші держави, їх юридичні особи, спільні підприємства, міжнародні організації, громадяни інших держав та особи без громадянства.

Майно може належати на праві спільної (часткової або сумісної) власності громадянам, юридичним особам і державам. Допускається об’єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та створення на цій основі змішаних форм власності, в тому числі власності спільних підприємств з участю юридичних осіб і громадян інших держав. Громадяни, юридичні особи та Україна можуть мати у власності майно, розташоване на території інших держав.

Власник має право використовувати належне йому майно для підприємницької діяльності. Результати господарського використання майна (виготовлена продукція, одержані доходи) належать власникові цього майна, якщо інше не встановлено законом або договором.

Власник засобів виробництва та іншого майна має право створити у встановленому законом порядку підприємство, організацію, що є юридичною особою. Юридична особа здійснює право володіння, користування та розпорядження закріпленим за нею майном власника відповідно до свого статуту (положення).

Право власності юридичних осіб характеризується наступними нормами:

юридична особа є єдиним власником належного їй майна. Засновники (учасники) юридичної особи на її майно мають лише зобов’язальні права;

у власності юридичної особи перебуває майно, передане їй як вклади (внески) засновниками (учасниками, членами), а також майно, вироблене і набуте юридичною особою на інших підставах у процесі господарської діяльності;

юридичні особи, як і інші власники, мають право здійснювати відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону і не порушують охоронювані законом інтереси інших осіб;

юридична особа набуває прав і бере на себе зобов’язання через свої органи, що діють відповідно до закону та установчих документів;

в установчих документах визначаються джерела формування майна юридичної особи, порядок розпорядження майном, розподілу прибутків і збитків тощо;

юридичні особи відповідають за своїми зобов’язаннями всім належним їм майном. Засновник (учасник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями засновника (учасника) за винятками передбаченими законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Власник має право на договірній основі використовувати працю громадян. Дуже важливою для розвитку і функціонування господарської діяльності є та обставина, що законодавство зобов’язує власника забезпечити громадянину, праця якого використовується, соціальні, економічні гарантії та права, передбачені законом.

Суб’єкти права власності у відповідності з формами власності характеризуються наявністю у них права власності на певні об’єкти (майно, ресурси, суб’єкти господарювання).

Суб’єктами права приватної власності в Україні є громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства. Громадяни інших держав та особи без громадянства користуються правами і несуть обов’язки щодо належного їм на території України майна нарівні з громадянами України, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Іноземним громадянам та особам без громадянства земельні ділянки у власність не передаються.

Суб’єктами права власності селянських (фермерських) господарств є особи, що ведуть ці господарства.

Суб’єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об’єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

Суб’єктами права колективної власності на землю є колективні сільсько-господарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створе-ні на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України.

Суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Суб’єктами права державної власності на землю виступають:

Верховна Рада України – на землі загальнодержавної власності України;

Верховна Рада Республіки Крим – на землі в межах території республіки, за винятком земель загальнодержавної власності;

обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів – на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Суб’єктами права інтелектуальної власності визнаються громадяни, юридичні особи та держава.