3.4. Державне регулювання створення приватних агроформувань

3.4. Державне регулювання створення приватних агроформувань

У відповідності до закону України "Про підприємства" та Указу Президента України від 3 грудня 1999 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрної економіки" приватне сільськогосподарське підприємство може створюватися його засновником такими способами:

як  окрема  дія,   не  пов'язана  з   колективним  та  іншим  недержавним сільськогосподарським   підприємством   (наприклад,   на   базі   присадибного господарства, придбаних землі і майна, взятих в оренду, одержаних у спадок чи в порядку дарування). Для цього відпрацьовується окремий порядок (процедури, механізми);

у процесі реорганізації будь-якого недержавного  сільськогосподарського підприємства залежно від прийнятих в Україні її форм (злиття, приєднання, поділ, відокремлення,  перетворення).  Суть даного варіанта полягає в тому,  що засновником такого  агроформування  стає  окремий член реформовуваного підприємства, земельний і майновий паї якого становлять його засновницький капітал, що може доповнюватися іншими земельними ділянками, майном, грішми. Члени підприємства, які виявляють бажання співпрацювати з ним, за їх бажанням
можуть вступати з ним в орендні відносини, за яких засновник підприємства стає орендарем, а решта - орендодавцями. Можливі (доцільні) також варіанти, коли в процесі реструктуризації даного підприємства може бути створене два і більше приватних агроформувань.

Серед передумов створення приватного сільськогосподарського підприємства і забезпечення його ефективного виробничого функціонування визначальними слід вважати: переконаність членів колективного чи іншого недержавного сільськогосподарського підприємства в тому, що приватник (власник нового агроформування, його господар) зможе забезпечити їм кращі соціально-економічні умови життя і роботи, ніж вони мають у даному підприємстві; наявність особи, здатної створити таке підприємство і забезпечити його ефективний розвиток; на початковому етапі створення підприємства його засновнику бажано мати морально-психологічну підтримку з боку місцевих органів державної влади.

Економічну відповідальність за розвиток підприємства несе виключно його засновник. Орендодавці ніякої відповідальності за результати роботи підприємства не несуть. Засновник підприємства у випадку економічної невдачі не має права висувати їм будь-які претензії або вдаватися до санкцій. Орендодавці і працюючі за контрактом повинні усвідомлювати, що вони не матимуть права втручатися у виробничу діяльність підприємства, в розпорядження і рішення його власника щодо господарського використання майна.

До засновника приватного агроформування висуваються відповідні вимоги. По-перше, він повинен бути не просто керівник, а лідер - особистість, який володів би всіма необхідними для ефективного господарювання рисами підприємця і вмів діяти на найсучасніших організаційних, правових, управлінських, економічних, соціальних та інших засадах.

По-друге, для умілого створення приватного сільськогосподарського підприємства і забезпечення його ефективного розвитку засновник повинен відповідати щонайменше таким вимогам: бути власником землі і майна, -надбаних раніше або одержаних у своєму ж підприємстві земельних і майнових паїв, які є його засновницьким капіталом.

По-третє, засновник повинен володіти підприємницькими здібностями, вміти жити в злагоді із законом, бути здатним прийняти на себе статус правонаступника, бути високовідповідальною і авторитетною особою.

Однією з найістотніших особливостей приватного сільськогосподарського підприємства є схильність співпрацювати з ним комерційних банківських структур, вітчизняних і зарубіжних інвесторів, які надаватимуть йому кредити, вкладатимуть у нього власний капітал з більшою зацікавленістю, ніж це має місце щодо теперішніх колективних та інших недержавних сільськогосподарських підприємств. У цьому одна з переваг приватних агроформувань.