Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.7. Організаційні об'єднання підприємств

3.7. Організаційні об'єднання підприємств

Законом України "Про підприємства в Україні" передбачена можливість створення різних форм об'єднань підприємств. Підприємства можуть об'єднуватися в асоціації, корпорації, консорціуми, концерни тощо за галузевим і територіальним принципами, зберігаючи при цьому права юридичної особи.

Асоціації — це договірні об'єднання з найбільш м'якими внутрішніми зв'язками. Головною їх функцією є постійна координація господарської діяльності підприємств-учасників без втручання в їхню виробничу чи комерційну діяльність.

Корпорації також є договірними об'єднаннями. Порівняно з асоціаціями вони мають більш жорсткі внутрішні зв'язки. Підприємства-учасники, поєднуючи свої виробничі, комерційні, а за необхідності і наукові інтереси, делегують окремі повноваження об'єднанню, надаючи йому право централізованого регулювання їхньої діяльності у певних межах. Можуть централізуватися такі, наприклад, функції, як збут продукції, матеріально-технічне постачання, ціноутворення, виконання проектних робіт, певна частина маркетингової діяльності та ін.

Консорціуми - це тимчасові статутні об'єднання (які діють на основі установчого договору і статуту) промислового і банківського капіталу для досягнення жильної мети.

Концерни - це статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств.

Законодавством України передбачені такі форми інтеграції підприємств:

Холдинг - об'єднання, яке основане на залежності дочірної компанії від холдингової компанії. Холдингова компанія - це господарчий об'єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших господарських суб'єктів.

Промислово-фінансова група - це об'єднання підприємств, закладів і організацій всіх форм власності, які мають своєю метою одержання прибутку. ПФГ створюються за рішенням уряду України на визначений період і з метою реалізації державних програм. ПФГ не має прав юридичної особи. Всі дії від імені ПФГ здійснює його головне підприємство.

На асоціативних засадах працюють виробничі і науково-виробничі системи. Головна їх функція — запровадження у виробництво передового досвіду і досягнень науки (на госпрозрахункових засадах), підприємства-учасники системи одержують кваліфіковану допомогу з організації високоефективного виробництва окремих видів продукції від головного підприємства цього об'єднання — передового господарства або наукової установи. За результатами діяльності підприємства-учасники переводять на рахунок головного підприємства частку вартості додатково одержаної продукції відповідно до прийнятого в системі нормативу.

В окремих адміністративних районах України функціонують агрокомбінати. За своїми функціями вони займають проміжне становище між корпораціями і концернами. До їх складу входять з правами юридичної особії сільськогосподарські підприємства і підприємства харчової та переробної промисловості, агросервісні і торговельні підприємства. Кожний агрокомбінат створює свій фінансово-розрахунковий центр, який здійснює взаєморозрахунки міг підприємствами, провадить ефективну кредитну політику. Агрокомбінату делеговані (в обумовлених договором межах) функції здійснення єдиної технічної політики, матеріально-технічного постачання, реалізації продукції і деякі інші. На базі агрокомбінату "Рось" Білоцерківського району в лютому 1996 р. створено концерн.

Наприкінці 80-х років в сільському господарстві Україні стала виникати така форма об'єднань, як агроконсорціуми, засновниками яких стали сільськогосподарські підприємства, банки, а в ряді випадків — промислові підприємства різного профілю. Мета створення консорціуму — об'єднання фінансових, матеріальних, а часто і трудових ресурсів для розв'язання певних господарських завдань.

Аграрно-промислово-фінансові групи (АПФГ). Однією з перспективних ринкових інтегрованих структур в оздоровленні економіки підприємств є промислово-фінансові групи, які були започатковані в промисловості, та їх різновид - аграрно-промислово-фінансові групи (АПФГ) в агропромисловому виробництві.

АПФГ - це об'єднання, до складу якого можуть входити сільськогосподарські і промислові підприємства, банки, наукові, проектні та інші установи.

Методологічною основою побудови АПФГ є тісний зв'язок елементів фінансово-кредитного механізму з технологічним процесом виробництва та безпосередній вплив на кінцевий результат. Вона створюється як статутна або договірна організаційна структура шляхом об'єднання сільськогосподарськими, промисловими підприємствами, банками та іншими суб'єктами підприємницької діяльності повністю або частково належного їм майна, фінансових ресурсів, а також передавання права управління виробничою, науковою, фінансовою та комерційною діяльністю з метою управління складними спільними проектами, які потребують значних фінансових ресурсів, спільними фінансами, маркетинговою діяльністю, інформаційними потоками. Вимогам сьогодення найбільше відповідає організація АПФГ у формі акціонерного товариства відкритого типу.

Створення і функціонування в АПК інтегрованих об'єднань за участю фінансового, промислового капіталу та іноземних інвесторів - найкоротший шлях виведення сільського господарства України на рівень найбільш розвинутих в аграрному відношенні країн.

Головна мета створення сучасного інтегрованого об'єднання полягає не тільки у встановленні прямих зв'язків між учасниками, усунення посередницьких ланок, скорочення невиробничих витрат та збільшення прибутку, але й в забезпеченні фінансової сталості його учасників, визначення об'єктивного підходу до розподілу прибутку шляхом конструктивної взаємодії банків з виробничою сферою, особливому режимі кредитування та оподаткування агровиробничої діяльності.

З метою концентрації зовнішніх і внутрішніх інвестицій на тих напрямах розвитку АПК, які б забезпечили найшвидшу віддачу інвестованих коштів та конкурентоспроможність вітчизняної продукції, доцільним є створення АПФГ в експортних підкомплексах АПК (зернопродуктовому, олієпродуктовому, цукробуряковому, плодоовочеконсервному, виноградо-виноробному та ін.) шляхом впровадження сучасних енерго- та ресурсозберігаючих технологій у виробництві, переробці, зберіганні, транспортуванні, упаковці, рекламі, що дозволило б наблизити витрати виробництва на одиницю продукції до підприємств світового рівня, досягти якості, цін та дизайну експортної продукції сільського господарства на рівні світових стандартів.

Прорив експортних галузей АПК України на зовнішні ринки через господарський механізм аграрно-промислово-фінансових груп дозволить підштовхнути розвиток й інших галузей АПК, які мають важливе значення для продовольчої безпеки країни і зменшення відпливу капіталу через імпорт продуктів харчування, збільшення надходжень до бюджету.

Створення АПФГ не може бути адміністративно нав'язано, а ініціатива засновників має грунтуватися на об'єктивних передумовах, які зумовлені потребою підприємств АПК в техніко-технологічному переоснащенні та організації конкурентоспроможного виробництва, пошуком нових ринків збуту, створенням загальної ринкової інфраструктури з обслуговування виробничого процесу, необхідністю суттєвого поліпшення фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств, можливістю синтезувати аграрний, промисловий, фінансовий, торговельний капітали з їх відмінними циклами відтворення та з урахуванням цього перерозподілити кінцевий прибуток.

На сучасному етапі створюються і діють АПФГ, в тому числі і в сільському господарстві, відповідно до Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні" від 21 листопада 1997 р., Положення Кабінету Міністрів України "Про створення (реєстрацію, реорганізацію та ліквідацію) промислово-фінансових груп" від 20 липня 1997 р. № 781, Указу Президента України "Про окремі питання створення промислово-фінансових груп" від 8 липня 1998р. № 754/98 та Генеральної угоди про сумісну діяльність між підприємствами-учасниками і головним підприємством, яка затверджується Кабінет Міністрів України, а також ряду інших законів, постанов та наказів, які безпосередню, або опосередковано регламентують діяльність АПФГ.

Особливість АПФГ, полягає в тому, що вона не є юридичною особою, хоча об'єднує юридичних осіб. Головне підприємство створює координаційний центр, який являє собою одночасно представницький орган і виконує функції менеджменту, маркетингу, веде консолідований облік та звітність, є платником податків по спільній діяльності групи. Особливість взаємовідносин учасників полягає в тому, що в межах групи вони виступають як внутрішні структурні підрозділи однієї юридичної особи.

У такій структурі суттєво змінюються функції банку і зростає привабливість співробітництва з агропромисловою сферою. Створюються реальні можливості для довгострокового кредитування аграрного сектора, яке включає весь комплекс робіт з обслуговування інвестиційної програми - від розробки проекту до його впровадження у виробництво, суттєвого розширення сфери застосування сучасних банківських послуг - клірингових, факторингових розрахунків, лізингових операцій.

Джерела фінансування АПФГ поділяються на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх джерел відносяться: статутний фонд, амортизаційний фонд, прибуток. Зовнішні джерела включають: бюджетні асигнування, фінансові ресурси підприємства, фінансові ресурси населення, іноземні інвестиції, фінансові ресурси фінансово-кредитних установ.

Банк у складі АПФГ може виступати депозитарним, реєстраційним, розрахунково-кліринговим та консультаційним центром, трастовим інститутом. Банк отримує додаткову вигоду від управління капіталом підприємства. Це вигідно і для підприємства, яке передає банку право оперувати своїми активами. Між ним і банком встановлюються тісні економічні взаємозв'язки. Банк може надати виробництву висококваліфіковану допомогу з фінансового менеджменту, для зменшення фінансових ризиків.

Основні організаційні етапи, що передують створенню ПФГ включають:

створення ініціативної групи засновників;

підбір учасників групи, які виявили бажання об”єднатися за регіональним або технологічним принципом з урахованням господарських зв"язків, що склалися між суб"єктами підприємницької діяльності, їх виробничого та фінансового потенціалу, розробка стратегії та обгрунтування мети спільної діяльності на перспективу;

оцінка фінансового стану учасників, конкурентоспроможності продукції, ринків збуту кожного з учасників, загальна фінансова оцінка та економічна доцільність створення;

визначення інтегратора ПФГ - головного підприємства;

розробка механізму  координації  спільної діяльності учасників шляхом впровадження відповідних управлінських структур;

вибір організаційно-правової форми ПФГ;

підготовка основної документації для прийняття КМУ рішення про створення ПФГ та її державна реєстрація.

Питання про створення ПФГ порушує перед Кабінетом Міністрів уповноважена особа (особи) ініціаторів створення ПФГ, яка подає на ім"я Прем”єр-міністра України такі документи:

доручення  ініціаторів  створення  ПФГ  на право уповноваженої  особи представляти в КМУ проект створення;

Генеральну угоду  про  сумісну діяльність  щодо  виробництва кінцевої продукції ПФГ, підписану всіма засновниками;

техніко-економічний проект обгрунтування створення ПФГ;

висновки Міністерства аграрної політики України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Мінекономіки України щодо доцільності створення, стосовно ТЕО та Генеральної угоди;

документ про перерахування до Держбюджету України Державного мита в розмірі тисячі установленого чинним законодавством неоподатковуваного мініму доходів на місяць.

У випадку прийняття Кабінетом Міністрів України позитивного рішення про створення, воно затверджується постановою КМУ про створення з одночасним затвердженням: Генеральної угоди про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції; назви ПФГ; головного підприємства ПФГ; президента ПФГ; вичерпного переліку учасників ПФГ; вичерпного переліку найменувань кінцевої продукції ПФГ; інших умов відповідно до повноважень КМУ у межах чинного законодавства.

Об'єднання підприємств, зареєстровані згідно із законом "Про промислово-фінансові групи в Україні", наділяються такими пільгами: підприємства-учасники звільняються від сплати експортно-імпортного мита і митних зборів на проміжну продукцію, для банків-учасників знімаються обмеження щодо їх внесків до статутних фондів інших підприємств у частині інвестування коштів у розробку або розвиток і модернізацію виробництва проміжної та кінцевої продукції АПФГ; банкам-учасникам дозволяється проводити клірингові заліки заборгованості платежів за проміжну продукцію між головним підприємством та учасниками і між учасниками.