3.8. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
3.8. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
В умовах становлення фінансового ринку в Україні, реструктуризації банківської системи, комерційні банки повинні здійснювати зважену реалістичну стратегію подальшого розвитку, адаптованого до вимог ринку. Вибір оптимального шляху формування ресурсної бази, який враховуватиме адекватну економічну ситуацію і сприятиме надійному розв’язанню дилеми «прибутковість-ліквідність», є одним з основних завдань комерційного банку.
Для оцінювання ефективності та повноти використання банком своїх зобов’язань застосовуються такі показники:
ступінь використання платних пасивів;
ступінь використання сукупних зобов’язань.
Аналіз наведених показників здійснюється у динаміці, а також порівнюючи фактичні показники з їх нормативними значеннями. Для розрахунку впливу факторів на показники ефективності використання зобов’язань банку використовується спосіб ланцюгових підстановок.
Ступінь використання платних пасивів банку визначається за такою формулою:
.
Як показує практика, норматив використання платних пасивів має становити не менше 90 %.
Для оптимальної діяльності комерційного банку необхідне ефективне використання не тільки платних ресурсів, а й усіх сукупних зобов’язань. Ефективність використання сукупних зобов’язань визначають за такою формулою:
.
Вважається, що банк ефективно використовує в господарському обороті сукупні зобов’язання, якщо наведений показник буде не менше 75—80 %.
Відносна вартість (витратність) ресурсів визначається у відсотках і розраховується за формулою:
.
Аналіз зазначених показників буде доцільним у тих випадках, коли сума наданих міжбанківських кредитів буде меншою суми отриманих міжбанківських кредитів.
Розглянемо методику аналізу ефективності та повноти викори-
стання ресурсної бази банку на конкретному прикладі (табл. 3.15).
Таблиця 3.15
Аналіз ефективності та повноти
використання ресурсної бази
| Показники | 2001 р. | 2002 р. | Відхилення |
| 1. Дохідні активи | 303 647 | 427 881 | +124 234 |
| 2. Платні пасиви | 350 830 | 543 758 | +192 928 |
| 3. Сукупні зобов’язання | 376 925 | 580 195 | +203 270 |
| 4. Коефіцієнт використання платних пасивів | 0,87 | 0,79 | –0,08 |
| 5. Коефіцієнт використання зобов’язань | 0,81 | 0,74 | 0,07 |
За даними табл. 3.15 видно, що, незважаючи на розширення ресурсної бази банку в 2002 р. порівняно з 2001 р. на 203 270 тис. грн, ресурси не були ефективно використані. Так, якщо коефіцієнт використання платних пасивів в 2001 р. становив 0,87, то в 2002 р. він був 0,79, тобто зменшився на 8 %. Це ж стосується і ступеня використання всіх зобов’язань — 0,81 в 2001 р. і 0,74 в 2002 р. Такі значення значно нижчі, ніж загальноприйняті критерії. Це означає, що банку необхідно звернути увагу на доцільність додаткового залучення ресурсів за умови недостатньо повного та ефективного їх розміщення.
Оптимізація ресурсної бази банку повинна здійснюватись за допомогою прийомів лінійного програмування. Причому за основу оптимізації повинні братися два такі критерії: витратність та стабільність ресурсів.
Оптимальною буде така структура ресурсів, коли за наявних умов забезпечуватиметься максимальна стабільність ресурсної бази за її мінімальної відносної вартості.
У процесі формування оптимальної ресурсної бази банку насамперед необхідно визначити пріоритети окремих видів ресурсів, для чого здійснюється структурний аналіз ресурсної бази банку.
Ефективність оптимізації забезпечуватиметься тільки за умови врахування всіх наявних обмежень на ресурси та можливостей їх залучення.
