Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.9. Державне регулювання кооперативної діяльності

3.9. Державне регулювання кооперативної діяльності

У відповідності із Законом України "Про сільськогосподарську кооперації" сільськогосподарський кооператив - це добровільне об'єднання фізичних і юридичних осіб у іншу юридичну особу на засадах членства, об'єднання пайових внесків, участі у спільній сільськогосподарській виробничій діяльності та обслуговуванні переважно членів кооперативу.

При обгрунтуванні розвитку кооперативної діяльності необхідно дати визначення окремим термінам.

Член кооперативу — це фізична або юридична особа, яка зробила вступний і пайовий внески в розмірах, визначених статутом кооперативу, визнає принципи і цілі кооперативу, дотримується вимог його статуту і користується правом ухвального голосу в кооперативі.

Асоційований член кооперативу —це фізична чи юридична особа, що зробила пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі.

Вступний внесок — це внесок фізичної або юридичної особи в грошовій формі понад пай при вступі в кооператив для організаційного забезпечення його діяльності в розмірах, встановлених статутом. Вступний внесок зараховується в неподільний фонд і у разі виходу з кооперативу не повертається.

Пай — це майновий внесок члена кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей майнових прав, а також земельної ділянки.

Додатковий пай — це внесок члена кооперативу понад обов'язковий пай, який передається ним за власним бажанням до пайового фонду.

Кооперативні виплати — це частина доходу кооперативу, який розподіляється між його членами пропорційно їх участі у накопиченні цього доходу.

Розрізняють виробничий і обслуговуючий сільськогосподарський кооператив.

Сільськогосподарський виробничий кооператив — це підприємство, створене для спільного виробництва продукції сільського господарства, з обов'язковою трудовою участю в його діяльності.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив — це підприємство, створене для здійснення обслуговування переважно членів кооперативу на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва.

Сільськогосподарські кооперативи поділяються на: заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні і багатофункціональні.

Заготівельно-збутові кооперативи здійснюють заготівлю, зберігання, перепродаж обробку, продаж продукції, надають маркетингові послуги тощо.

Постачальницькі кооперативи створюються з метою закупівлі та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виробництва сільськогосгодарської продукції та продуктів її переробки, виготовлення сировини, матеріалів та постачання їх сільськогосподарським товаровиробникам.

Сервісні кооперативи здійснюють технологічні, транспортні, меліоративні, ремонтні, будівельні, еколого-відновні роботи, здійснюють ветеринарне обслуговування тварин і племінну роботу, займаються телефонізацією, газифікацією, електрифікацією в сільській місцевості, надають медичні, побутові, санаторно-курортні, науково - консультаційні послуги, послуги з ведення бухгалтерського обліку, аудиту та інше.

У     разі     поєднання     кількох     видів     діяльності     утворюються багатофункціональні кооперативи.

Кооперативи можуть на добровільних засадах утворювати об'єднання, які в свою чергу можуть утворювати об'єднання вищого рівня за галузевими чи територіальними ознаками.

Об'єднання (асоціація, спілка) сільськогосподарських кооперативів (далі - об'єднання) — це формування, засноване кооперативами на засадах членства і добровільності для спільного здійснення будь-якої не забороненої законодавством діяльності, пов'язаної із сільськогосподарським виробництвом і захистом економічних інтересів кооперативів, поданням їм інформаційної, консультативно-методичної та іншої допомоги.

Кооперативи та їх об'єднання мають право виступати засновниками різних видів підприємств, мати представництва в інших регіонах України та за її межами.

Виробничі кооперативи можуть створюватися на базі колективних господарств або їх структурних підрозділів. Свій статус підприємства особливого типу вони повинні закріпити актом державної реєстрації.

З економічної точки зору колективні господарства або їх виробничі підрозділи для отримання статусу кооперативу повинні мати такі риси:

1. Кожний член організації одночасно повинен бути її власником. Приватна власність, індивідуальна або корпоративна має розглядатися як базис первинної виробничої структури для того, щоб гарантувати свободу особистою економічного вибору.

2.Член організації повинен робити внесок у виробництво своєю працею, майном та інвестиціями, а також брати на себе відповідальність за збитки, мати право на отримання частини прибутку.

3.Члени первинних (виробничих) підприємств повинні обирати свою раду, (правління). Усі обрані члени правління повинні бути членами-власниками підприємства. Рада наймає за контрактом директора (управляючого), який не є членом-власником підприємства.

4.Виробниче підприємство повинно розраховуватися за ринковими цінами із своїми партнерами, включаючи виробничі і обслуговуючі підрозділи цього ж колективного господарства. Це надасть гарантії свободи вибору каналів реалізації постачальників і участі в різних економічних асоціаціях.

5.Виробниче підприємство повинно головним чином орієнтуватися на використання фінансових коштів своїх членів, власних або позичених, і стимулювати капіталовкладення.

Таким чином, колективне підприємство або його структурний підрозділ може перетворитися в асоціацію незалежних власників, що об'єднують свої зусилля для отримання взаємної вигоди на основі використання і контролю своєї організації. Саме такий тип економічної організації називається кооперативом.

Реструктуризація на виробничому рівні із створенням первинних кооперативів може забезпечити збереження переваг великомасштабного виробництва і дозволить використовувати стимули приватизованого сільського

господарства.

Наступний крок для поширення кооперативної ініціативи може відбуватися на рівні кооперативних товариств та асоціацій. Відмінність цих організацій буде полягати в тому, що вони не будуть брати безпосередньої участі у сільськогосподарському виробництві, а створюватимуться для здійснення вертикальних інтеграційних процесів.

Можливі два типи таких кооперативних організацій. Перший тип, кооперативні товариства (асоціації фермерського типу) — це абсолютно нові для нашої країни організації, схожі за своєю структурою, функціями і методами бізнесу до тих, що існують в країнах з ринковою економікою. Їх члени — приватні товаровиробники (фізичні або юридичні особи) Ці підприємства не мають організаційних зв'язків з колишньою організаційної структурою сільського господарства, але можуть обслуговувати усіх бажаючих, хто відповідає вимогам до їх членів.

Інший тип кооперативних товариств (асоціацій) може бути специфічним для України, оскільки він замінить існуючу систему колективних господарств, максимально зберігаючи переваги великомасштабного виробництва, виробничу і соціальну інфраструктури, кадри. Але колективні господарства повинні принципово змінити свою організаційну філософію, відносини власності систему управління фінансування і розподілу доходів.

Реорганізоване колективне господарство по суті справи вже не буде підприємством колективного господарювання, а перетвориться в кооперативну асоціацію своїх первинних підрозділів — юридичних осіб, функції якої будуть полягати в реалізації продукції, організації матеріально-технічного постачання, наданні інших послуг, в тому числі консалтингових. До цієї асоціації могли б приєднатися і фермерські селянські господарства для отримання зазначених послуг. Відкритість кооперативної асоціації як для юридичних, так і для фізичних осіб стане принциповою відмінністю нового типу підприємств.