4.1. Міжнародне публічне право і міжнародне приватне право, їх значення для міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля, як і будь-який інший вид людської діяль­ності, не може здійснюватися у правовому вакуумі. На сучасному етапі вона відбувається у межах досить чітко визначеного правово­го поля.

Протягом періоду після Другої світової війни правова база між­народної торгівлі була створена значною мірою завдяки тривалим переговорам у рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Відбу­лося вісім раундів переговорів ГАТТ, наведемо місто, країну і рік їх проведення:

•  Женева (Швейцарія), 1947 р.;

•  Аннесі (Франція), 1949 р.;

•  Торкі (Великобританія), 1950 р.;

•  Женева (Швейцарія), 1956 р.;

•  Женева (Швейцарія), 1960-1961 рр.;

•  Женева (Швейцарія), 1964-1967 рр.;

•  Токіо (Японія) (реально відбувався в Женеві), 1973-1979 рр.;

•  Пунта-дель-Есте (Уругвай) — Женева (Швейцарія) — Маракеш
(Марокко), 1986-1994 рр.

У літературі можна зустріти і дещо іншу інформацію. Зокрема, у словнику "Международная торговля. Терминологический словарь" (1997 р., с. 140-141) третій раунд ГАТТ називають Токійським, строк його проведення — 1950-1951 рр.; початком четвертого раунду вказують 1955 р.; п'ятий раунд (1960-1962 рр.) іменують Діллонським (на честь державного секретаря США); шостий — раундом Кеннеді (на честь президента США) тощо.

Міжнародну торгівлю можна розглядати як у контексті міжна­родного публічного права, так і у рамках міжнародного приватного права. З огляду на це варто нагадати, що суб'єктами міжнародного публічного права є держави, міждержавні організації, нації, що бо­рються за своє визволення, та державоподібні утворення. Вони мо­жуть вступати у дво- або багатосторонні відносини з різних аспектів міжнародної торгівлі. Відносини міжнародного публічного права — це відносини політичні, відносини суверенів.

Основними суб'єктами міжнародного приватного права є фізич­ні та юридичні особи різної державної належності. Це право регу­лює цивільно-правові відносини, ускладнені іноземним елементом. Щоправда, трапляються випадки, коли і держава вступає у цивіль­но-правові відносини з фізичними та/або юридичними особами ін­ших держав.

Міжнародне економічне право є підгалуззю міжнародного пуб­лічного права. Оскільки міжнародна торгівля є поняттям вужчим, ніж міжнародні економічні відносини, то й міжнародне торговельне право, з точки зору міжнародного публічного права, охоплює вужче коло правовідносин, ніж міжнародне економічне право.

Отже, якщо уявити собі стандартний підручник з міжнародного пуб­лічного права (нині віддають перевагу його скороченій назві — "міжна­родне право"), то міжнародне економічне право буде у ньому розділом, а міжнародне торговельне право — параграфом у цьому розділі.

Часто суб'єкти міжнародного економічного права укладають між собою угоди із зовнішньоекономічних (зокрема, зовнішньоторго­вельних) аспектів, щоб обумовленим в угодах механізмом могли ко­ристуватися фізичні та юридичні особи, на які поширюється юрис­дикція відповідних держав.

До таких міжнародно-правових актів, зокрема, належать:

•  Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу
товарів, укладена у Нью-Йорку 14 червня 1974 р.;

•  Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів,
укладена у Відні у 1980 р.;

•  Конвенція про право, що застосовується до договорів міжнарод­
ної купівлі-продажу товарів, укладена у Гаазі у 1985 р.

Існують численні акти у сфері міжнародних перевезень, розрахун­ків, арбітражного вирішення спорів тощо.

У підручниках з міжнародного приватного права вміщено розділ, який може мати одну з назв — "Зовнішньоекономічна діяльність", "Договір зовнішньоекономічної діяльності" тощо. Отже, міжнарод­не торговельне (комерційне) право можна вважати і підгалуззю між­народного приватного права. Тобто, щоб визначити, в яких випад­ках міжнародне торговельне право слід асоціювати з міжнародним публічним правом, а в яких — з міжнародним приватним правом, необхідно встановити, які саме суб'єкти беруть участь у відповідних правовідносинах.

Вітчизняні студенти, зокрема економічних спеціальностей, вивча­ють правове забезпечення міжнародної торгівлі у межах дисципліни "Господарське право". Навколо проблеми відокремлення господар­ського (комерційного) права від цивільного права серед фахівців усе ще триває дискусія, але слід констатувати, що зазначене відокрем­лення стало реальним фактом.

В "Oxford Paperback Encyclopedia " (1998 р., с. 337) так пояснюєть­ся комерційне право: "Комерційне право в системах загального пра­ва (common law systems) є законодавством про бізнес, що включає торговельне право (mercantile law), корпораційне право (company law), конкурентне право (competition law), неплатоспроможність (insolvency), інтелектуальну власність (intellectual property) і патенти (patents). Комерційне право не є окремою галуззю права (separate branch of law) у системах загального права, але у системах цивільного пра­ва (civil law systems) воно часто є відмінною галуззю права (distinct body of law), кодифікованою у комерційному кодексі, який містить де­фініції та застосовується до спеціальних угод (specified transactions)".­­

Зокрема, створений у 2002 р. для студентів МАУП автором цих рядків навчальний курс дисципліни "Міжнародне торговельне пра­во" охоплює такі теми:

•  поняття міжнародного торговельного права та його джерела;

•  суб'єкти міжнародного торговельного права;

•  об'єкти міжнародного торговельного обороту;

•  загальна характеристика міжнародних торговельних угод;

•  міжнародна купівля та продаж товарів;

•  міжнародне торговельне посередництво і представництво;

•  міжнародні розрахунки;

•  банківська гарантія у міжнародній торгівлі;

•  міжнародний факторинг;

•  міжнародний фінансовий лізинг;

•  підряд у міжнародному торговельному обороті;

•  міжнародне перевезення товарів і міжнародна експедиція;

•  міжнародна передача технологій;

•  міжнародна франшиза;

•  міжнародні інвестиції;

•  міжнародний комерційний арбітраж.

Отже, наведений вище перелік тем дасть читачеві належне уявлення про коло правовідносин, які охоплює міжнародне торговельне право у контексті міжнародного приватного права.

Без правового регулювання міжнародна торгівля не існувала б як така. Міжнародне торговельне право у його публічно-правовому ас­пекті постійно вдосконалюється, а сфера його застосування розши­рюється.

В Україні вже є навчально-методична література з міжнародного економічного права і міжнародного приватного права. На жаль, по­ки що відсутній підручник або посібник з міжнародного торговель­ного права, але певну інформацію можна знайти у підручниках з міжнародного приватного права (зокрема, з тем "Міжнародні пере­везення пасажирів і вантажів", "Міжнародні розрахунки", "Цивіль­но-процесуальні права іноземців", "Міжнародний комерційний ар­бітраж" тощо).

Далі зупинимося на матеріалі, що залишався невідомим або мало відомим вітчизняному читачеві. Мова піде про міжнародні угоди, укладені у рамках Світової організації торгівлі. За наведеною вище класифікацією ці угоди належать до міжнародного економічного права, яке є підгалуззю міжнародного публічного права.