Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.1. Поняття та структура валютного ринку

   Валютний ринок -   це сукупність економічних та організа­ційних форм, що пов'язані з купівлею або продажем валют   різних країн. До валютного ринку як системи входить підсис­тема валютного механізму і валютних відносин. Під першою   маються на увазі правові норми й інститути, що репрезентують   Ці норми на національному та міжнародному рівнях. До другої   входять щоденні зв'язки, в які вступають фізичні та юридичні   особи з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредит­них та інших грошових операцій, що спрямовані на придбання   або продаж іноземної валюти.

У системі валютного ринку можна виділити:

-  міжнародний валютний ринок;

-   національний валютний ринок.

Перший складається з системи тісно пов'язаних швидко­діючими канальними чи супутниковими комунікаціями регіо­нальних ринків. Сьогодні існують такі регіональні ринки: Європейський — із центрами в Лондоні, Цюріху, Франкфурті; Азіатський - із центрами в Токіо, Гонконгу, Сінгапурі; Аме­риканський - із центрами в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Ан­джелесі. На регіональних валютних ринках здійснюється тор­гівля вільно конвертованими валютами та валютами місцевих національних ринків. Регіональні валютні ринки за характе­ром операцій не відрізняються один від одного, національні - відрізняються за ступенем конвертованості національної валюти, за обсягом зовнішньоторговельних та валютно-об­мінних операцій, за ступенем інтегрованості в світове співто­вариство, рівнем стійкості й відкритості економіки, рівнем розвитку комунікацій та ступенем регулювання державою ва­лютних операцій.

 
ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ КАТЕГОРІЇ ВАЛЮТНОГО РИНКУ

Функціонування валютного ринку пов'язане з використан­ням деяких економічних категорій та понять.

Валютний курс - співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для об­міну валют при здійсненні валютних та інших еконо­мічних операцій.

Валютний курс виконує низку важливих економічних функцій. З його допомогою долається національна обмеженість грошової одиниці певної країни. Локальна її цінність перетворюється в міжнародну. Відповідно до цього валютний курс ви­ступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин, утворення цілісної світової системи грошей.

На основі валютного курсу зіставляються цінові структури окремих країн, розвиток їхніх продуктивних сил, темпів економічного зростання, а також торговельного і платіжного балансів.

Зниження курсу національної грошової одиниці (де­вальвація) сприяє подорожчанню імпорту й зростанню експор­ту, і навпаки - зростання курсу (ревальвація) призводить до здешевлення імпорту і падіння експорту. Валютний курс є струк­турною ланкою механізму реалізації міжнародної вартості това­рів та послуг, адже через механізм валютних курсів відбувається перерозподіл національного продукту між країнами, які здійсню­ють зовнішньоекономічні зв'язки.

      Котирування це встановлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалася, і за­конодавчими нормами.

У світовій практиці існує два методи котирування:

/. Пряме котирування, коли одиниця іноземної валюти прирівнюється до певної кількості національної валюти.

Наприклад, в Україні 1 долар США прирівнюється до певної кількості гривень, або у США 1 англійський фунт стерлінгів прирівнюється до певної кількості доларів чи центів. Таке ко­тирування нині застосовується в більшості країн світу.

2. Побічне котирування, коли одиниця національної валю­ти прирівнюється до певної кількості іноземної валюти. Така си­стема застосовується в небагатьох країнах.

Конвертованість – це здатність валюти обмінюватися на інші валюти.

Це дуже важлива характеристика валюти. За ступенем кон­вертованості валюта поділяється на такі типи:

-  вільно конвертована;

-  частково конвертована;

-  неконвертована;

-  клірингова.

Вільно конвертована валюта (ВКВ) - валюта, що вільно та без обмежень обмінюється на валюти інших країн і застосо­вується у всіх видах міжнародного обігу. В наш час лише деякі Держави мають вільно конвертовану валюту: Австрія, Велико­британія, Данія, Канада, Нідерланди, Нова Зеландія, Сінгапур, Німеччина, Японія, Сполучені Штати Америки та інші. Вільна конвертованість у першу чергу свідчить про стійкість економі­ки країни, можливості її економічного зростання і, як наслідок, довіру до її національної валюти з боку іноземних партнерів. Деякі вільно конвертовані валюти є резервними валютами.

Резервними називають валюти, які переважно використову­ються для міжнародних розрахунків і зберігаються Централь­ними банками інших країн. До них відносять долар СІІІА. фунт стерлінгів, швейцарський франк, японську ієну, євро. Ці п'ять валют становлять практично 100 % світових валют­них резервів. Наявність резервної валюти створює додаткові вигоди країні-емітенту, даючи змогу протягом тривалого тер­міну мати від'ємне сальдо в торговому і платіжному балансах без загрози національній економіці, бо така валюта не пред'­являється до оплати у вигляді вимоги на поставку товарів чи інших активів, а залишається в інших країнах у вигляді резервів.

Частково конвертована валюта обмінюється на обмежену кількість іноземних валют, у міжнародних розрахунках за­стосовується з обмеженнями. Наявність обмежень зумовлюєть­ся нестабільністю економічного стану країни і незбалансованістю платіжного балансу. Обмеження вводяться урядом або Центральним банком. Вони полягають у регламентації опе­рацій із валютою та валютними цінностями. Більшість країн світу, в тому числі й Україна, має частково конвертовану валюту.

Неконвертована (замкнена) валюта не обмінюється на інші іноземні валюти і застосовується лише на території країни. Неконвертованими є ті валюти, на які накладаються обме­ження щодо ввезення, вивезення, купівлі, продажу і до яких застосовуються різноманітні заходи валютного регулювання.

Клірингова валюта — розрахункові валютні одиниці, які існу­ють лише як розрахункові гроші у вигляді бухгалтерських за­писів банківських операцій за взаємними поставками товарів та наданням послуг між країнами-учасницями клірингових розрахунків.

 Законодавчі та нормативні акти, пов'язані з валютним ре­гулюванням, передбачають, що всі розрахунки в іноземній валюті здійснюються через уповноважені банки, тобто банки, що мають ліцензії Центрального банку на проведення валют­них операцій.

Таким чином, валютний ринок - один із найважливі­ших сегментів фінансового ринку. Ступінь його розвитку безпосередньо впливає на стан та розвиток економіки. Операції, які проводяться на валютному ринку, тісно по­в'язані з комплексом операцій і станом грошового ринку в країні, з ринком капіталів.