Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.1. Суть і зміст маркетингової програми сільськогосподарського підприємства

4.1. Суть і зміст маркетингової програми сільськогосподарського підприємства

У сучасних умовах у центрі менеджменту перебуває орієнтування всього підприємства на ринок збуту. Це чітко було сформульовано ще в 1952 р. на фірмі «Дженерал електрик»: «Маркетингова концепція ставить відповідальних за маркетинг на по­чаток, а не в кінці процесу виробництва та інтегрує маркетинг у всі сфери фірми. Тому маркетинг своїми дослідженнями та звітами констатує, визначає інженерові-розробникові, відділу дизайну та виробництву, чого потребує споживач від кожного виробу, яку за це він хоче дати ціну, і де та як виникає потреба. Маркетинг зумовлює планування виробу, планування виробництва та складування (складські запаси), а також продаж, збут і сервіс виробу» [153, с. 14].

Перш ніж планувати виробництво, слід за допомогою спеці-
альних методів дослідження визначити, на які товари є попит; забезпечити виробництво необхідними ресурсами для задоволення цього попиту; найкращим чином запропонувати товар, своєчасно довівши його до споживача; отримати максимально можливий прибуток. Таким чином, маркетинг — це комплексна система управління ринком (підприємствами), основними елементами якої є:

товар;

ціна;

місцезнаходження товару;

стимулювання попиту.

У процесі дослідження кожен із цих елементів аналізують і щодо кожного з них розробляють відповідну стратегію і тактику.

Звідси випливає формулювання маркетингового планування як управлінського процесу та підтримування відповідності між маркетинговими цілями підприємства та його потенційними маркетинговими можливостями і ресурсами. Основна мета маркетингового планування — побудувати діяльність підприємства таким чином, щоб органічно і найефективніше поєднати виробництво, задоволення потреб споживачів, прибуток та розвиток підприємства.

Залежно від тривалості періоду, на який складають плани мар­кетингу, розрізняють:

— маркетингове стратегічне планування як процес створення і практичної реалізації генеральної програми дій підприємства. Його мета — ефективне розміщення ресурсів для досягнення цільового ринку. Найвідомішими маркетинговими стратегіями є такі:

1. «Ціна — кількість», що орієнтує на помірні ціни та значні обсяги збуту, виробництво та збут великої кількості стандартизованої (масової) продукції на широкому ринку (недиференційований маркетинг) за рахунок використання добре опрацьованих технологій, які дозволяють знижувати витрати та ціни. Цей вид стратегії застосовують більшість підприємств у сільському господарстві, яке характеризується стабільністю асортименту продукції, що не змінюється сторіччями (пшениця, жито, молоко, м’ясо, яйця тощо).

2. «Стратегія переваг», яка передбачає створення стабільної переваги над конкурентами через можливості зміни технологій виробництва, розвиток сервісу та логістики, що дозволяє вести нецінову конкуренцію за рахунок товарів, які «помітні» на ринку завдяки своїм унікальним характеристикам (диференційований маркетинг). Такі переваги отримають ті українські сільськогосподарські підприємства, які освоять виробництво м’якозернових і твердих сортів пшениці, сої, рапсу, м’яса великої рогатої худоби м’ясних порід тощо.

Крім двох основних, існує кілька модифікацій і перехідних форм маркетингових стратегій [46, с. 96—98]:

— тактичне планування маркетингу як ядра реалізації стратегічних планів. До нього належить планування фінансування та інвестицій, закупівель, збуту, персоналу та результатів, які має отримати підприємство протягом наступних 2—5 років. Тактичні плани маркетингу найбільше застосовуються у бізнес-плануванні як складова частина цих планів (підрозд. 17.3);

— оперативне (річне) планування маркетингу як конкретизація планових маркетингових дій. Цикл річного планування починається з детального дослідження споживачів і закінчується через 48 тижнів (за 10 тижнів до початку планового року) затвер­дженням керівником.

Зміст і послідовність розробки маркетингової програми підприємства подано на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Зміст і послідовність розробки маркетингової
програми підприємства

Досвід господарювання в ринкових умовах показує, що маркетинговою діяльністю слід займатися всім підприємствам, незалежно від їхніх розмірів і форм власності. Ще в 1954 р. П. Друкер наголошував: «Маркетинг є настільки основоположним, що не може розглядатися як окрема функція… Ідеться про розгляд усієї діяльності підприємства з перспективою його кінцевого результату, що означає — з погляду споживача. Тому компетенція та відповідальність за маркетинг мають проникнути в усі сфери підприємства» [55, с. 38].

Особливості маркетингової діяльності на сільськогосподарських підприємствах пов’язані передусім з великою диференціацією їхніх розмірів (площа сільськогосподарських угідь, обсяги капіталу, чисельність працівників і т. д.), а також зі спеціалізацією підприємств. Так, великі аграрні та агропромислові підприємства створюють відділи маркетингу. Наприклад, держплемптахофабрика ім. Фрунзе Сакського району Автономної Республіки Крим, що є одним з основних постачальників племінної продукції (яєць і добових курчат) білих яєчних кросів птахогосподарствам Украї­ни, має 3064 га сільськогосподарських угідь, на ній зайнято 607 працівників. Вона реалізувала у 2002 р. продукції на 10,0 млн грн, у т. ч. продукції птахівництва — на 8,0 млн грн, молочного скотарства — 0,7 млн грн, продукції рослинництва — 0,5 млн грн і одержала 0,93 млн грн прибутку, рентабельність становила 10,2 %. У 1998 р. на підприємстві було створено відділ маркетингу в складі трьох осіб:

начальник відділу — зам. директора з маркетингу;

головний ветлікар — менеджер, що відповідає за реалізацію племінної продукції. До його функцій належить і функція супроводжування товару, в даному разі надання консультацій птахо-
господарствам, що придбали продукцію держплемптахофабрики ім. Фрунзе;

менеджер з реалізації іншої продукції підприємства (рослинницької і тваринницької).

Середні за розмірами аграрні підприємства (а таких більшість) обов’язки з маркетингу розподіляють між спеціалістами підприємства з можливим виділенням спеціального працівника з маркетингу. У фермерських і особистих господарствах населення ці обов’язки виконує власник господарства.

На особливу увагу заслуговує останній варіант. Відповідальність господаря-власника змушує фермерів детально проробляти маркетинг-плани своїх господарств. Наприклад, фермер Володимир Мартиненко із с. Сущан Кагарлицького району Київської області, котрий займається свинарством, детально обґрунтовує асортимент продукції галузі, канали, строки, умови і ціни її реалізації (табл. 4.1). При цьому враховуються підвищення (на маленьких поросят — ранньою весною, на сало — влітку, на м’ясо — у період різдвяних і великодніх свят) або зниження (на м’ясо — влітку і в період довгих постів — листопад—грудень та березень—квітень) попиту і відповідно цін на певні види продукції в певні періоди року.

Таблиця 4.1

Маркетинг-план фермерського господарства
Володимира Мартиненка

Асортимент
продукції

Характеристика
продукції

Строки
реалізації

Канали
реалізації

Ціна, грн
за одиницю

Поросята, голів

Вік 6 тижнів,
вага 8—10 кг

Лютий—
квітень

Сільські ринки

240—280
за пару

Сало, м’ясо

Сальний тип
відгодівлі,
вага 1 голови
160—180 кг

Червень—
серпень

Ринок м. Українки Обухівського району

Сало —
6—7;
м’ясо —
10—12

Відгодовані свині

М’ясо-сальний
тип відгодівлі,
вага 1 голови
120—140 кг

Жовтень—
грудень

Консервний завод м. Узин Білоцерківського району

8—9

М’ясо

М’ясний тип
відгодівлі,
вага 1 голови
100—105 кг

Січень

Ринок м. Українки

12—13

Печені
поросята

Молочні
поросята

23.ХІІ—8.І

Ресторани м. Києва

18—20
за 1 кг