4.1.Структурна характеристика системи національних рахунків
4.1.Структурна характеристика системи національних рахунків
З метою поглиблення аналітичних і прогнозних можливостей, більш адекватного відображення процесів відтворення ринкової економіки, наближення макроекономічних показників до тих, які розробляються в міжнародній статистичній практиці, Мінстат України з 1993 р. розпочав щорічну розробку міжгалузевих балансів за системою національних рахунків (МГБ СНР) на основі існуючої статистичної звітності.
Система національних рахунків — це адекватний ринковій економіці національний облік, який створюється на основі європейських стандартів і адаптується до національних умов. Система національних рахунків завершується на макрорівні системою взаємопов'язаних статистичних показників. Вона побудована у вигляді певного набору рахунків та балансових таблиць, що характеризують результати економічної діяльності, структуру економіки та найважливіші взаємозв'язки в національному господарстві.
Національна економіка охоплює діяльність тільки резидентів, незалежно від місця їх знаходження на території даної держави чи за її межами. До резидентів належать домашні господарства, підприємства та організації, які беруть участь в економічній діяльності на території держави протягом року або більш тривалого періоду. Поняття резидента не збігаються з поняттям громадянства чи національності. Практично до резидентів даної держави належать особи, які проживають на її території, за винятком тих, які приїжджають на відносно короткий строк, тобто менше року (туристи, артисти, спортсмени, учені, сезонні робітники та ін.); виключаються також члени іноземних посольств, представництв та інших дипломатичних установ; склад військових підрозділів інших держав, які базуються на території даної держави. До категорії резидентів належать також громадяни держави, які наймані посольствами, консульствами інших країн, розташованих на території даної країни.
Основними секторами економіки по СНР є: нефінансові корпоративні та квазікорпоративні підприємства, зайняті виробництвом товарів та послуг, що реалізуються на ринку; фінансові підприємства (корпорації), які об'єднують юридичних осіб, зайнятих наданням фінансових послуг (банки, страхові організації тощо); сектор загального державного управління, який складається з державних установ, що фінансують з бюджету та надають суспільству колективні послуги в галузі управління, оборони, правопорядку, фундаментальної науки, а також індивідуальні безплатні послуги у сфері освіти та охорони здоров'я; приватні некомерційні організації, які обслуговують домашні господарства; домашні господарства (як споживачі, так і виробники); інші (з урахуванням зовнішньоекономічних зв'язків).
Система національних рахунків має чітку структуру показників, які характеризують основні явища економічного життя: виробництво, доход, споживання, нагромадження. До балансуючих показників у СНР належать валова додана вартість, валовий прибуток (змішаний доход), валові первинні доходи (або національний доход), валовий наявний доход, валове заощадження, чисте кредитування або чисте позичання.
У СНР національна економіка на макрорівні відображається в таких рахунках: продуктів і послуг, виробництва, утворення, розподілу, перерозподілу та використання доходів, капітальних витрат, фінансовому рахунку й рахунках зовнішньоекономічної діяльності. СНР охоплює всі процеси й стадії економічного обігу: виробництво товарів і послуг, створення, розподіл і перерозподіл доходів, їх використання на споживчі витрати й нагромадження — та всіх наявних у країні юридичних і фізичних осіб, які беруть участь у цих процесах.
СНР базується на відповідних принципах. Перший принцип полягає в тому, що валовий продукт і національний доход країни відтворюються не тільки у сфері матеріального виробництва, але і у сфері послуг, до яких відносяться компанії та підприємства, приватні некорпоратизовані підприємств та підсобні господарства, які надають послуги, особи вільних професій (адвокати, артисти, журналісти та ін.), працівники сфери управління, фінансово-комерційних організацій, некомерційних організацій (клубів, товариств, асоціацій), армії, наймані прислуги, господарі житла, яке здається в оренду. Таким чином, практично не враховується лише нелегальна діяльність членів суспільства.
Другий принцип, який лежить в основі СНР, пов'язаний з визнанням того, що у створенні вартості товарів та послуг поряд з таким фактором виробництва, як праця, беруть участь земля, капітал та підприємницька діяльність. У зв'язку з цим отриманий прибуток розглядається як результат сукупного використання всіх факторів виробництва.