Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.2. 2. Угода про довідвантажувальну інспекцію

У другій половині ХІХ ст. імпортери почали використовувати пос­луги незалежних інспекційних фірм для сертифікації кількісних і якісних характеристик товарів, які покупці хотіли імпортувати. В таких послу­гах зацікавлені приватні фірми, підприємства державної власності, уря­дові відомства. З середини 1960-хроків уряди багатьох країн, що розви­ваються, використовують послуги інспекційних фірм для цінової пере­вірки імпортованих товарів, щоб унеможливити заниження або зави­щення вартості (under-or over-invoicing) імпортованих товарів.

Отже, довідвантажувальна інспекція забезпечує:

•  відповідність товару умовам контракту;

•  достовірність ціни товару;

•  тарифну класифікацію товарів.

Нині у світі існує п'ять компаній, що здійснюють свою діяльність на глобальному і регіональному рівнях. Вони належать до Міжна­родної федерації інспекційних агентств (International Federation of Inspection Agencies — IFIA).

Існує два види договорів про примусову довідвантажувальну інс­пекцію (mandatory preshipment inspection):

•  валютні (foreign exchange contracts);

•  митні (customs contracts).

Перший вид договорів спрямований на запобігання відпливу ка­піталу (to prevent the flight of capital) за допомогою завищення вар­тості контракту. Другий вид має на меті унеможливити скорочення митних надходжень у результаті заниження (undervaluation) вартості контракту або неправильної митної класифікації (deliberate misclassi-fication).

Довідвантажувальні інспекції, як правило, здійснюють у зв'язку з імпортом. Інколи вони застосовуються і щодо експорту, коли уряди вважають, що заниження його вартості є прикриттям для вивозу ка­піталу.

Експортери з високорозвинених країн вважають таку інспекцію нетарифним бар'єром.

Мета Угоди про довідвантажувальну інспекцію полягає в форму­ванні набору принципів і правил для виконання таких інспекцій. Згідно з угодою експортна ціна досліджуваних товарів порівнюєть­ся з цінами ідентичних або схожих товарів, запропонованих для екс­порту з тієї самої країни до країни імпорту або на інші ринки. До уваги беруть економічні та інші чинники, які впливають на різницю в ціні експортованих товарів.

Митні органи країн, які використовують такі інспекції, не зо­бов'язані автоматично брати визначені інспекціями ціни за основу для нарахування мита, а мають приймати рішення окремо у кожно­му випадку.

Оскільки експортери не завжди можуть бути задоволені підра­хунками інспекції, то угодою передбачено, що в інспекційних компа­ніях визначаються апеляційні особи, яким невдоволені можуть подавати скарги. Такі особи повинні бути у кожному місті або порту, де розміщено адміністративний офіс довідвантажувальної інспекції. Вони мають оперативно приймати рішення за скаргами.

Створено Незалежний наглядовий орган (Independent Review Entity — IRE), до якого зі скаргами можуть звертатися експортери та інспекції. Скарги розглядає "трійка", яка складається з представників Міжнародної торговельної палати (International Chamber of Commerce), Міжнародної федерації інспекційних агентств і Незалежного наг­лядового органу. Спори у зв'язку з діяльністю інспекційних компаній можна також врегулювати у рамках Світової організації торгівлі.­­