4.2. 9. Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи

Перед тим, як розглянути Угоду про пов'язані з торгівлею інвес­тиційні заходи, слід ознайомитися з основними інвестиційними захо­дами у сфері міжнародної торгівлі:

•  вимога про місцевий вміст (local content requirement): у процесі ви­
готовлення певної продукції обов'язково має використовуватись
певна частка (обсяг) складових частин місцевого походження;

•  вимога балансування торгівлі (trade-balancing requirement): імпорт
і експорт мають бути у певному співвідношенні;

•  вимога валютного балансування (foreign exchange balancing requi
rement): валютні затрати від імпорту і валютні надходження від
експорту та з інших джерел мають перебувати у певній пропорції;­

•  валютні обмеження (exchange restrictions): обмеження на доступ
до іноземної валюти;

•  вимога внутрішнього продажу (domestic sales requirement):
обов'язок продавати певну частку своєї продукції на національ­
ному ринку відповідної держави;

•  виробнича вимога (manufacturing requirement): певні товари ма­
ють виготовлятися національною економікою;

•  вимога експортної квоти (export performance requirement): певна
частина виготовленої продукції обов'язково має експортуватися;

•  вимога постачання продукту (product mandatory requirement): ви­
робник має постачати певні продукти, випущені конкретними ви­
робничими потужностями, на вказані йому ринки;

•  обмеження щодо виробництва (manufacturing limitations): заборо­
на іноземним компаніям виробляти певні товари у країні — ім­
портері капіталу;

•  вимога передачі технології (technology transfer requirement): певні
види технологій мають передаватися на комерційних засадах, а
конкретні напрями науково-дослідних і дослідно-конструктор­
ських робіт повинні виконуватись національною наукою;

•  вимога ліцензування (licensing requirement): зарубіжний інвестор
зобов'язується ліцензувати місцевим фірмам технології, які він
використовує у своїй країні;

•  обмеження на переказування прибутків (remittance restrictions):
обмеження права інвестора на переказування до своєї країни при­
бутків, одержаних від закордонних інвестицій;

•     вимога про частку місцевих інвесторів (local equity requirement):
певна частка активів компанії має належати місцевим інвесторам.
Зазначені заходи можуть негативно впливати на міжнародну тор­
гівлю. Згідно з Угодою про пов'язані з торгівлею інвестиційні захо­
ди забороняється вживати перші п'ять заходів з наведеного переліку.

Заборонні заходи створюють сприятливіші умови для внутрішніх товарів порівняно з імпортованими, тобто порушують принцип національного режиму. Ці заходи також передбачають застосування кількісних обмежень, які згідно з ГАТТ вважаються неприйнятними.

Інші інвестиційні заходи не заборонено зазначеною угодою. Залу­чаючи іноземні інвестиції, країни можуть висувати вимогу, щоб пев­на частка виготовленої продукції експортувалася або щоб певну час­тку активів компаній контролювали місцеві інвестори. Від інвестора

можна вимагати надання ним ліцензій на використання новітньої технології або здійснення певних науково-дослідних і дослідно-конс­трукторських робіт у країні, де він інвестує свій капітал.

Угодою передбачене пофазове скасування (to phase out) зазначе­них заходів. Розвиненим країнам на це було відведено 2 роки, почи­наючи з 1 січня 1995 р., країнам, що розвиваються, — 5 років, краї­нам перехідної економіки (transitional economies) — 7 років.