Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.2. Валютні операції

  Для характеристики прав і обов'язків суб'єктів валютного   ринку важливе значення має поділ учасників ринку на дві гру­пи. До першої входять резиденти, до другої — нерезиденти. До   резидентів Залежать фізичні особи, які постійно проживають в   Україні, та ті, що тимчасово перебувають за її межами. До ре­зидентів належать також юридичні особи й організації, ство­рені відповідно до законодавства України, разом із їхніми пред­ставництвами за кордоном. До нерезидентів належать фізичні  особи, які постійно проживають за кордоном, у тому числі й  такі, що тимчасово перебувають в Україні. Сюди ще зарахову­ють юридичних та неюридичних осіб, їхні представництва і фірми, що створені відповідно до законів іноземної держави і  функціонують на території України.

При розгляді прав резидентів і нерезидентів в операціях на валютному ринку України необхідно мати на увазі, що всі опе­рації, пов'язані з рухом іноземної валюти, поділяються на два види — поточні та пов'язані з рухом капіталу.

До поточних операцій належать:

-               перекази в Україну або з України іноземної валюти для здійснення розрахунків без відстрочки платежу за експорт та ім­порт товарів, робіт, послуг, а також розрахунків, пов'язаних з кредитуванням експортно-імпортних операцій, на термін, що не перевищує 180 днів;

-                отримання і надання фінансових кредитів на термін, що не перевищує 180 днів;

-                перекази в Україну та з України відсотків, дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціями, кредитами та іншими операціями, пов'язаними з рухом капіталу;

-                перекази неторгового характеру в Україну та з України, включаючи перекази сум заробітної мати, пенсій, аліментів, спадщини, а також інші аналогічні операції.

До валютних операцій, що пов'язані з рухом капіталу, на­лежать:

-               прямі інвестиції, тобто вкладення в статутний капітал підприємства з метою отримання доходу і прав на участь в Управлінні підприємством;

-                портфельні інвестиції, тобто придбання цінних паперів;

-                переведення в оплату споруд та іншого нерухомого майна;

-                надання і отримання відстрочки платежу за експортом ти імпортом на термін, що перевищує 180 днів, а також надання і отримання фінансових кредитів на такий же термін.

 
ВИДИ ВАЛЮТНИХ КУРСІВ ТА УГОД

Розрахунки за міжнародними операціями між безпосеред­німи учасниками здійснюються через банки, які розглядають валютні операції як один із способів отримання доходу. У зв'язку з цим при котируванні банки встановлюють два курси:

курс покупця - курс, за яким банк купує валюту;

курс продавця - курс, за яким банк продає валюту.

Для покриття витрат з обслуговування операцій та отриман­ня прибутку між цими курсами існує різниця, яка називається маржею.

При укладанні угод купівлі-продажу на валютному ринку використовуються такі види курсів:

Крос-курс - це співвідношення між двома валютами, яке вста­новлюється з їх курсу щодо курсу третьої валюти. Часто вини­кають ситуації, коли невигідно або неможливо здійснювати пряму купівлю певної іноземної валюти. Тоді використовують крос-курс.

Спот-курс - ціна одиниці іноземної валюти однієї країни, виражена в одиницях валюти іншої країни і встановлена на момент укладання угоди за умови обміну валютами банками-кореспондентами на другий робочий день із моменту укладан­ня угоди.

Форвард (терміновий курс) - ціна, за якою дана валюта про­дається або купується за умови передачі її на певну дату в май­бутньому. Таким чином, при укладанні такого роду угод сторони намагаються передбачити рівень обмінного курсу.

Якщо на дату угоди курс відрізнятиметься від передбаченого в договорі, то одна із сторін отримає додатковий прибуток віл курсової різниці, а друга зазнає збитків.

Ф’ючерс - курс у майбутньому, тобто ціна, за якою через деякий час буде укладено угоду. Вона визначається в момент укладання контракту.

Курси, що використовуються при укладанні угод, цілком за­лежать від видів таких угод.

Угода "своп" - це продаж валюти на умовах спот-курсу, але з одночасним укладанням оберненої форвардної угоди. Своп-угоди застосовуються для покриття валютного ризику, а також отримання прибутку в майбутньому. Своп-угоди розповсюджені не лише у валютній сфері. Вони широко застосовуються в кре­дитних операціях як страхування від підвищення або знижен­ня відсоткових ставок.

Форвардні угоди виникли як форма страхування при зовні­шньоторговельних операціях. Якщо товар продається в кредит, то експортер, прагнучи зберегти вартість своєї валютної вируч­ки, укладає термінову угоду на продаж валюти за сьогоднішнім курсом. Імпортер, купуючи товар у кредит і страхуючи себе від підвищення курсу валюти країни походження товару, може ви­ступити як покупець цієї валюти за фіксованим на момент укла­дання термінової угоди курсом.

Форвардні угоди укладають кредитори, що прагнуть застра­хувати себе від можливого зниження курсу валюти, в якій на­дається позика.

Ф'ючерсні угоди виникли у вигляді торгових договорів із по­годженою ціною товарів та їх поставкою на певну дату.

Крім вище перелічених, розрізняють такі види операцій, як валютний арбітраж та складний арбітраж.

Валютний арбітраж - одночасна купівля та продаж інозем­ної валюти на різних ринках. Прибуток виникає як різниця в курсах на валютних ринках.

Складний арбітраж передбачає роботу з низкою валют на різних ринках.

Арбітражні операції завжди пов'язані з ризиком затримки моменту перепродажу і втрати очікуваного прибутку.