4.2. Класифікація ризиків
Для кращого розуміння сутності ризиків треба дослідити їх класифікацію на основі істотних класифікаційних ознак.
Ризики можна поділити за критеріями сфери суспільних відносин:
- економічні;
- соціальні;
- політичні (пов’язані з протиправними діями, з точки зору норм міжнародного права, із заходами або акціями урядів іноземних держав по відношенню до суверенної держави або її громадян);
- військові.
За обсягом економічних суб’єктів ризики можна виділити:
- індивідуальні;
- універсальні.
Щодо природи виникнення ризики поділяються на:
- об’єктивні (виражають шкідливий вплив не контролюючих сил природи та інших випадковостей на об’єкт страхування, а також не залежать від волі та свідомості людини.);
- суб’єктивні (засновані на запереченні або ігноруванні об’єктивного підходу до дійсності, та пов’язані з недостатнім пізнанням навколишнього світу в об’єктивній реальності і залежать від волі та свідомості людини.).
За ступенем правомірності ризики бувають:
- виправданні (правомірні);
- невиправдані .
За характером ризики розрізняють на:
- статичні;
- динамічні.
За сферою виникнення ризики поділяють на:
- зовнішні;
- внутрішні.
За масштабом ризики бувають:
- локальні;
- галузеві;
- регіональні;
- національні;
- міжнародні.
За видами підприємництва ризики поділяються на:
- виробничі;
- фінансові;
- комерційні;
- юридичні;
- інвестиційні;
- інноваційні;
- страхові;
- технічні (виявляються у формі аварій через раптовий вихід з ладу машин або зброї у технології виробництва і мають універсальний характер, прийняття їх на страхування пов’язане з певними проблемами);
- маркетингові;
- транспортні (поділяються на КАСКО (пов’язанні з страхуванням самих транспортних засобів) та КАРГО (виникають при страхуванні вантажу який перевозиться));
- спеціальні (супутні перевезенню особливо цінних вантажів і можуть бути включені в обсяг відповідальності страховика).
За джерелом виникнення ризики бувають пов’язанні з:
- інформаційним забезпеченням;
- господарською діяльністю;
- непередбаченістю поведінки партнерів.
За організаційним середовищем ризики виникають:
- організаційні;
- економічні;
- моральні.
За джерелом небезпеки ризики відносять до:
- персональних (нещасний випадок, хвороба, смерть);
- кримінальних (пов’язані з цілеспрямованим впливом на людину в процесі присвоєння матеріальних благ);
- непереборні сили природи (пожежі, погодні умови, землетруси, повені).
В зарубіжній практиці широко застосовується класифікація ризиків за якою вони розділяються на:
- матеріальні (може бути виміряний у вартісному виразі) та нематеріальні;
- чисті (передбачають, або не сприятливий результат, або той стан який спостерігався до події, що мала місце) та спекулятивні (передбачають можливість виграшу і не приймаються на страхування);
- фундаментальні (виникають з причин які непідвладні, ані окремій людині, ані групі людей, але суттєво на них впливають) та специфічні (пов’язані з окремими особами та цілком придатні для страхування).
За можливістю страхування ризики поділяють на ті:
- що страхуються (складають обсяг страхової відповідальності страховика);
- що не страхуються.
Ризики можна поділити за критеріями сфери суспільних відносин:
- економічні;
- соціальні;
- політичні (пов’язані з протиправними діями, з точки зору норм міжнародного права, із заходами або акціями урядів іноземних держав по відношенню до суверенної держави або її громадян);
- військові.
За обсягом економічних суб’єктів ризики можна виділити:
- індивідуальні;
- універсальні.
Щодо природи виникнення ризики поділяються на:
- об’єктивні (виражають шкідливий вплив не контролюючих сил природи та інших випадковостей на об’єкт страхування, а також не залежать від волі та свідомості людини.);
- суб’єктивні (засновані на запереченні або ігноруванні об’єктивного підходу до дійсності, та пов’язані з недостатнім пізнанням навколишнього світу в об’єктивній реальності і залежать від волі та свідомості людини.).
За ступенем правомірності ризики бувають:
- виправданні (правомірні);
- невиправдані .
За характером ризики розрізняють на:
- статичні;
- динамічні.
За сферою виникнення ризики поділяють на:
- зовнішні;
- внутрішні.
За масштабом ризики бувають:
- локальні;
- галузеві;
- регіональні;
- національні;
- міжнародні.
За видами підприємництва ризики поділяються на:
- виробничі;
- фінансові;
- комерційні;
- юридичні;
- інвестиційні;
- інноваційні;
- страхові;
- технічні (виявляються у формі аварій через раптовий вихід з ладу машин або зброї у технології виробництва і мають універсальний характер, прийняття їх на страхування пов’язане з певними проблемами);
- маркетингові;
- транспортні (поділяються на КАСКО (пов’язанні з страхуванням самих транспортних засобів) та КАРГО (виникають при страхуванні вантажу який перевозиться));
- спеціальні (супутні перевезенню особливо цінних вантажів і можуть бути включені в обсяг відповідальності страховика).
За джерелом виникнення ризики бувають пов’язанні з:
- інформаційним забезпеченням;
- господарською діяльністю;
- непередбаченістю поведінки партнерів.
За організаційним середовищем ризики виникають:
- організаційні;
- економічні;
- моральні.
За джерелом небезпеки ризики відносять до:
- персональних (нещасний випадок, хвороба, смерть);
- кримінальних (пов’язані з цілеспрямованим впливом на людину в процесі присвоєння матеріальних благ);
- непереборні сили природи (пожежі, погодні умови, землетруси, повені).
В зарубіжній практиці широко застосовується класифікація ризиків за якою вони розділяються на:
- матеріальні (може бути виміряний у вартісному виразі) та нематеріальні;
- чисті (передбачають, або не сприятливий результат, або той стан який спостерігався до події, що мала місце) та спекулятивні (передбачають можливість виграшу і не приймаються на страхування);
- фундаментальні (виникають з причин які непідвладні, ані окремій людині, ані групі людей, але суттєво на них впливають) та специфічні (пов’язані з окремими особами та цілком придатні для страхування).
За можливістю страхування ризики поділяють на ті:
- що страхуються (складають обсяг страхової відповідальності страховика);
- що не страхуються.