Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

4.2. Природно-географічне середовище МЕВ

  Незважаючи на те, що поняття “природа” є не зовсім економічним терміном, все, що воно містить у собі, відіграє помітну роль у розвитку суспільних, а в нашому випадку міжнародних економічних явиш і процесів. У той же час термін “природа” використовують при розкритті суті названих явищ і процесів, оскільки жива і нежива частина природи взаємопов’язані та взаємозалежні. Тому треба розібратись у значеннях таких термінів: “біосфера”, “ноосфера”, “антропосфера”, “техносфера”, які мають безпосереднє відношення до середовища МЕВ.

Досить часто у публікаціях біосфера подається як оболонка Землі, у якій існувало або існує життя. Таке визначення надто абстрактне й мало про що інформує. Кращим виглядає наступне визначення: біосфера –  це частина земної кори, гідросфери й атмосфери, складна структура й енергетика яких пов'язані з минулим і сучасним існуванням живих організмів.

Відомо, що академік Вернадський, досліджуючи зв’язки між живою та неживою природою, користувався терміном «ноосфера» і підкреслював значний взаємний вплив людини і природи. Ноосфера — це вища стадія розвитку біосфери, пов'язана з виникненням і розвитком людства, яке, пізнаючи закони природи і вдосконалюючи техніку, перетворює природу відповідно до своїх потреб. Ноосфера є діалектичним цілим довкілля та людини.

Зрозуміло, що людство складає тільки частину ноосфери, що носить назву “антропосфера”. Отже, антропосфера – це частина ноосфери, яку складає сукупність усіх людей земної кулі, які живуть і діють тепер, а також які ж і діяли в минулому. Частиною ноосфери, похідною від антропосфери, є техносфера.  Це та частина ноосфери, яку складає сукупність усіх технічних засобів, зроблених людиною за всі часи її існування, а також уже розроблена документація та здобуті нові знання про технічні засоби, котрі можуть бути зроблені людиною, але ще не виготовлені у даний час

Найголовніші умови та фактори, що впливають на розвиток міжнародних економічних відносин, пов'язані з нерівномірністю розташування природних ресурсів, з наявністю чи відсутністю тих чи інших ресурсів у різних країнах. Багаті на одні ресурси країни вступають у відносини з країнами, де немає даних ресурсів, зате вони багаті на інші. Наявність ресурсів тісно перекликається з різноманітністю кліматичних умов, яка сприяє розвитку міжнародного поділу праці, а відповідно, відіграє значну роль у розвитку МЕВ.

Наприклад, у країнах з теплим кліматом збирають по два урожаї. Країни, що мають вихід до моря, спроможні встановлювати між собою економічні зв'язки за допомогою морського транспорту. Специфіка торговельних відносин країн, що знаходяться на одному материку, полягає в можливостях використання автомобільного й залізничного сполучення. Наявність водних басейнів сприяє розвитку рибного виробництва, а наявність лісів чи степів надає інші можливості спеціалізації та розвитку МЕВ.

Досить значну роль відіграють такі фактори, як величина території країни й кількість населення. Чим менша країна, тим більшою є потреба у її спеціалізації. Великі ж країни, як  правило, багаті на природні ресурси й, до того ж, мають широкий спектр кліматичних умов, що згладжує проблему ресурсів.

Не менш важливу роль відіграє розташування країни відносно світових торговельних шляхів. Країни, що знаходяться на перетині таких шляхів, як правило, спеціалізуються на наданні посередницьких послуг фінансового, комерційного і транспортного типу. Звідси й термін «геополітичне розташування». Пропонуємо два визначення цієї категорії.

Геополітичне розташування країни (регіону) – це:

розташування відносно інших країн, регіонів, відносно транснаціональних шляхів (водних, сухопутних, повітряних);

розташування на шляху чи на перетині різноманітних інтересів суб'єктів світового, господарства.

Природно-географічні умови існування та розвитку міжнародних економічних відносин є первісними відносно інших умов, що входять у середовище МЕВ.
Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+